В Ірані відновилися студентські протести проти влади
22 лютого 2026 р.
У перший день нового навчального семестру в Ірані відновилися студентські протести. Студенти престижних Технологічного університету Аміркабіра та Технологічного університету Шаріфа зібралися на території своїх кампусів і скандували гасла проти верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, повідомили ТРК Iran International та видання Financial Times (FT) у суботу ввечері, 21 лютого.
В університеті Шаріфа зафіксували зіткнення студентських груп. Антиурядові демонстранти відповіли прихильникам іранської влади вигуками "Хай живе шах!", маючи на увазі Резу Пахлаві - сина останнього шаха, поваленого під час Ісламської революції 1979 року.
Як правило, силовикам в Ірані заборонено вхід на територію університетів, але при цьому іранські ВНЗ "здавна служать центрами політичної активності та продемократичних рухів", уточнює FT.
Протестні акції відбулися також і в Тегеранському університеті та університеті імені Шахіда Бехешті. Частина студентів із плакатами в руках вимагала звільнити їхніх однокурсників, затриманих владою під час січневих протестів.
Антиурядові виступи на заходах у пам'ять про загиблих
В Ірані 17 лютого вшанували пам'ять загиблих під час жорстоко придушених антиурядових протестів. У кількох містах відбулися пам'ятні заходи, не обійшлося без нових зіткнень з іранськими силами безпеки, передавало агентство AFP. У місті Абадан люди тримали в руках квіти та фотографії загиблих, вигукуючи гасла "Смерть Хаменеї" та "Хай живе шах!", як випливає з кадрів у соцмережах. На іншому ролику з Абадана видно, як люди в паніці розбігаються під звуки пострілів, пише AFP. У Мешхеді натовп скандував гасло: "Одна людина вбита - тисячі стоять за нею".
Своєю чергою, того ж дня іранська влада провела офіційну церемонію в пам'ять про жертв протесту в мечеті Імама Хомейні в Тегерані. Її учасники розмахували іранськими прапорами, тримали портрети загиблих і скандували гасла "Смерть Америці" та "Смерть Ізраїлю". На заході виступили високопосадовці, включно з віцепрезидентом Мохаммадом Резою Арефом та командувача Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Есмаїла Каані. "Ті, хто підтримував паліїв заворушень і терористів, є злочинцями й понесуть відповідальність", - цитувало Каані іранське агентство Tasnim.
Протести в Ірані та їхні жертви
Перші акції в Ірані, що розпочалися у грудні 2025 року, були викликані економічними причинами. Однак невдовзі протести набули політичного характеру і поширилися по всій країні. Влада намагалася жорстко придушити їх. Очевидці та правозахисні організації повідомляли, що іранські сили безпеки по всій країні відкривали вогонь по демонстрантах. За розпорядженням влади блокувалися інтернет та мобільний зв'язок.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив 23 січня, що загальна кількість загиблих за час протестів склала 3117 осіб. Серед них - 2427 мирних громадян та працівників служб безпеки. Інших жертв міністр назвав "терористами". Незалежні правозахисні структури наводять інші оцінки. Базоване у США агентство Human Rights Activists News Agency (HRANA) повідомляє, що загинуло понад 7000 осіб, більшість із яких - мітингарі.
Трамп дав Ірану 10-15 днів на укладання "угоди"
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп 19 лютого заявив, що Ірану загрожують військові дії у разі, якщо поточні переговори щодо ядерної програми завершаться безрезультатно. "Ми маємо укласти змістовну угоду, інакше стануться погані речі", - сказав Трамп, додавши, що дає Тегерану термін від "10 до 15 днів".
У відповідь Іран застеріг, що у разі нападу розглядатиме американські військові об'єкти в регіоні як законні цілі. Як повідомляє Reuters, постійне представництво Ірану при ООН надіслало листа генсекретарю ООН Антоніу Гутеррішу. У листі йдеться про те, що Тегеран не прагне війни, проте у разі військової агресії "відповість рішуче та пропорційно, реалізуючи своє право на самооборону". Наслідки будуть "катастрофічними для регіону та міжнародної безпеки", стверджує іранська влада у своєму посланні.