Вісім українських медіа - "Українська правда", "Суспільне", "Схеми", "Дзеркало тижня", Hromadske, NV, Bihus.Info і "Телебачення Торонто" - опублікували у п'ятницю, 17 липня, розслідування "Слідства.Інфо" та громадської організації "Центр протидії корупції" (ЦПК), яке стверджує, що брат директора Державного бюро розслідувань (ДБР)  Олексія Сухачова володіє 143 об'єктами нерухомості.

Раніше, 6 липня, Печерський районний суд Києва заборонив Центру протидії корупції, "Слідству.Інфо" та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати цей матеріал.

Суддя Сергій Вовк вирішив, що публікація інформації про майновий стан брата Олексія Сухачова, деталі набуття ним об'єктів нерухомості та джерела їх фінансування може завдати фізичній особі невідворотної шкоди. Крім того, на думку суду, це порушить комерційну таємницю ТОВ "Парковий-2". 

Водночас ЗМІ, якій взяли участь в ініціативі з оприлюднення матеріалу, назвали таку заборону "відвертим проявом цензури". 

"Ця заборона викликала суспільний резонанс та заяви українських і міжнародних організацій. На підтримку колег низка медіа обʼєдналася у "Ініціативу 143" (за кількістю обʼєктів нерухомості бізнесмена, про які йдеться у розслідуванні)", - повідомили у ЦПК.

Що відомо про нерухомість брата директора ДБР

Як з'ясували журналісти, брат директора ДБР Олександр Сухачов у 2018 році став власником 40 відсотків об'єктів у житловому багатоквартирному будинку у Харкові в ЖК "IT-Парк Manufactura" забудовника "Строй Сіті".

Як стверджується, протягом 2018-2020 років брат директора ДБР придбав 143 об'єкти у двох харківських ЖК за адресами, які на сайтах оголошень згадуються як об'єкти "Строй Сіті".

У 2019 році ринкова ціна квадратного метра від забудовника у цьому комплексі становила в середньому майже 800 доларів. Проте Олександр Сухачов купував нерухомість за балансовою вартістю, значно нижчою від ринкових цін. Настільки низькою, що її можна порівнювати з ціною смартфона, зазначили журналісти.

Наприклад, 9 липня 2018 року за двома угодами він придбав 30 квартир. Ціна за одну склала від 24,6 тисячі до 48,9 тисячі гривень (від 932 до 1856 доларів за тодішнім курсом). За 30 квартир Олександр Сухачов віддав трохи більше мільйона гривень або на той час 39,3 тисячі доларів.

Через два дні він купив ще 28 квартир за менш ніж 33 тисячі доларів: найдешевша коштувала 26,5 тисячі гривень, найдорожча - 38,7 тисячі гривень.

Станом на зараз Олександр Сухачов припинив володіти майже всіма 143 квартирами і офісами, йдеться у матеріалі.

У розслідуванні також йдеться про те, що Національна поліція, а потім Державне бюро розслідувань вивчали законність діяльності забудовника цих ЖК. У серпні минулого року провадження було закрито, але його поновили після того як фігуранти цього розслідування отримали запити від журналістів.

Виконавча директорка ЦПК ⁨Дар’я Каленюк⁩ на сайті організації зауважила, що це розслідування є черговим доказом того, що "Україні треба реформа ДБР із незалежним відбором керівника Бюро. У тому вигляді, як цього вимагає ЄС".