Українська медійна спільнота б'є на сполох через новий законопроєкт, який днями зареєстрували у Верховній Раді. Він передбачає внесення змін до Цивільного кодексу України, зокрема має на меті привести до сучасних стандартів книгу другу Цивільного кодексу, яка регулює немайнові права. Однак журналісти звертають увагу на те, що низка норм у цьому документі може суттєво ускладнити журналістські розслідування та навіть призвести до цензури.

"Метою законопроєкту є системне оновлення інституту особистих немайнових прав, створення сучасної та ефективної системи правового захисту нематеріальних благ фізичних та юридичних осіб, а також гармонізація цивільного законодавства України з європейськими стандартами у сфері прав людини", - пишуть у пояснювальній записці автори законопроєкту, серед яких спікер парламенту Руслан Стефанчук, його заступники та ще 200 депутати з різних фракцій і груп. Немайнові права - це особисті права людини, які не мають грошового еквівалента, але захищають її нематеріальні блага, такі як честь, гідність, ділова репутація, свобода пересування, право на ім'я, право на особисте життя та інші.

Медійники побоюються судових позовів

Утім, журналістів, медіаекспертів та правозахисників бентежать норми, які автори законопроєкту пропонують саме у сфері медіа. Наприклад, відповідно до статті 227 "Право на спростування", недостовірною вважатиметься будь-яка інформація, яка порушує презумпцію невинуватості, доки вину особи не доведено обвинувальним вироком суду. Тобто в разі ухвалення законопроєкту можна буде заборонити оприлюднювати інформацію, не підтверджену вироком суду.

"Обов'язок поширювати інформацію у формі, що не порушує презумпцію невинуватості, може суттєво обмежити можливості для публікації журналістських розслідувань, оскільки вимагає наявність обвинувального вироку суду для згадки такої інформації у публікації, - прокоментувала DW старша юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва. - Навіть якщо припустити, що медіа матимуть можливість "обережно" формулювати звинувачення у корупційних порушеннях, фігуранти все ще матимуть розширені можливості подати до суду на журналістів з приводу можливого порушення презумпції невинуватості". На її думку, документ може суперечити стандартам Ради Європи та ЄС, зокрема щодо протидії стратегічним судовим процесам проти громадської участі.

Загроза розслідувальній журналістиці

Журналісти Bihus.info вважають, що в цьому законопроєкті депутати пропонують заблокувати можливість ЗМІ розповідати "про чиїсь схеми до вироку суду". А це, на їхню думку, загрожує медіа нескінченними судами, бо по багатьох справах вироків немає роками. "Якби ми чекали вироку суду, перш ніж розповісти про корупційні схеми, ви би ніколи не дізналися ні про оборонку Гладковського, ні про електростанції Шурми, ні про м'ясо Колюбаєва, ні про дрони Розенблата, ні про "яйця по 17" - та взагалі ні про що", - зазначається на сторінці Bihus.info у Facebook.

На думку виконавчої директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, законопроєкт, серед іншого, розширює можливість "попередньої цензури", тобто заборони публікації ще до виходу у світ. За її оцінкою, це класичний приклад prior restraint (попереднє обмеження свободи слова або попередня цензура. - Ред.), який створює загрозу порушення статті 10 Конвенції з прав людини. "Цей законопроєкт створює ризики для медіа, особливо для тих, які готують суспільно важливу інформацію або розслідування", - наголошує Романюк.

Читайте також: Новий суд - старі справи: найгучніші "корупційні" провадження в Україні

Юристка: Потрібен баланс особистих прав та права на інформацію

Натомість співавтор законопроєкту Руслан Стефанчук запевняє, що він не передбачає нових обов'язків для ЗМІ. "Цей законопроєкт не про медіа. Він про розширення особистих прав кожної людини. Саме так його треба сприймати", - зазначив спікер Верховної Ради у Facebook.

Однак посилюючи особисті права людини та розширюючи способи їх правового захисту, треба збалансувати їх із правом на свободу слова, застерігає медіаюристка ГО "Платформа прав людини" Людмила Опришко. "Європейський суд завжди акцентує увагу на тому, що право на захист приватності та право на свободу слова абсолютно рівноправні. Їх треба збалансовувати, і є навіть ціла низка критеріїв, які використовуються для балансування. Ось цих критеріїв у законодавчих пропозиціях, які зареєстровано в парламенті, немає", - зазначила експертка у розмові з DW. Вона попереджає, що такий дисбаланс може призвести до перекосів у судових рішеннях на користь захисту приватності, обмежуючи при цьому суспільно важливі публікації.

Через суспільний резонанс один з авторів законопроєкту, народний депутат з фракції "Голос" та голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин навіть відкликав свій підпис під документом. Руслан Стефанчук запропонував провести зустріч із журналістами та представниками громадянського суспільства, які "спеціалізуються на питаннях медіаправа, щоб обговорити всі аспекти цього законопроєкту та спільно знайти збалансовані й ефективні рішення". Консультації мають відбутися на початку жовтня.