Парламент Латвії 30 жовтня ухвалив закон про вихід зі Стамбульської конвенції - міжнародного договору Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. Латвія ратифікувала цей документ зовсім недавно - у 2023 році, через сім з половиною років після його підписання.

Рішення, ухвалене після тривалих і гострих дебатів, викликало широкий суспільний резонанс і критику з боку європейських партнерів. Напередодні голосування в Сеймі у Ризі пройшла демонстрація проти виходу з конвенції - одна з найбільших у Латвії за останні роки. У ній взяли участь близько п'яти тисяч осіб.

Тепер документ направлено президенту Едгарсу Рінкевичсу, який повинен вирішити, підписувати закон чи повернути його на повторний розгляд до Сейму. Деякі депутати не приховували, що голосуванням за цей закон хочуть "повалити" нинішній уряд. Тож даний документ може стати причиною нової політичної кризи у країні.

Стамбульська конвенція на заваді "традиційній сім'ї"?

Дебати в Сеймі тривали понад 12 годин. Як повідомляє видання Delfi, рішення підтримали 56 депутатів, в основному із "Союзу зелених і селян", що входить до правлячої коаліції, а також опозиційних партій, включаючи партії "Латвія на першому місці", "Національне об'єднання" і "Стабільність". Проти виступили 32 парламентарії з коаліційних "Нової єдності" і "Прогресивних".

Формальна причина - текст конвенції, на думку прихильників денонсації, "підриває традиційні сімейні ролі". Їм не подобається ця угода через те, що в документі закладено поняття гендеру і гендерної ідентичності, "чужі латвійським традиціям" і здатні "нав'язувати ідеологію" через школи й державну політику. Раніше, 16 жовтня, Сейм за допомогою противників Стамбульської конвенції ухвалив національну декларацію "Про запобігання та викорінення насильства щодо жінок і домашнього насильства". Багато цих депутатів наполягають, що наявного тепер національного закону в Латвії достатньо для захисту прав жінок.

Лінда Лієпіня з опозиційної партії "Латвія на першому місці" звинуватила опонентів у "мазохістському погляді на схід" і запропонувала "повернути голову" в бік основного союзника - США. "Для тих, хто не знає, нагадаю: президент США Дональд Трамп був одним з перших, хто виступив проти woke-культури, гендеризму і неконтрольованих потоків мігрантів. І тоді це питання виглядає вже зовсім інакше, в іншому світлі", - наводить її цитату Delfi.

Читайте також: У США почали відмовлятися від підтримки рівноправності та різноманіття?

Домашнє насильство - "це не ігри"

Депутати "Нової єдності" та "Прогресивних", які відстоюють збереження членства Латвії в конвенції, попередили, що відмова від документа може залишити жінок без захисту. Депутатка Агіта Заріня-Стуре поділилася особистою історією про домашнє насильство, розповівши, що її мама була змушена постійно ходити в окулярах від сонця через постійні побої з боку її батька. "Він бив її тоді, коли якийсь чоловік просто подивився в її бік. Це не ігри", - сказала вона. Її колежанка по Сейму Антоніна Ненашева закликала "вибрати сторону Європи, а не східної пропаганди", а депутат Давіс Даугавієтіс закинув прихильникам виходу з конвенції ігнорування протестів у Латвії.

Напередодні голосування ввечері 29 жовтня біля будівлі Сейму в Ризі відбувся найбільший цього року мітинг у Латвії. За даними ризької поліції, в акції взяли участь близько п'яти тисяч осіб. Демонстранти тримали транспаранти з написами "Руки геть від Стамбульської конвенції" і "Латвія - це не Росія. Якщо любиш, то не бий". Низка демонстрантів звинуватила владу Латвії в "копіюванні Росії", оскільки Москва не підписала конвенцію 2011 року, розроблену Радою Європи.

Україна - також серед членів конвенції. Загалом у Європі конвенцію підписали, але досі не ратифікували Болгарія, Угорщина, Чехія, Литва, Словаччина та Вірменія.

Латвія на межі нової політичної кризи?

За останні п'ять років у Латвії відбулися щонайменше дві зміни уряду. "Нова єдність" нинішньої прем'єр-міністерки Евіки Сіліні разом з іншими партіями формує парламентську більшість у Сеймі. Однак під час голосування депутати "Союзу зелених і селян" порушили коаліційні зобов'язання.

Виступаючи в Сеймі, Андріс Кулбергс з опозиційного "Об'єднаного списку" заявив, що "уряд фактично розвалився, прем'єр-міністерка Сіліня не здатна утримати коаліцію". "Я голосую "за" тільки для того, щоб протягом двох тижнів Сіліня або навела порядок у коаліції і зняла це питання з порядку денного, або пішла у відставку, якщо не здатна керувати", - наводить його слова Delfi.

Країни ЄС висловили занепокоєння рішенням Сейму Латвії

У Європі Стамбульська конвенція вважається символом прихильності правам людини і демократичним цінностям. Дипломати 15 європейських країн - включаючи Німеччину, Францію, Великобританію і країни Північної Європи - у листі на адресу латвійської влади висловили глибоку стурбованість рішенням парламенту. Конвенцію, як підкреслюють дипломати, підписали 38 європейських держав і сам Європейський Союз.

Про це нагадала й представниця Європейської Комісії Анна Кайса Ітконен, відповідаючи на питання журналістів у Брюсселі 30 жовтня. Вона визнала, що існує можливість виходу Латвії зі Стамбульської конвенції, але положення, "до яких приєднався ЄС, входять до правового порядку ЄС і є обов'язковими для всіх країн-членів". При цьому вона закликала дочекатися внутрішніх формальних процедур у Латвії - для того, аби закон набув чинності, під ним має поставити підпис президент.

Як можна зберегти членство Латвії в Стамбульській конвенції

У президента Латвії Едгарса Рінкевичса є дві можливості, щоб заблокувати цей документ на деякий час. Президент може повернути закон до парламенту, але тільки один раз. Якщо закон буде ухвалено повторно, то глава держави буде зобов'язаний його підписати.

Депутати з правлячої партії також запропонували провести референдум - в цьому випадку дію закону можна призупинити на два місяці. Але тут законотворці можуть зіткнутися з правовою колізією, оскільки міжнародні договори, згідно з конституцією країни, не виносять на референдум. Однак, як пише Delfi, на всенародне голосування можна винести законопроєкт про денонсацію міжнародного договору.

Прихильники Стамбульської конвенції також можуть звернутися до Конституційного суду Латвії. Партії коаліції - "Прогресивні" і "Нова єдність" - заявили про підтримку такої ініціативи. Після надходження звернення колегія суду повинна вирішити, чи порушувати справу. Це може створити прецедент: досі Конституційний суд країни не розглядав жодного питання про денонсацію підписаного міжнародного договору.