В Окружному адміністративному суді Києва (ОАСК) у вівторок, 27 жовтня, роз'яснили ухвалене напередодні судом рішення щодо директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артема Ситника. Суд вимагає, зокрема, від органів державної влади вжити заходи для виконання рішення Конституційного суду України (КСУ) щодо неконституційності призначення Ситника директором НАБУ. 

Як йдеться у повідомленні пресслужби ОАСК, суд за позовом Олександра Карєєва до НАБУ зобов'язав бюро поновити Карєєва на посаді заступника керівника головного підрозділу детективів. За рішенням суду, це має зробити службова особа, яка виконує обов'язки директора бюро замість Артема Ситника.

Читайте також: "Рішення КСУ щодо Ситника - "вибух" давно закладеної бомби"

У суді заявили, що це рішення базується на ухвалі Конституційного суду України (КСУ) щодо визнання неконституційним призначення Артема Ситника директором НАБУ. В ОАСК нагадали, що КСУ в окремій ухвалі зазначив, що закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їхню неконституційність.

"28 серпня 2020 року, відповідно до рішення КСУ, Артем Ситник достроково втратив повноваження директора НАБУ, при цьому будь-яких додаткових рішень для підтвердження зазначеного факту Конституцією України не вимагається", - інтерпретують це рішення в ОАСК.

В ОАСК заявили, що "вказане рішення КСУ не виконується понад місяць, внаслідок чого штучно продовжується дія указу президента України від 16 квітня 2015 року "Про призначення Артема Ситника", який 28 серпня 2020 достроково втратив чинність, що є неприпустимим та суперечить принципам верховенства права".

Читайте також: Боротьба з корупцією в Україні: наступ Конституційного суду на НАБУ?

Крім того, ОАСК вирішив направити окремі ухвали органам державної влади "з метою усунення причин та умов, що призвели до порушення вимог законодавства щодо невиконання вищезгаданого рішення КСУ". Зокрема, Державне бюро розслідувань (ДБР) має відкрити провадження у зв'язку з невиконанням рішення Конституційного Суду України про неконституційність призначення Артема Ситника директором НАБУ. А міністерство юстиції має внести "зміни до Єдиного державного реєстру (ЄДР) юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі згаданого рішення КСУ". Йдеться про вилучення з реєстру інформації про Артема Ситника як директора НАБУ.

ОАСК вівдів органам держвлади один місяць для надання звітів про виконання рішення.  

Мін'юст не може виконати ухвалу ОАСК - Малюська

Утім, міністр юстиції України Денис Малюська повідомив у соцмережі Facebook, що мін'юст не може виконати цю ухвалу суду.

"Зміни до інформації, що містяться у реєстрах, вносяться державними реєстраторами, а мін'юст лише розглядає скарги на дії реєстраторів та вносить дані у ЄДР виключно за результатами розгляду таких скарг. Часи, коли у мін'юсті була Реєстраційна служба та реєстратори, давно минули. Тобто, ані правової підстави, ані повноважень виключати інформацію про Ситника як директора НАБУ з ЄДР немає, і він там залишиться", - написав Малюська.

За його словами, якщо "підбити підсумок, то статус-кво щодо НАБУ і його керівника не змінився. НАБУ як був, так і залишається повноцінно функціонуючим правоохоронним органом".

Рішення Конституційного суду

Нагадаємо, 28 серпня КСУ ухвалив рішення про те, що призначення Артема Ситника директором НАБУ у 2015 році було неконституційним.

Це конституційне подання скерував до КСУ 51 народний депутат у травні 2020 року. Скан подання оприлюднив у соцмережах народний депутат фракції "Слуга народу" Олександр Дубінський.

У НАБУ своєю чергою назвали це рішення політично вмотивованим і наголосили, що воно не передбачає автоматичного звільнення Ситника, бо цієї причини немає у переліку підстав звільнення директора НАБУ, який міститься у законі України "Про НАБУ".

У НАБУ заявили, що ініціаторами цих звернень виступали особи, які проходять у розслідуваннях бюро, зокрема й ті, які вже мають статус підозрюваних чи опинилися на лаві підсудних.

Читайте також: Полювання на Вовка: що нового у справі НАБУ проти суддів ОАСК

Крім того, у липні детективи НАБУ разом із Службою безпеки України (СБУ) заявили, що викрили систему керованого правосуддя, яке використовувалося головою ОАСК  Павлом Вовком для особистого збагачення, а також як інструмент захоплення влади у судовій системі.

На підтвердження звинувачень у спробі про "захоплення влади" в НАБУ оприлюднили низку аудіозаписів розмов, на яких чути голос, схожий на голос голови ОАСК Павла Вовка.