Найдавніша згадка на мапі "Українські місця в Берліні" - 1862 рік. Це місце, де жив мовознавець Олександр Потебня, коли він приїхав до Берліна на навчання. На мапі можна знайти й місце, де встановлена меморіальна дошка на честь Лесі Українки. 1899 року українська поетеса й письменниця приїхала до Берліна на лікування. В цей час вона працювала над перекладом творів Генріха Гейне. Певний час мешкав у Берліні й Павло Скоропадський, який 1918 року впродовж неповних восьми місяців очолював проголошену ним Українську Державу. У 1919 році Скоропадський разом з родиною емігрував до німецької столиці. Місце його проживання на березі берлінського Ванзее також вказано на мапі.

"Ця мапа про те, щоб заявити про себе в цьому берлінському різноманітті. Також ми хочемо показати, наскільки глибокі й тривалі німецько-українські відносини як на науковому, так і на культурному рівні", - каже українська дослідниця та активістка Олександра Бінерт, яка мешкає в Берліні. Разом з науковою співробітницею факультету культури й науки Європейського Університету Віадріна Олесею Лазаренко вона й уклала карту "Українські місця в Берліні".

Читайте також: Десять історій про те, як сучукрліт обживав Німеччину

Кінотеатр "Арсенал" та де писався роман "Сонячна машина

На карті позначено 39 місць, пов’язаних з Україною. Цей список є ще далеко не вичерпним - це лише вибірка історичних і актуальних сьогодні місць, пояснюють авторки мапи. Як каже Бінерт, ідея зібрати українські місця в зручному форматі, з’явилася давно. "Ще коли я приїхала в Берлін, мене дуже дивувало, що не бачу тут місць і слідів, які залишили українці, котрі переймалися Україною в Берліні. Були такі невеличкі оази, але їх було досить мало…", - каже Бінерт. Хоча в Берліні нині мешкає, за даними укладачів карти, майже 24 тисячі осіб з українським корінням.

Створенню карти "Українські місця в Берліні" передувала кропітка робота. У пошуку згадок про місця, пов'язаних з Україною, довелося підняти чимало архівних матеріалів, зазирнути в монографії, мемуари, щоденники, перечитати листування. Деяку інформацію вдалося отримати і від приватних осіб. Таким чином вдалося, наприклад, дізнатись, де в Берліні з 1921 до 1923 року мешкав український письменник і драматург Володимир Винниченко. Саме в німецькій столиці письменник написав перший український науково-фантастичний роман "Сонячна машина". Постановки його творів були популярні на сценах берлінських театрів у 1920-х роках.

Берлінський кінотеатр "Арсенал", що знаходиться на Потсдамській площі, названий на честь однойменного фільму українського режисера Олександра Довженка, котрий працював у Берліні секретарем консульського відділу в комерційному агентстві СРСР у Німеччині 1922-1923 роках. Фільм "Арсенал" (1929 року) вважається одним з найвидатніших фільмів експресіонізму в історії кінематографа. У кінотеатрі "Арсенал" щороку в рамках "Берлінале" проходить Міжнародний форум молодого кіно. Цей кінотеатр так само вказаний на карті, як і місце, де встановлена меморіальна дошка на честь легендарного українського режисера.

Читайте також: «Арсенал» - берлінський Олімп шанувальників кіно

Представництво УНР та "Будинок з тризубом"

"Українські місця в Берліні" - це не лише місця проживання відомих українців, а й місця розташування українських організацій, видавництв або, наприклад, місце, де українці змушені були працювати на примусових роботах за часів націонал-соціалізму.

На карті вказано й місце першого українського посольства в Берліні. Дипломатичне представництво Української Народної Республіки (УНР) розташовувалось у самісінькому центрі Берліна неподалік від будівлі Рейхстагу у 1918-1923 роках. Посольство існувало в той період, коли Німеччина визнавала УНР як незалежну державу. Але після визнання Української РСР посольство УНР було змушене закритись. Як розповіла Бінерт, однією з останніх згадок про це місце, є повідомлення українського посла про те, що дипломатичне представництво припиняє своє існування, адже посольство закриває німецька поліція. Будівля посольства не збереглася, але місці цієї будівлі нині можна побачити меморіальну табличку.

Закриття посольства УНР дає початок історії ще одного місця у Берліні, пов'язаного з українцями - "Будинку з тризубом". Фасад будівлі прикрашає стилізоване зображення тризуба та меча. Ця будівля в тихому районі Вільмерсдорф належала українському громадському та політичному діячеві, правнику Дмитру Левицькому. Він був одним з підписантів попереднього договору про об'єднання УНР і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Місце стало центром українського політичного життя в Берліні в міжвоєнний період, тут збиралася українська інтелігенція у вигнанні.

Після Другої світової війни центр українського політичного життя в екзилі в Німеччині перемістився до Мюнхена, а "Будинок із тризубом" успадкувала донька Левицького, яка продала дім і переїхала до Канади. Сьогодні ця будівля знаходиться під охороною як історична пам’ятка. Тут є також ресторан, де інколи збирається українська діаспора, а через дорогу можна побачити крамницю східноєвропейських продуктів.

У планах мобільний додаток

Карта "Українські місця в Берліні" надрукована німецькою та англійською мовами. Вона також існує в електронному форматі на сайті "Зрозуміти Україну", що є проєктом німецького центру LibMod. У майбутньому, за словами укладачок карти, прогулятись "українським" Берліном можна буде, скориставшись також мобільним додатком з екскурсійними маршрутами.