1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що відомо про зв'язки неонацистів ФРН з Україною

Володимир Єсіпов | Микола Бердник
22 лютого 2021 р.

Звіт про зв'язки німецьких неонацистів з ультраправими в Україні уряд ФРН надав на запит фракції Лівої партії у Бундестазі. Відповідь депутатів розчарувала.

Українські праворадикали й німецькі неонацисти
Чим українські праворадикали приваблюють німецьких неонацистів?Фото: picture-alliance/dpa/B. von Jutrczenka

Інформацію про міжнародні зв'язки неонацистів Німеччини з праворадикальними угрупованнями в Україні уряд ФРН надав у відповідь на парламентський запит фракції Лівої партії в Бундестазі. У преамбулі до відповіді наголошується, що праворадикальний полк "Азов" давно приваблює правих екстремістів з Європи й США - як і афілійовані з ним підрозділи типу Misanthropic Division або політичний рух "Традиція і порядок".

Однак відповіддю уряду ініціатори парламентського запиту не задоволені. Як сказала в інтерв'ю DW депутатка з фракції Лівої партії Мартіна Реннер (Martina Renner), яка ініціювала запит, з тексту відповіді може скластися враження, що депутати й журналісти знають мало не більше, ніж уряд.

Німецькі неонацисти шукають способи роздобути вогнепальну зброю

Мартіна РеннерФото: picture-alliance/dpa/F. Sommer

Як каже Реннер, міжнародні зв'язки німецьких неонацистів базуються не тільки та не стільки на ідеологічній близькості з украй правими в інших країнах (в тому числі й в Україні), скільки на цілком практичних інтересах - прагненні роздобути бойову вогнепальну зброю для подальшого використання в Німеччині.

Мартіна Реннер вже багато років досліджує проблему німецьких неонацистів, які як найманці беруть участь у збройних конфліктах за кордоном. За її словами, особливо багато зброї опинилося в Німеччині після громадянської війни в колишній Югославії, коли неонацисти з Німеччини воювали на боці Хорватських оборонних сил (ХОС) - воєнізованої організації з ультраправою ідеологією. Ввезена тоді в Німеччину зброя згодом використовувалась для вчинення злочинів з неонацистським контекстом.

Читайте також: Bellingcat: Українські праворадикали отримують кошти від держави

Як каже депутатка, німецьких ультраправих приваблює можливість робити за кордоном те, що заборонено в Німеччині, - від вишколу з поводження з бойовою зброєю до участі в бойових діях. "Сьогодні їх приваблює Україна, через три роки це може бути якась інша країна", - вважає Мартіна Реннер.

На думку депутатки Реннер, німецькі спецслужби відстають від неонацистів у справі глобалізації та міжнародної кооперації - силові структури в Німеччині й досі мислять категоріями 1990-х, тоді як неонацисти давно налагодили міжнародний обмін, в тому числі й за допомогою цифрової комунікації та соціальних мереж.

Німецькі ультраправі: у пошуках бойового досвіду за кордономФото: picture-alliance/imageBROKER

У звіті уряду про зв'язки німецьких ультраправих в Україні йдеться, що громадяни Німеччини справді проходили навчання бойовим технікам на території України. Подібні курси наводяться як приклад майданчика для налагодження міжнародних зв'язків між неонацистами - спільно зі змаганнями з рукопашного бою і музичним фестивалем "Асгардсрей", напрямок якого описується як "націонал-соціалістичний блек-метал".

Міцні зв'язки між німецькими праворадикалами й "Національним корпусом"

Уряд ФРН визнає, що між правими радикалами в Німеччині та українською націоналістичною політичною партією "Національний корпус" налагоджені міцні зв'язки. Ця партія була заснована 2016 року як політичне крило організації "Цивільний корпус "Азов"; її очолює колишній командир полку "Азов" Андрій Білецький. Як конкретний приклад цієї співпраці у звіті згадується проєкт Kraftquell в саксонському місті Пірна за пів години їзди на південний схід від Дрездена.

Читайте також: Колишній український неонацист: Головне - ненавидіти, а кого - підкажуть

Заявлена мета проєкту, створеного 2017 року, полягає в пошуку житла в Німеччині та Норвегії для бійців полку "Азов" на час їхньої відпустки в Європі. Офіс проєкту зареєстрований в будівлі, що належить відомому правому екстремістові з Норвегії; за тією ж адресою розташоване і місцеве відділення ультраправої Націонал-демократичної партії Німеччини (НДПГ). Координаторкою міжнародних проєктів полку "Азов" у відповіді уряду Німеччини названа громадянка України Олена Семеняка.

За даними уряду, в грудні 2019 року поліція ФРН припинила спробу членів праворадикальної партії "Третій шлях" виїхати в Україну; на момент затримання у них були виявлені одяг і предмети, що "однозначно вказують на їхню приналежність до правоекстремістських кіл".

Німецькі ультраправі на "Марші захисників України" в Києві в 2018 роціФото: Mykola Berdnyk/DW

У відповіді уряду зазначено, що український праворадикальний рух "Традиція і порядок" має в Німеччині німецький підрозділ із "ідентичною назвою". Заявлена мета - створення "суверенної німецької держави". Активність угруповання зводиться до публікацій фото- і відеопостів в соціальних мережах, а також закликів до участі в демонстраціях.

Чисельність німецьких прихильників праворадикального українського угруповання Misanthropic Division, тісно пов'язаної з полком "Азов", влада Німеччини оцінює в кілька десятків людей. Як сказано у відповіді уряду, їхня активність обмежується продажем одягу і предметів з символікою полку "Азов".

Маргінальні партнери українських ультраправих

Водночас уряд відмовився відповідати по суті на кілька конкретних запитань депутатів, що стосуються міжнародних зв'язків німецьких ультраправих. Зокрема, депутатів цікавило, чи зустрічалися неонацисти з Німеччини та України на стрільбах на території Чехії. Відмову дати відповідь представники уряду пояснили стандартним формулюванням: домовленостями зі спецслужбами іноземних держав і прагненням не піддавати ризику агентів з лав радикалів.

Однак самі німецькі ультраправі перебувають у двоякій ситуації, зазначають у Києві: їхні загравання з українськими націоналістами безпосередньо суперечать спільній установці на схвалення позицій Кремля щодо України.

Після того як кілька членів Молодіжного крила НДПН "Молоді націоналісти" (Junge Nationalisten) в жовтні 2018 року відвідали Київ для участі в правій демонстрації "Марш захисників України", керівництво організації у спеціальній заяві відхрестилося від участі в акції, написавши, що поїздка була самовільною і "різко суперечить основним лініям нашої організації".

Бійці полку "Азов"Фото: imago/EST&OST

Така позиція соратників з Німеччини змушує українських ультраправих шукати союзників в організаціях, які є маргінальними навіть серед їхніх однодумців: наприклад, у партії "Третій шлях" (III. Weg), яка, за даними Федерального відомства з охорони конституції, 2019 року налічувала лише 580 членів.

Читайте також: Німецький спецпідрозділ KSK розформують? В еліту Бундесверу потрапили неонацисти

На відміну від "Молодих націоналістів", "Третій шлях" на "Марші захисників України" був представлений більш численною "офіційною" делегацією, а на сайті партії можна знайти звіти й про інші поїздки в Україну. Водночас це не заважає "Третьому шляху" підтримувати контакти з ідеологічними супротивниками українських ультраправих. За повідомленнями ЗМІ, члени цієї партії разом з представниками "Молодих націоналістів" навчалися військової справи в таборі, організованому ультраправим "Російським імперським рухом" неподалік від Санкт-Петербурга.

"Спецслужби не сприймають проблему серйозно"

Як каже німецька депутатка Мартіна Реннер, фундаментальна проблема уряду Німеччини полягає в тому, що "спецслужби не сприймають серйозно закордонні вишколи неонацистів з вогнепальною зброєю".

Наприкінці своєї відповіді на парламентський запит уряд вказує, що не бачить "конкретної небезпеки" у зв'язках німецьких та українських неонацистів. "Це дуже смілива заява - стверджувати, що ті, хто їздить за кордон заради стрільби з бойової зброї, не становлять конкретної загрози", - стверджує депутатка Реннер.

Як німці скупили все пиво, щоб нашкодити неонацистам (26.06.2019)

01:04

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW