Від 5,5 до 6 мільярдів євро - таку суму, за оцінкою міністерства фінансів ФРН, виділено з державного бюджету цьогоріч для виплати допомоги українцям та українкам, які втекли до Німеччини після початку повномасштабної війни Росії проти України в лютому 2022 року. У перший рік війни витрати на ці цілі склали 5,5 мільярда євро, у 2023-му - 8,8 мільярда євро.

Для порівняння: на військову допомогу Україні цього року у бюджеті ФРН закладені вісім мільярдів євро, а у проєкті на 2025 рік - чотири мільярди. У світлі цих цифр у Німеччині останнім часом дедалі частіше звучать пропозиції переглянути систему німецької соціальної підтримки громадян України, щоби стимулювати їх до більш активного працевлаштування.

Читайте також: Шольц оголосив посилення "адресності" соцдопомоги безробітним

Скільки отримують у Німеччині біженці з України 

Біженці з України мають у Німеччині особливий правовий статус. По-перше, на відміну від біженців з усіх інших країн, у тому числі також охоплених військовими діями чи збройними конфліктами, їм не потрібно проходити у Федеральному відомстві у справах міграції та біженців (BAMF) тривалу процедуру, щоб отримати притулок у Німеччині. Українцям, згідно з директивою ЄС, тимчасовий захист у Німеччині та інших країнах Євросоюзу надається автоматично.

По-друге - і це вже суто німецька специфіка, - українці мають у Німеччині значно більшу фінансову допомогу, ніж усі інші претенденти на притулок. Біженцям з України, як і незаможним громадянам Німеччини, виплачують базову соціальну допомогу, так звані "гроші для громадян" (Bürgergeld).

Навіть за німецькими мірками це чимала сума. Так, самотні люди отримують по 563 євро на місяць. Сімейні пари - по 506 євро на людину. Крім того, держава покриває витрати на медичне страхування, оплату житла та частково комунальних послуг, виділяє гроші на купівлю меблів для дому та шкільного приладдя, оплачує мовні курси.

Далеко не у всіх мешканців Німеччини, які працюють на низькооплачуваній роботі, після оплати житла та інших поточних витрат залишається від зарплати така сума на життя, вказують прихильники скорочення соціальної допомоги українським біженцям та порівнюють виплати в Німеччині з іншими країнами ЄС.

Скільки українців у Німеччині повноцінно працюють?

Польща виплачує українським біженцям допомогу лише протягом перших трьох місяців, після чого вони самі мають фінансово себе забезпечувати. У Чехії через п'ять місяців вони отримують суму, еквівалентну 130 євро на місяць. У Великобританії державна допомога ще менша.

При цьому у Польщі та Чехії працюють близько двох третин українських біженців, у Великобританії - більше половини. У Німеччині, яка прийняла найбільше їх число, ця частка значно нижча.

23 жовтня у відповідь на запитання кореспондента DW прессекретарка німецького міністерства праці Сімоне Прюль (Simone Prühl) зазначила, що приблизно 220 тисяч українців у Німеччині мають повноцінну роботу, роблять відрахування до соціальної системи та сплачують податки. Ще близько 50 тисяч мають обмежену зайнятість (Minijob) із заробітком менше 538 євро на місяць та звільнені від відрахувань до фондів соціального страхування. Враховуючи те, що у Німеччині перебуває понад мільйон громадян України (до 1,65 мільйона осіб), частку, які забезпечують себе самостійно, можна вважати досить скромною.

Читайте також: 266 тисяч українців працевлаштувалися у ФРН. Це багато чи мало?

Хто виступає за скорочення соцдопомоги українцям?

"Якщо ми говоримо, що Німеччина - країна мігрантів, то саме українців, наприклад, найпростіше можна інтегрувати на ринок праці. Однак лише 20 відсотків з них працюють. Тому що їм це не потрібно", - говорив ще на початку року прем'єр-міністр федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer), представник Християнсько-демократичного союзу (ХДС).

Однак не лише консерватори, які зараз перебувають в опозиції, виступають за зниження соціальних виплат українським біженцям. На користь такого заходу минулого літа висловлювався і генеральний секретар ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП), що входить до урядової коаліції,  Біджан Джір-Сарай (Bijan Djir-Sarai). 

При цьому ні консерваторів, ні лібералів не можна запідозрити у небажанні надавати допомогу Україні. Кандидат у канцлери від ХДС/ХСС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), наприклад, бореться за постачання Києву німецьких крилатих ракет TAURUS. Раніше з такою пропозицією виступала і тепер уже колишня голова комітету німецького Бундестагу з оборони Марі-Аґнес Штрак-Ціммерман (Marie-Agnes Strack-Zimmermann) з ВДП.

Читайте також: Фракція СДПН в Бундестазі проти преміювання безробітних тисячею євро

Планів економити на українських біженцях немає

Утім, рекомендації партійних діячів, серед яких і Джір-Сарай, і Мерц, уряду не указ. Проте, тепер ідею скоротити виплати українським біженцям озвучив і Крістіан Лінднер (Christian Lindner).

Він не лише голова ВДП, а й міністр фінансів в уряді Олафа Шольца (Olaf Scholz). У великому інтерв'ю журналу Wirtschaftwoche, опублікованому 23 жовтня, Лінднер запропонував переглянути правовий статус, який автоматично отримують у Німеччині громадяни України, а допомогу виплачувати їм таку саму, як і всім іншим претендентам на притулок у ФРН.

На запитання DW про ставлення канцлера до ініціативи міністра фінансів Лінднера офіційний представник Шольца Штеффен Гебештрайт (Steffen Hebestreit) цього разу відповів ухильно. "Канцлер взяв до відома висловлювання міністра фінансів", - лаконічно заявив він. На повторне прохання прокоментувати саму ідею зміни статусу та розміру допомоги для українських біженців Гебештрайт відповів, що "свого часу, щоб не перевантажити BAMF, були вагомі причини надати їм саме такий статус".

Що ж до розміру допомоги, то, за його словами, багато залежатиме від подальшого розвитку ситуації. Однак, додав він, "зараз" жодних планів щодо цього уряд не має.

Це означає, що в якийсь момент такі плани можуть з'явитися.