В Україні вперше ув'язнили на 4 роки за хуліганство, вказавши, що мотив злочину був гомофобним: на поета та музиканта напали в центрі Львова, бо сприйняли їх за геїв.
Реклама
Галицький районний суд у Львові позбавив волі на більш ніж чотири роки одного з учасників нападу на двох чоловіків. Ухвалене у вівторок, 15 листопада, рішення стало першим випадком в Україні, коли тюремний строк призначили за злочин, вчинений з мотивів гомофобії, повідомляє громадська організація "Інсайт".
"Враховуючи деталі нападу та попередню судимість зловмисника з невідбутим покаранням, його засудили до позбавлення волі строком на 4 роки та 1 місяць. Обвинувачення було висунуто за статтею Кримінального кодексу України 296 (хуліганство), але із зазначенням гомофобного мотиву вчинення злочину", - йдеться у повідомленні організації в Facebook.
У липні 2021 року в центрі Львова група з чотирьох молодиків напала на поета Сергія Савіна та музиканта Максима Вербу, бо ті здалися їм схожими на геїв. Чоловіків побили, забрали у них гаманець та телефон. Згідно з судово-медичною експертизою, постраждалі отримали хімічні опіки обличчя та легкі травми.
Нападників було четверо. Одного з них раніше засудили до умовного терміну на чотири роки. Попереду розгляд справ ще двох нападників, наразі вони перебувають під вартою.
Реклама
Недосконалість законодавства
За словами адвокатки потерпілих Оксани Гузь, якби у засудженого нападника не було непогашеної судимості за попередньо скоєні злочини, суд також призначив би йому умовне покарання. "Говорити про те, що реальний термін винесли тому, що особа скоїла гомофобний злочин, я би не стала. Втім, все ж це маленька перемога, адже в обвинувальному акті та вироку зазначений гомофобний мотив, попри те, що злочин кваліфікували за статтею про хуліганство. Це показує суспільству, що такі злочини вчиняються і за них виносять вироки", - сказала вона в коментарі DW.
Адвокатка наголошує, що недосконалість законодавства призводить до того, що "значна частина злочинів на ґрунті ненависті залишається в тіні", бо їх кваліфікують за статтями про нанесення тілесних ушкоджень, хуліганство.
Наразі єдина норма, на яку можуть послатись постраждалі від злочинів із мотивів нетерпимості до ЛГБТ - стаття 161 Кримінального кодексу (порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками). Водночас, за даними правозахисного центру ЛГБТ-спільноти "Наш світ" від липня 2021 року, в Україні поки немає жодного обвинувачення за цією статтею.
Згідно зі звітом, навіть якщо правоохоронці приймають заяви про вчинення злочину через нетерпимість до сексуальної орієнтації чи ґендерної ідентичності в 38 відсотках інформацію не вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відтак, розслідуванню не дають старт.
У травні 2021 року в Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за "нетерпимість" - упереджене ставлення зокрема й за ознакою сексуальної орієнтації чи ґендерної ідентичності. Поки документ не ухвалений парламентом.
"Всі різні, всі рівні!": як у Києві проходив "Марш рівності"
У Києві вчетверте відбувся "Марш рівності", організований ЛГБТ-спільнотою України. Найяскравіші моменти, гасла та образи ходи - у фотогалереї DW.
Фото: DW/A. Magazova
Наймасштабніший "Марш рівності" за 4 роки
17 червня у Києві відбувся наймасштабніший за усі роки проведення "Марш рівності", організований ЛГБТ-спільнотою України. За даними Нацполіції, у "КиївПрайді-2018" взяло участь понад 3,5 тисячі учасників, організатори ж називають цифру у понад 5 тисяч активістів.
Фото: DW/A. Magazova
"Права людини важливіші за традиції"
Гасла, що лунали від учасників ЛГБТ-ходи, здебільшого стосувалися захисту прав людини в Україні. "Права людини важливіші за традиції", "У своєму місті я ніколи нікого не боятимусь", "Країна вільних: будь собою!", "Не маю спокою, доки ви не маєте прав", "Любити - не злочин", "Всі різні, всі рівні" - основні із закликів, що вигукували активісти під час ходи.
Фото: DW/A. Magazova
Тролінг, молитва та політичний піар на "ЛГБТ-режимі"
Противників ходи та агресивно налаштованих громадян не пропускали за спеціально встановлені поліцією огородження. Тому вони проводили свої акції протесту біля пропускних пунктів, закликаючи ЛГБТ-спільноту "схаменутися" та "побоятися Бога". Не обійшлося й без політичного піару та тролінга, зокрема від літніх жінок з групи підтримки Вадима Рабіновича та його партії "За життя".
Фото: DW/A. Magazova
Вперше до ходи були залучені рухомі платформи
Кілька рухомих платформ з різними тематиками та музикальним забарвленням вперше взяли участь у "Марші рівності". Танцюючі драг-квін надсилали повітряні поцілунки усім навколо, чим викликали різні реакції у оточуючих - посмішки в учасників ходи та скепсис у перехожих.
Фото: DW/A. Magazova
Дипломати пліч-о-пліч з українськими меншинами
До учасників "КиївПрайд-2018" приєдналися кілька українських народних депутатів, а також депутатка Європарламенту Ребекка Гармс (Rebecca Harms), держміністр в МЗС Німеччини у справах Європи Міхаель Рот (Michael Roth), посол Німеччини в Україні Ернст Райхель (Ernst Reichel), представники посольств Канади, США, Швеції, Норвегії, Великобританії, Литви та інших дипломатичних установ.
Фото: DW/A. Magazova
Заходи безпеки - підвищені
"Хочу відзначити зусилля поліції із забезпечення безпеки на заході", - сказала євродепутатка Ребекка Гармс у коментарі DW по закінченню "КиївПрайд-2018". За повідомленням Нацполіції, правопорядок у центрі Києва забезпечувало близько 3 тисяч правоохоронців, ще 2 тисячі патрулювали інші райони столиці. "Дякуємо українському війську за змогу провести цей марш", - прокоментувала одна з учасниць маршу.
Фото: DW/A. Magazova
Не обійшлось без інцидентів
Акція відбулась без значних сутичок, перед початком маршу було затримано 56 осіб, що агресивною поведінкою намагалися перешкодити ході.
Фото: Imago/Zuma Press/S. Glovny
Міжнародна підтримка з усієї Європи
Близько 20 організованих колон з представниками різних міжнародних спільнот та НГО також були представлені на "КиївПрайд-2018". Серед них зокрема були партнерські організації з Мюнхена, Amnesty International, ООН, представники європейської партії "Зелені" та інші.
Фото: DW/A. Magazova
Діалог можливий?
"Мені хочеться і сміятись, і плакати одночасно, - ділиться емоціями з DW одна з учасниць маршу. - Я щаслива, що все це стало можливим у центрі столиці нашої країни. Однак плакати хочеться від того, яка прірва між нами та противниками ЛГБТ. Шкодую, що все це поки що можливо лише за високим металевим парканом, як у гетто…".