Оперу "Нова земля" Алоїза Габи чеський Національний театр готував ще в далекому 1937-му, але тоді прем’єри глядачі не дочекалися... І лише тепер через 77 років відомий чеський режисер Мирослав Бамбушек знову взявся за постановку цієї вистави. "Виставу заборонили, - пояснив у розмові з DW Бамбушек, - як взірець комуністичної пропаганди: в основі лібрето лежав роман класика соціалістичного реалізму Федора Гладкова "Енергія", дія якого відбувається в Україні, на будівництві ДніпрогГЕСу. Пізніше опера не побачила світла рампи через заборону саме комуністичної влади: лібретист Фердинанд Пуйман доповнив версію Гладкова жахливими сценами колективізації українського села з її брутальним силовими методами, поголовним грабунком і людожерством".

Марксист і антропософ

Велика частина чеської творчої інтелігенції 30-х років, зазначала в одній із своїх статей дослідниця чеської музики Власта Рейтерерова, мала ліві погляди, але це не свідчило, про безкритичне сприйняття нею всього того, що коїлося в сталінській тюрмі народів.

Своїм світоглядом, пише Рейтерерова, Алоїз Габа був близький до марксизму, але не забуваймо, що водночас він захоплювався й антропософією. Отже, ідейна контроверсійність його творчості - річ природна. Обидва режими - і передвоєнний демократичний, і повоєнний комуністичний - вбачали в "Новій землі" провокацію, а відтак і боялися дати дозвіл на постановку. Про те, що опера спричинить скандал в пресі і поміж публіки, попереджав Алоїза Габу і Карел Чапек, який читав лібрето "Нової землі".

Мистецька провокація як мета

А як же сприймають контроверсійний твір нинішні інтерпретатори спадщини Алоїза Габи? Диригент Національного театру Петр Кофронь, відповідаючи на запитання журналістів, сказав: "Збігав час, мінялась влада, а всі як сахалися "Нової землі", так і сахаються - провокація! Ми ж, навпаки, хочемо не просто, а максимально спровокувати й глядачів, і критиків, і загалом громадськість".

Утім, що театр звернувся до твору, в якому фігурують Україна і Голодомор, диригент не бачить ані політики, ані бажання бути злободенними. На його думку, Національний театр, який в січні 1937-го довів "Нову землю" до генеральної репетиції, а потім ганебно подав її на поталу урядниками міністерства освіти, завинив перед композитором, і є на часі ту вину спокутувати.

"Алоїз Габа, - каже Петр Кофронь, - був серед найяскравіших постатей європейського музичного авангарду і напередодні Другої світової війни набув великої слави. Композиторська поетика Габи була аж така своєрідна, що він залишається в історії чеської музики як один з її найоригінальніших мислителів".

Українцям варто згадати це ім'я

Учнями професора празької Академії музичного мистецтва Алоїза Габи були такі славні українці, як композитори Микола Колесса і Зеновій Лиско, диригент Богдан П’юрко, піаніст Роман Савицький... "Зоряна плеяда! - сказала в розмові з DW чеська україністка Рита Кіндлерова. - Українцям варто згадати ім’я Алоїза Габи, а зокрема, і його "Нову землю". В Україні, на відміну від Чехії, то була б вельми й вельми злободенна вистава".