1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна - Путіну: Дві третіх зерна експортується не в Європу

Аліна Коломієць
8 вересня 2022 р.

Напередодні президент РФ Путін виступив за обмеження "зернової угоди". Він назвав експорт українських зернових "черговим зухвалим обманом", бо переважна більшість зерна нібито направляється не до Африки, а в ЄС.

Балкер Brave Commander з українською пшеницею для Ефіопії
Балкер Brave Commander з українською пшеницею для ЕфіопіїФото: NurPhoto/picture alliance

Дві третіх зерна, яке Україна вже відправила через "зерновий коридор" до іноземних споживачів, спрямовані саме на ринки Азії, Африки та Близького Сходу. Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у відповідь на претензії президента РФ Володимира Путіна до "зернової угоди", озвучені ним 7 вересня.

"Буквально зараз черговий корабель з українським зерном дістався берегів Африки біля Судану. Загалом дві третини відправлених кораблів спрямовані до Азії, Африки та Близького Сходу", - йдеться на сайті українського міністерства закордонних справ.

Кулеба зауважив, що відновлення українського продовольчого експорту через "зерновий коридор" позитивно вплинуло на зниження цін на ринку продовольства. "В серпні, щойно відбулися перші відвантаження з українських портів, ціни на пшеницю знизилися щонайменше на 5 відсотків. Це реальні факти, а вигадки росіян про направлення зерна лише в Європу просто не відповідають дійсності", - заявив міністр.

За його словами, з початку роботи "коридору" кораблі з українським зерном відбули до портів Єгипту, Ємену, Ізраїлю, Ірану, Індії, Китаю, Південної Кореї, Лівії, Сомалі, Судану, Джибуті, Туреччини та країн Європейського Союзу.

Президент України Володимир Зеленський також відреагував на слова Путіна, які назвав "відверто брехливими", та повідомив, що 54 судна з українськими зерновими були відправлені, 16 суден - в Африку, 32 - в Європу. При цьому він зауважив, що частина продовольства, відправленого до ЄС, потім знову спрямовується в азійські та африканські країни.

За його словами, до кінця вересня з українських морських портів може бути експортованио не менше трьох мільйонів тонн аграрної продукції, значна частина - саме для найбідніших і найнужденніших країн. "Зокрема, доставлено перший вантаж до Ефіопії. Маршрут був непростий: спочатку морем, потім вантажівками. Але сотні тисяч ефіопів реально врятовані від голоду. Можливо, Росію це не влаштовує і вона не хоче цього помічати. Однак світу саме це потрібно. Потрібно рятувати країни на різних континентах від хаосу, потрібно рятувати людей від голоду", - заявив президент у традиційному вечірньому відеозверненні.

120 днів "зернової угоди"

Напередодні Путін назвав експорт українських зернових "черговим зухвалим обманом". За його словами, переважна більшість зерна направляється не до Африки, а до ЄС. Зокрема, нібито за Всесвітньою продовольчою програмою Організації Об'єднаних Націй для країн Африки завантажили два корабля з 87, на яких вивезли 60 тисяч тонн зерна з двох мільйонів, або три відсотки, а інше продовольство направили в Європу. Путін заявив, що планує провести консультації з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом щодо можливого обмеження вивезення зерна з України.

На думку Кулеби, Росія може навмисно озвучувати сумніви в ефективності "зернової угоди", готуючись торгуватися та шантажувати світ із наближенням завершення 120 днів "зернової ініціативи". Міністр закликав партнерів до консолідованого тиску на РФ для припинення її "голодних ігор" зі світом, та повного виконання нею зобов'язань згідно з домовленостями. Також він закликав країни-отримувачі української сільськогосподарської продукції вимагати від РФ не перешкоджати функціонуванню "зернового коридору" та продовжити його дію.

Раніше постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що не відкидає відмови РФ від продовження укладеної Стамбулі "зернової угоди".

Зерно на продаж: чому це так потрібно Україні і світу?

05:34

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW