Цієї зими звуки роботи генератора в Києві - невід'ємна частина щодення будь-якого району столиці. При екстрених, а отже, непрогнозованих відключеннях електрики та перебоях з опаленням, спричинених ударами РФ, живлення від цих пристроїв - чи не єдиний спосіб для бізнесу продовжувати роботу. Щоправда, сама лише купівля генератора не є автоматичним рішенням, адже витрати на пальне та обслуговування "з'їдають" значну частину прибутку.

За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), проведеного з 14 по 19 січня серед 79 компаній-членів, 80 відсотків із них відчувають вплив відключень електрики. Водночас більшість компаній адаптувалися - 90 відсотків мають власні альтернативні джерела енергії або генерацію. Майже чверть опитаних, за даними EBA, досягли повної автономності, тоді як решті здебільшого або принаймні частково вдається компенсувати дефіцит електрики.

Складно бізнесам усіх масштабів

Нинішня ситуація з енергетикою є складною для бізнесу всіх масштабів, зазначає в коментарі DW Катерина Глазкова, виконавча директорка "Спілки українських підприємців" (СУП), що налічує понад 1300 членів з усіх регіонів України. Дійсно, перебої в роботі переживають і "гіганти" українського бізнесу. Наприклад, мережі супермаркетів "Сільпо" та Novus після чергової атаки РФ по енергосистемі 12 січня попереджали клієнтів про можливе тимчасове закриття деяких магазинів.

"Різниця лише в запасі міцності: великі компанії мають більше ресурсів, але й значно вищі втрати при зупинках або нестабільній роботі", - зазначає Глазкова.

Основними проблемами, які фіксують підприємці, за даними СУП, є непередбачуваність відключень, короткі вікна подачі електроенергії, які не дозволяють повноцінно запускати виробниче обладнання, вимушене скорочення робочих змін та обсягів виробництва, додаткове навантаження на персонал, складність планування роботи команд, а також значні витрати на генератори, паливо та альтернативні джерела енергії, які бізнеси покривають самостійно.

Найважче, як зазначає Глазкова, підприємствам у прифронтових та "ризикованих" регіонах, зокрема в Харкові, на Сумщині, у Києві та області. Адже там підприємства змушені інвестувати не лише в генерацію, а й у безпеку команд, релокацію складів і резервні сценарії роботи, пояснює виконавча директорка СУП. Найбільш вразливі, на її думку, виробники, яким електрика критично необхідна для безперебійності циклів.

Читайте також: Між виїздом і виживанням: як живе Київ без тепла і світла посеред зими

Мікробізнес стає на паузу?

Утім, попри труднощі операційної діяльності, СУП не фіксує серед своїх членів масового закриття, спричиненого енергокризою. Спостерігаються окремі випадки тимчасового призупинення мікробізнесу, як-от кав'ярень та квіткарень у Києві, через високу вартість стабільної роботи генераторів, розповідає Катерина Глазкова.

"Бізнес не зупиняється, працює в режимі виживання та обмежень: скорочує зміни, переносить графіки, тимчасово обмежує окремі процеси. Це не означає відсутності ризиків, це про високий рівень відповідальності й адаптивності підприємців", - зауважує Глазкова.

Таку ж тенденцію в розмові з DW підтверджує і глава правління Асоціації власників малих та середніх бізнесів Руслан Соболь. За його словами, попри те, що в соцмережах упродовж останніх тижнів помітно побільшало оголошень невеликого бізнесу про закриття, серед понад 1300 членів асоціації, близько 600 з яких працюють у Києві, жоден не зачинився.

Виживання - характерна навичка українського бізнесу

"Бізнес тримається, попри надскладний період - такого, напевно, ще не було. Страждають усі галузі, але всі шукають вихід. По максимуму переводять людей на дистанційну роботу, якщо це можливо. Усі виживають - це вже така характерна навичка українського бізнесу", - запевняє Соболь.

За його словами, для тих підприємств, які здійснюють свою діяльність "на землі": складів, логістики, торгівлі, виробництва, постає велика проблема з генераторами, які "просто не справляються з навантаженням". Тому нині "must have - мати запасний", додає Руслан Соболь. "Якщо брати до прикладу компактне кафе на 30-40 квадратних метрів, має бути генератор потужністю в 7-8 кіловат. Зараз на ринку він коштує до 120 тисяч гривень. І ці витрати не заплановані, бізнес або вишукує гроші з резервного фонду, або бере кредит, а потім місяць, а то і два працює на цей генератор", - зазначає він.

За його оцінками, з урахуванням скорочення графіків роботи, витрат на паливо та обслуговування, заробітну платню, оренду, податки, "які нікуди не діваються", та ціни товарів та послуг, яка має лишатися конкурентоспроможною, подібні заклади сфери обслуговування в середньому працюють у нуль, а подекуди навіть у маленький мінус. "Поки бізнес згоден це терпіти, але вічно працювати так не можна", - вважає Соболь.

"Дешевше - закритися до весни"

Працювати в мінус уже доводиться власнику магазина дитячих іграшок Pokabutke у Дніпрі Артему Криницькому. У місті діють графіки відключення, але, за його словами, вони досить жорсткі, а закуплені завчасно акумулятори не встигають зарядитися під час нетривалих включень.

"Працювати повністю на генераторі нереально, мені дешевше закритися до весни", - зазначає Артем Криницький у розмові з DW. Година роботи на пристрої обходиться підприємцю у 70 гривень, відповідно, місяць - у 21 тисячу гривень. Через вимушене скорочення годин роботи щоденний прибуток вже впав щонайменше удвічі, каже він. У хід ідуть накопичення, економія - за рахунок скорочення товарних запасів.

"Варіант закритися розглядаю, але, думаю, ще трохи побарахтаємося. Імовірно, доведеться перейти повністю в онлайн, хоча й не хочеться, бо люблю бачити усмішки дітей. Та й зачинятися - дорого", - зазначає підприємець.

Витрати ростуть, виручка падає?

Для власника невеликої київської кав'ярні на Оболоні Coffee Patio Богдана Лещенка, попри завчасну купівлю більш потужного генератора, нинішня ситуація з енергетикою також дається непросто. До традиційної для сфери "несезонності" додалися щоденні відключення світла по 8-10 годин.

День роботи на генераторі, який забезпечує кав'ярні опалення, освітлення, роботу холодильника та кавомашини, обходиться підприємцю у 1200-1300 гривень. Кав'ярня працює без вихідних та донині - без перебоїв. При цьому виручка, у порівнянні з попередніми роками, падає, утім, все ж дозволяє бізнесу виходити в плюс та утримувати поточні ціни.

"Наразі маємо спад кількості клієнтів. Якщо брати статистику поточного року і попереднього, то це на 500-700 чеків менше щомісяця, упродовж декількох місяців доходить і до тисячі. Чистий дохід з усіма витратами впав на 20-30 відсотків точно", - каже підприємець.

На його думку, вплив на відвідуваність має й емоційний стан людей. Попередні роки під час блекаутів на звук роботи генератора клієнти сходилися до кав'ярні. Нині ж на тлі морозів, обстрілів та виснаження люди зайвий раз не виходять з дому, вважає Лещенко. "У перший блекаут ми не встигали 20-літровий бутель з водою для машинки міняти. Вистачало на дві години. Зараз - на цілий день", - розповідає він.

Найважче - знайти інвестиції

Для бізнесів його сфери, на думку Богдана Лещенка, найважче знайти інвестиції в альтернативне живлення. Сам він витратив на генератори близько 100 тисяч гривень, скориставшись розтермінуванням платежу.

"Якщо генератор є, функціонує, можна далі працювати, заправляти. Якщо раптом ламається - тоді вже проблемніше. Наша глиба - постійні клієнти, які продовжують ходити, що дозволяє нам вивозити. Зараз головне - не заробити, а протриматись на плаву", - каже власник Patio.

Бізнес готувався завчасно

Труднощі у щоденній роботі переживають і великі гравці ресторанної галузі. Хоча мережа закладів кримськотатарської кухні "Мусафір", що налічує чотири ресторани в Києві, загалом інвестувала в альтернативні джерела живлення з 2022 року 140 тисяч доларів, виклики в роботі доводиться долати щодня, розповідають співзасновниці мережі Соріна Сейтвелієва та Еміне Емірсалієва.

Кожен їхній заклад у період відключень живиться потужним генератором, який щогодини споживає до 60 літрів палива. Задля економії обмежується робота частини обладнання, деякі страви з меню недоступні. Проблема з водопостачанням вирішується завдяки резервуарам з водою на кілька тонн. Проте є й виклики, до яких неможливо не підготуватися.

"Через перебої в роботі електротранспорту можуть бути затримки з прибуттям на роботу персоналу. Частина тимчасово виїхала кудись у село, бо неможливо жити у квартирі, де +7 градусів", - говорить DW Еміне Емірсалієва. 

Перебої з опаленням не оминули й приміщення ресторанів, де в найхолодніші дні січня довелося закривати частину залів, які важко було обігріти. Як наслідок - тимчасово зменшували навантаження працівників. Наразі мережа закупила додаткові пічки, які коштували 20 тисяч доларів, розповідає Соріна Сейтвелієва. "Витрати великі, але за рахунок поступової підготовки легше. Два роки ми думали, що це не знадобиться, але, на жаль… Зараз дуже допомагає", - додає вона.

Ресторани відкривають свої двері вночі

На заклик Київської міської державної адміністрації мережа "Мусафір" долучилася до ініціативи пунктів обігріву для киян - ресторан мережі на вулиці Богдана Хмельницького з 22 січня не зачиняється і вночі. "Це хороша ініціатива, і ми подумали, якщо маємо змогу, треба долучитися. До нас можна прийти погрітися, підзарядитися, випити чаю, кави, кухня вночі не працює. Люди приходять, сидять, працюють", - розповідає Емірсалієва.

Щоправда, попит на пункт обігріву різниться - однієї ночі було зайнято 12 столів, іншої - один, проте Соріна Сейтвелієва вбачає у цьому "добрий знак": "Значить, у людей нема потреби". Усі додаткові витрати на діяльність пункту обігріву лягають на бізнес.

Держава підставляє плече?

Але й держава пропонує заходи підтримки для бізнесу на тлі кризи. Серед них - одноразова допомога ФОП 2 та 3 групи на суму від 7,5 тисячі до 15 тисяч гривень залежно від кількості найманих працівників для закупівлі генераторів, їх ремонту та пального. Також уряд анонсував програму пільгових кредитів для бізнесу під нуль відсотків на купівлю енергообладнання сумою до 10 мільйонів гривень строком на три роки, а також збільшення суми кредиту вже діючої програми "5-7-9" зі 150 мільйонів до 250 мільйонів гривень.

"До переліку обладнання, на яке можна взяти кредит, додали когенераційні установки. Бізнес зможе залучати більше коштів на встановлення розподіленої генерації та відновлення потужностей", - зазначила прем'єрка Юлія Свириденко.

Глава правління Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь вітає ініціативи, вказуючи, що це не лише допоможе бізнесу вистояти, а й підтримає енергосистему країни. "Ця ініціатива би допомогла залучити в енергетичний сектор величезну кількість бізнес-гравців, які б вибудовували альтернативну мережу - в рази менш вразливу. Бо розподільчі вузли можна розбити, адже вони великі, а на десятки-сотні тисяч енергосховищ, де зберігатиметься енергія, жодних ракет не вистачить", - пояснює Соболь.

Читайте також: Як Ахметов та інші українські бізнесмени атакують РФ у судах через збитки внаслідок війни