В Україні запустили в роботу усі 15 енергоблоків АЕС
Ольга Журавльова
30 січня 2022 р.
Національна компанія "Енергоатом" заявила, що одночасний запуск усіх енергоблоків відбувся уперше за історію атомної енергетики України.
Реклама
Українська національна атомна енергогенеруюча компанія (НАЕК) "Енергоатом" у неділю, 30 січня, підключила до енергосистеми енергоблок №4 Рівненської атомної електростанції (АЕС), таким чином запустивши в роботу усі 15 робочих енергоблоків.
"О 05:45 енергоблок №4 Рівненської атомної станції підключений до енергомережі після завершення середнього планово-попереджувального ремонту та перевантаження ядерного палива. Триває набір потужності", - повідомила пресслужба компанії.
Уперше за всю історію атомної енергетики
Згідно з повідомленням, усі 15 енергоблоків працюють одночасно уперше "за всю історію атомної енергетики України". Також зазначається, що з грудня 2021 року компанія працювала 14-ма енергоблоками з 15-ти, "забезпечуючи стабільне проходження осінньо-зимового періоду".
НАЕК "Енергоатом" є оператором усіх діючих атомних електростанцій України - Запорізької, Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської. Компанія забезпечує понад 55 відсотків потреби України в електроенергії, а в осінньо-зимові періоди - до 70 відсотків.
Російське та американське паливо
Із 15 енергоблоків, які перебувають в експлуатації АЕС, 13 - з реакторами типу ВВЕР-1000, ще два - з ВВЕР-440. Усі вони були за радянських часів спроєктовані під паливні елементи, які тепер випускає російська компанія ТВЕЛ.
У 2008 році "Енергоатом" для диверсифікації поставок ядерного палива уклав угоду з американською компанією Westinghouse. 2014 року термін дії угоди подовжили до 2020 року, а в січні 2018 року контракт подовжили ще раз - до 2025 року. Угодою передбачається постачання ядерного палива для забезпечення 7 із 15 українських атомних блоків. Укінці 2018 року "Енергоатом" і ТВЕЛ продовжили контракт на поставки російського топлива до 2025 року.
У листопаді 2021 року в "Енергоатомі" заявили про плани до 2040 року ввести в експлуатацію 14 нових атомних енергоблоків на наявних українських АЕС та на двох нових майданчиках. Зокрема, на Хмельницькій атомній електростанції у 2027-2029 роках побудують два нових реактори за технологією Westinghouse. Крім того, 2025 року на цій АЕС мають запустити вже частково побудований енергоблок.
Також до 2035 року побудують ще по одному енергоблоку за новітньою технологією АР 1000 на Рівненській, Запорізькій та Південноукраїнській атомних електростанціях. Окрім того, у планах енергокомпанії - будівництво ще вісьмох реакторів за українською технологією на Черкащині та на західній Україні.
Газ, сонце, водень: як українські олігархи поділили енергетичний ринок (29.04.2021)
05:15
Фоторепортаж: Чорнобильська зона через 30 років після трагедії
Після аварії на ЧАЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року, із зони навколо неї було евакуйовано понад 115 тисяч осіб. Про життя "зони відчуження" через 30 років після трагедії - у фоторепортажі DW.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобильська зона відчуження
Після чорнобильської катастрофи виникла необхідність контролю над територіями, які зазнали найбільшого забруднення - це міста Чорнобиль і Прип'ять. Через зараження довгоживучими радіонуклідами цю зону закрили для вільного доступу. Нині в Чорнобилі розташоване підприємство з управління зоною відчуження, там же проживає до 2800 працівників підприємств, що будують укриття для саркофага.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобильська АЕС
У 1970-х роках в Чорнобильському районі почалося будівництво першої атомної електростанції в Україні. Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) розташована в 3 кілометрах від Прип'яті і 18 кілометрах від Чорнобиля. ЧАЕС виробляла десяту частину електроенергії України. Повністю зупинили ЧАЕС тільки в кінці 2000 року. Зараз триває будівництво нового укриття над зруйнованим 4-им енергоблоком.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Чорнобиль - адміністративний центр зони
До аварії в Чорнобилі проживало 12,5 тисячі осіб, всі вони були евакуйовані через кілька днів після трагедії. На даний момент місто входить у 30-кілометрову зону відчуження і є її адміністративним центром. Персонал підприємств, що тут працюють, проживає в занедбаних багатоквартирних будинках Чорнобиля. При перетині кордонів зони відчуження всі зобов'язані проходити дозиметричний контроль.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Арка - нове укриття для саркофага
Для ліквідації аварії було задіяно понад 600 тисяч осіб. Основним їх завданням було будівництво бетонного саркофага для 4-го енергоблоку. Під дією зовнішніх факторів і радіації старе укриття почало руйнуватися, що несе небезпеку - там досі зберігається близько 200 тонн радіоактивних речовин. Нова арочна споруда повинна повністю накрити саркофаг і дозволити його частковий демонтаж.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Евакуація - сподівались, що лише на три дні
Через кілька днів після аварії відбулась евакуація населення з 30-кілометрової навколо Чорнобильської АЕС. З собою дозволяли брати тільки найнеобхідніше, обіцяли що за три дні всі повернуться додому. Але досі рівень радіоактивного зараження дуже високий, що не дозволяє зняти обмеження в зоні.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
"Самосели", або місцеві жителі
Через деякий час після аварії та евакуації частина місцевих жителів під різними приводами поверталися до рідних домівок. Цих людей стали називати "самоселами". На сьогоднішній день в зоні проживає близько 180 самоселів: 80 осіб у Чорнобилі і ще близько 100 в селах 30-кілометрової зони.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Автолавка з продуктами двічі на місяць
Самосели проживають в чотирьох селах Чорнобильської зони. Люди живуть на своїх хуторах, вирощують овочі та фрукти, збирають гриби в лісі і п'ють воду з колодязів. З комунальних послуг у них - тільки електрика. Раз на місяць листоноша розвозить пенсії, двічі на місяць приїздить мобільна продуктова крамниця. Зупиняється автолавка на подвір'ї в Марії Олександрівни (на знімку).
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Зона екзотичного туризму
Щорічно Чорнобильську зону відчуження відвідує кілька тисяч туристів-екстремалів. До початку збройного конфлікту на сході України серед туристів-іноземців лідирували росіяни. Нині найбільше туристів - з Польщі, Чехії та США. На знімку - харчування туристів у службовій їдальні в Чорнобилі.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Секретний об'єкт "Дуга-1"
Возять туристів і на колишній радянський секретний об'єкт "Дуга-1" - це радіолокаційна станція для виявлення пусків міжконтинентальних балістичних ракет. Вона так ніколи й не вступила повноцінно в бойове чергування. Конструкція з антен - 700 метрів завдовжки і 150 метрів заввишки. Після аварії на ЧАЕС станцію законсервували, згодом частково демонтували й вивезли обладнання.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Прип'ять - місто-привид
Місто розташоване на березі однойменної річки Прип'ять в 3 кілометрах від ЧАЕС. Саме воно піддалося найбільшому забрудненню через аварію. Населення Прип'яті складало 47,5 тисяч осіб, всі були евакуйовані наступного дня після катастрофи. Навіть після робіт з дезактивації рівень забруднення радіонуклідами залишається занадто високим, тому місто визнали непридатним для життя.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
Від "радянської гордості" до мертвої землі
Атомоград Прип'ять мав стати гордістю радянської України. Для працівників ЧАЕС були створені максимально комфортні умови. Нині ж тут як у сюрреалістичному кіно: вулиці заросли деревами, вікна без шибок, у багатьох будівлях обвалилися внутрішні перекриття. Зараз у місті діє лише спецпральня, станція фторування і знезалізнення води, а також гараж спецтехніки ЧАЕС. У місті не проживає жодної людини.
Фото: Skyba Anton Vladimirovich
"Ковш смерті"
Так званий "ковш смерті" - є однією з візитівок нинішнього міста Прип'ять. Ковш використовувався під час ліквідації наслідків аварії безпосередньо в четвертому енергоблоці ЧАЕС. Випромінювання від цього елемента техніки навіть у кількох метрах від нього перевищує норму в десять тисяч разів. Доторкатися до "ковша смерті" заборонено.