У вівторок, 5 травня, у відставку відправили проєвропейський уряд Румунії на чолі з прем'єром Іліє Боложаном. Кабінету, який протримався при владі всього десять місяців, винесли вотум недовіри депутати парламенту. Оглядачі зазначають, що це не просто чергова урядова криза, які відбуваються в країні регулярно. Востаннє прем'єр-міністр обіймав свою посаду повний термін з 2004 по 2008 рік, а після 2012-го змінилося 11 обраних глав уряду, а також семеро осіб, які тимчасово обіймали цю посаду.

У нинішньому випадку вперше в посткомуністичній історії Румунії Соціал-демократична партія (PSD) з проєвропейського табору разом з ультраправим Альянсом за об'єднання румунів (AUR) ініціювала голосування про вотум недовіри уряду. І фактично ці партії спільно підтримали відставку кабінету Боложана.

Урядова криза в Румунії тривала кілька місяців

Аналітики називають те, що сталося, безпрецедентним, оскільки спільне голосування PSD і AUR фактично порушило солідарну заборону на співпрацю з ультраправими, яку всі інші представлені в парламенті партії відкрито підтримали минулого року. Лунають побоювання, що тепер відкривається шлях до можливого приходу до влади ультраправих у разі проведення дострокових виборів.

Падінню уряду Іліє Боложана передував багатомісячний конфлікт. Він досяг кульмінації два тижні тому, коли соціал-демократи відкликали своїх міністрів і почали збір підписів парламентарів для винесення вотуму недовіри.

Боложан обійняв посаду прем'єра в червні 2025 року - з амбітними планами реформ та в умовах серйозної політичної кризи. До складу його коаліційного кабінету увійшли чотири проєвропейські партії: соціал-демократи, правоцентристська Націонал-ліберальна партія (PNL), ліберальний Союз порятунку Румунії (USR) та Демократичний союз угорців Румунії (UDMR).

За яких умов було створено уряд

Тоді Румунія щойно пережила дві складні президентські кампанії. Перші вибори відбулися в листопаді 2024 року, але їхні підсумки анулювали через іноземне втручання. Другі - у травні 2025 року, перемогу на них з невеликим відривом здобув мер Бухареста Нікушор Дан, обійшовши у другому турі лідера AUR Георге Сіміона, який лідирував після першого туру і здобув у підсумку 46 відсотків голосів. Перед цим три ультраправі партії, включаючи AUR, на парламентських виборах наприкінці 2024 року отримали загалом близько 30 відсотків голосів.

Після свого обрання Дан, колишній громадський активіст, обіцяв зберегти солідарну відмову від співпраці з ультраправими та виступав за формування сильного проєвропейського уряду. Правлячу коаліцію створили за умови, що спочатку посаду прем'єра обійме представник націонал-лібералів, а через два роки - соціал-демократів.

Підвищення податків та адміністративна реформа

Коаліція прийшла до влади в умовах важкої економічної кризи в країні - з дефіцитом держбюджету, що перевищував 10 відсотків, зниженням темпів зростання, роздутим адміністративним апаратом і реформами, що загальмувалися в багатьох сферах. Серед перших заходів нового уряду було підвищення різних податків, включаючи податок на додану вартість (ПДВ). Це викликало широке невдоволення населення. Однак, згідно з опитуваннями, і донині багато румунів вважають реформи, які проводив уряд, необхідними.

Водночас кабінет міністрів на чолі з Боложаном провів одну з найбільших реформ у посткомуністичній історії Румунії, яка торкнулася адміністративного апарату, держпідприємств та пенсійної системи. Вона призвела до скорочення десятків тисяч посад в уряді та органах місцевого самоврядування, спрощення структури держустанов та скасування надлишкових і дорогих посад у держкомпаніях.

Найбільш суперечливою реформою, яка минулої осені призвела до кризи всередині коаліції, стало скасування системи спеціальних пенсій для працівників судових органів. Вони могли виходити на пенсію, не досягнувши ще й 50 років, і отримувати в середньому 5000 євро на місяць, а в деяких випадках - до 15 тисяч євро. При тому, що середня пенсія в Румунії становить 500-600 євро. Уряд Боложана поступово скасував ці спецпенсії та підвищив пенсійний вік для даної категорії осіб. Поки що незрозуміло, чи залишаться ці зміни в силі.

Лише номінальні соціал-демократи?

Хоча початкові успіхи реформ - включаючи скорочення бюджетного дефіциту - вже були очевидні, соціал-демократи все активніше виступали проти курсу прем'єра Боложана. Аналітики відзначають, що, всупереч своїй назві, Соціал-демократична партія, колись створена передусім колишніми членами другого ешелону керівництва Румунської компартії (РКП), сьогодні підтримує правопопулістські та правонаціоналістичні позиції і навіть має у своїх лавах невелике ультраправе крило.

Хоча соціал-демократи не є єдиними відповідальними за економічну кризу та застій у проведенні реформ у країні, їхня провина в цьому, зазначають оглядачі, є досить значною. На цьому тлі Іліє Боложан, який втратив посаду прем'єра, 5 травня назвав вотум недовіри "брехливим, цинічним і надуманим" і звинуватив PSD у тому, що вона з самого початку грала в уряді "роль опозиції".

Що буде далі в Румунії: нові вибори чи нова коаліція?

Несподівана співпраця румунських соціал-демократів та ультраправих викликала занепокоєння та критику по всій Європі, особливо в лавах "Прогресивного альянсу соціалістів і демократів (S&D)" - другої за чисельністю фракції Європарламенту, до якої входить і PSD. Аналітики дають різні прогнози щодо подальшого розвитку подій у Румунії.

Формально президент у будь-який момент може висунути нового кандидата на посаду прем'єр-міністра і доручити йому сформувати уряд. Потім уряду потрібно буде заручитися довірою парламенту. Якщо цього не станеться, процес починається заново. Після кількох невдалих спроб президент може розпустити парламент, але не зобов'язаний це робити.

У Національно-ліберальній партії є фракція, яка виступає за формування нового уряду з соціал-демократами. Союз порятунку Румунії та Демократичний союз угорців Румунії проти нової коаліції з PSD. Ультраправа AUR неодноразово виключала коаліцію з нею, розглядаючи соціал-демократів як "правлячу партію". AUR, вважають оглядачі, зацікавлена у якнайшвидшому проведенні нових виборів, оскільки тепер розраховує отримати ще більше голосів, ніж у 2024 році.

Однак президент Нікушор Дан, виступаючи ввечері 5 травня, виключив можливість дострокових виборів. Він назвав вотум недовіри "демократичним рішенням" і закликав співгромадян до спокою. За словами Дана, у країні існує прозахідний, проєвропейський консенсус. Після завершення всіх консультацій і конституційних процедур, запевнив президент, у нас знову буде прозахідний уряд.