1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ващук: Війна докорінно змінила відносини бізнесу й держави

21 березня 2022 р.

Під час воєнного стану підприємці в Україні змушені пристосовуватися до нових реалій. Про відносини бізнесу і держави, а також про перспективи відновлення після війни - інтерв'ю DW з бізнес-омбудсменом Романом Ващуком.

Торговельний центр у Києві після обстрілу 21 березня
Торговельний центр у Києві після обстрілу 21 березняФото: Fadel Senna/AFP

В умовах воєнного стану Україна всіляко намагається підтримати підприємців. Верховна Рада раніше ухвалила закон, що передбачає спрощену систему оподаткування для великого бізнесу, скасування акцизів на пальне та зниження податку на додану вартість, звільнення підприємців у статусі ФОП від плати єдиного соцвнеску тощо. Про те, який це матиме ефект, DW поговорила з бізнес-омбудсменом Романом Ващуком. У його повноваження входить розгляд скарг бізнесу на порушення прав. Раду бізнес-омбудсмена в Україні започаткували у грудні 2014 року. 

DW: Пане Ващук, чому та як потрібно підтримувати бізнес під час воєнного стану, надаючи преференції?

Роман Ващук: Під час війни потрібно, щоб була економічна можливість та потужність, яка дозволяє оплачувати військо, придбати ту зброю, якою можна перемогти ворога. Безумовно, це потрібно. Зрозуміло, що у стані активних бойових дій регіональна ситуація є дуже диференційованою. Разом з тим є реалії, які впливають на всі регіони України. Наприклад, Україна відтята від своїх Чорноморських та Азовських портів. Це означає, що вся морська торгівля України мусить переорієнтовуватися.

Роман ВащукФото: Business Ombudsman Council, Ukraine

Звісно, що кількість продукції на експорт не є такою, як у мирний час, але й надалі торгівля триває, є попит на українські товари. Хоча є питання, які буде дуже важко розв'язати. Зокрема, в Україні зараз є 12 мільйонів тонн нереалізованого зерна. Воно лежить на елеваторах, які не пристосовані для того, аби його там зберігати місяцями чи роками. Це просто перевалочні пункти. Але тепер немає куди перевалювати. Є спроби переправити зерно через балтійські, північні порти, але вони не зможуть переправити тієї кількості зерна, яка є у компаній. Для інших, менших партій товару, легше знайти якусь нішу і вивезти на світові ринки. Бо український бізнес і надалі має контракти з іноземними компаніями і той, хто перебуває у відносно мирних регіонах, хоче і надалі постачати свою продукцію за кордон.  

Читайте також: Індія користується війною в Україні, щоби зміцнити позиції на ринку зернових - ЗМІ

Яка, на вашу думку, потрібна зараз підтримка бізнесу від держави? І хто найбільше її потребує: великий, середній чи малий бізнес? 

У такій ситуації увесь бізнес потребує підтримки. Мені здається, що українська держава дотепер дуже правильно чинить. Йдеться про податкові пільги, внутрішню трансформацію податкової системи. Все йде до загального спрощення, розширюється мораторій на перевірки. Влада старається, аби бізнес міг працювати в цих умовах.

Розбиті вікна у київській крамниці після чергового російського обстрілуФото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance

Великою мірою бізнес заслужив цю довіру від влади. Те, що малий бізнес може платити чи не платити податки на свій розсуд, - це зустрічний крок від влади, адже за ці тижні і бізнес, і прості громадяни добровільно жертвують державі товар чи свої гроші. Це прямо протилежно тому, що було до війни, коли вважалося геройством приховувати від держави свої доходи. А тут бізнес, відчувши, що держава у небезпеці, просто підтримує її без всілякого примусу. Приміром, як "Метінвест", який сплатив два мільярди податків наперед, чи так само Arcelor Mittal, що просто контраверсійно у його податкових відносинах з урядом.

Та, зрештою, увесь бізнес у кожному місті чи селі, який підтримує Збройні сили України, зараз співпрацює з державою. Чи це у довгостроковій перспективі змінить психологію ведення бізнесу? Побачимо. Але при всіх наріканнях сама ця держава, а не тоталітарна імперія Путіна потрібна людям.  

Читайте також: Уряд України напрацьовує нову податкову модель на час війни і післявоєнний стан

Чи достатньо, на вашу думку, робиться державою? Чи варто шукати додаткові шляхи допомоги бізнесу? 

Уряд оголосив про підтримку переїзду підприємств зі східних регіонів на захід, намагається допомагати, приміром, переїзду бізнесу на Прикарпаття. Подивимось, чи це спрацює. Ми ще результатів цих намагань не бачили, але протягом наступних двох-трьох тижнів будемо бачити. Але зараз є велика готовність мерів міст, зокрема у Івано-Франківській області, надати порожні заводські чи інші приміщення фірмам, які потребують перевезення свого бізнесу подалі.  

Чи не побачимо ми масової міграції бізнесу не тільки на Захід України, а й далі - у Євросоюз?  

Так, справді, дехто використовує нагоду, щоб шукати можливості для бізнесу у Євросоюзі. Це актуально для фірм, які потребують більш високотехнологічного виробництва з комплектуючими з-за кордону.

Мільярди потрібні на відновлення інфраструктури. На фото: руйнування в ІрпеніФото: John Marshall/DW

Є європейські компанії, які відмовляються надсилати свої комплектуючі для виробництва в Україні, бо вважають всю територію країни зоною бойових дій. Відповідно, якщо ви залежите від складних напівпровідників, а у вас є міжнародні контракти, які ви маєте виконувати, то розглядаєте можливість, хоча б тимчасово опинитися на території, де немає воєнного стану і повністю вивезти свій бізнес за кордон. Це може мати, очевидно, негативний ефект для української економіки у довгостроковій перспективі. Але у короткостроковій - це може зберегти фірми. Втім, якщо компанії зможуть балансувати однією ногою тут, а іншою у Євросоюзі, то це виграшний варіант для всіх.  

Як може мобілізація позначитися на економіці?

В усіх війнах у всі часи була форма незалучення до бойових дій людей, які виконували критично важливу роботу. Є ключові люди у професіях, які потрібні для того, аби взагалі економіка та економіка воєнного часу працювала. Тому потрібно збереження цих ключових посад і людей.  

Якщо давати прогнози, які галузі можуть найінтенсивніше розвиватися після завершення цієї жахливої війни?

Звичайно, інфраструктурні потреби будуть величезні. І тут треба думати, як відновлювати ті індустрії, які є дуже капіталовитратними. Треба вже зараз думати, як запустити сталеливарне виробництво. Оскільки треба буде відновлювати мости, житлові будинки, заводи, соціальну інфраструктуру. Це у майбутньому буде величезним мотором економічного зростання та відродження, хоч воно буде досягнуто страшною ціною жертв і страждань.

Чи варто урядові вже зараз готувати стратегію економічного відновлення? 

Потрібно вже думати про те, наскільки ті податкові правила, які зараз встановлюють тимчасово, можуть зберігатися під час етапу відбудови. Не хотілося б, аби відразу, як скінчаються воєнні дії, ми зразу повернулися до статус-кво у регулюванні бізнесу, як було до війни. Треба зберегти стимулюючі ідеї, які ухвалені зараз під тиском подій, і надалі. Не хотілося б, щоб обмеження, які були раніше, раптом повернулися після війни для тих, хто "скуштував" економічну свободу. Україні потрібно вже зараз аналізувати, які економічні стимули варто зберегти та навіть поглибити у період економічної відбудови.  

Читайте також: Україна готує бізнес-кредити під нуль відсотків і гарантію 100 відсотків депозиту

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW