Україна одержала бойові патрони із США та військове спорядження з Великобританії, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков.
Реклама
Літаки із військовою допомогою від США та Великобританії прибули до України. Про це написав у Фейсбук міністр оборони України Олексій Резніков у середу, 9 лютого.
"Борт від наших друзів із США доправив у Київ амуніцію вагою понад 80 тонн. Мова йде про бойові патрони. Дякую за послідовну підтримку у всіх напрямках!" - написав він. Це уже дев'ятий вантаж із США, починаючи із січня. Загалом Україна отримала уже понад 700 тонн американської допомоги.
Також міністр написав про отримання військового майна та спорядження із Великобританії - зокрема, бронежилетів та шоломів.
Ситуація на кордоні з Росією
Протягом останніх кількох місяців західні ЗМІ та високопосадовці з посиланням на дані розвідок повідомляють про скупчення російських військ біля українського кордону. Через це країни Заходу посилили дипломатичну та матеріальну допомогу Україні.
Попит на зброю: українці купують більше гвинтівок і калашів
08:34
Війна на Донбасі, якою її побачив Тілль Маєр
Німецький фотограф і журналіст Тілль Маєр за п'ять років здійснив більше десяти подорожей до зони бойових дій на Донбасі, аби задокументувати повсякдення українських вояків в окопах і життя цивільних поблизу фронту.
Фото: Till Mayer
Чотирилапий друг
"Бійці в однострої, касці і бронежилеті виглядають немов лицарі в обладунках", - каже Тілль Маєр. "Однак вони такі самі люди, як і ми з нашими почуттями і переживаннями. Те, як цей боєць подбав про свого пса, вбравши його у теплого кожуха - дуже зворушливе тому свідчення", - зазначає фотограф. Пси в окопах - не рідкість. Вони попереджають про небезпеку, є вірними друзями і... відлякують щурів.
Фото: Till Mayer
Манекен, що рятує життя
У Широкиному поблизу Маріуполя доводиться пересуватися між будинками під прицілом ворога. Перш ніж перебігти у безпечне місце, бійці висувають у вікно або з-за рогу цей манекен, який вони знайшли у знищеній крамниці. "Кожна дірка на манекені могла бути смертельною кулею. Це життя у постійній напрузі, яке дуже виснажує зсередини", - каже Маєр. (Фото: Широкине, осінь 2017 року)
Фото: Till Mayer
Зруйнована школа
"У зруйнованій школі, де вчилися діти, відчуваєш особливий сум від того, скільки понівечила ця війна", - каже Тілль Маєр. (Широкине, літо 2019 року)
Фото: Till Mayer
Знайомство перед смертю
Вадим проводив німецькому фотографу "екскурсію" по колишньому курортному селищу Широкине, де до війни був у відпустці. Невдовзі боєць загинув. Це фото, зроблене Маєром, співслужбовці і вдова згодом помістили на пам'ятну плиту на могилі Вадима. "Зустріч з ним мене вразила. Після п'яти років на фронті у нього не було жодної ненависті", - каже Маєр. (Широкине, літо 2019 року)
Фото: Till Mayer
З цигаркою і автоматом
"Я ще ніде не бачив стільки людей, які палили би цигарку за цигаркою, як в окопах цієї війни. Це - наслідок постійного нервового напруження. Один раз необережно висунув голову з окопу - і тебе більше нема", - каже Тілль Маєр. Від цього окопу поблизу шахти Бутівка на околицях Донецька до позицій ворога лише кілька десятків метрів. (Літо 2018 року)
Фото: Till Mayer
Не бачив нічого, крім війни
"Із солдатом Іваном я познаймився, коли йому був 21 рік. На той момент він був вже три роки на війні, куди він пішов добровольцем. Можна сказати, що у своєму житті він мало що бачив крім війни", - зазначає Маєр. На його переконання, підтримка початку нового життя тих, хто повертається з Донбасу, - один з найбільших викликів для України. (Шахта Бутівка, 2018 рік)
Фото: Till Mayer
Десятки метрів від ворога
Ніде на лінії фронту позиції української армії та сепаратистів не розташовані так близько одна проти одної, як поблизу колишньої шахти Бутівка. У це місце Тілль Маєр приїздив не раз. "Від бліндажа на цьому фото до позиції ворога - лише 40 метрів. Важко собі уявити, як проводити під прицілом місяці і роки", - зазначає фотограф.
Фото: Till Mayer
Раптом летять кулі
Попри те, що на лінії зіткнення тижнями панує тиша, стрілянина може відновитися у будь-який момент. На цьому фото боєць стріляє у напрямку сепаратистів, виявлених в тилу біля Широкиного.
Фото: Till Mayer
У батьковому плащі
Порятунок від дощу і холоду цей молодий боєць знайшов у цьому незвичайному плащі. "У цьому плащі багато років тому служив у радянській армії мій батько", - пояснив хлопець. У перші роки війни на Донбасі бійці, яким не вистачало належного спорядження, викручувалися як могли. Згодом ситуація стала кращою, каже Маєр.
Фото: Till Mayer
Мати на могилі сина
Сліди і рани цієї війни Тілль Маєр знаходить не лише на Донбасі, але по всій Україні. Це фото він зробив на Личаківському цвинтарі у Львові, де мати поховала свого сина, полеглого в бою. Його тіло вона півроку шукала, оббиваючи всі можливі пороги і зрештою знайшла, лише самотужки поїхавши до зони бойових дій.
Фото: Till Mayer
Міни: тяжка спадщина війни
Міни і снаряди, що не розірвалися, будуть загрозою для мирного населення десятиліттями, навіть якщо ця війна таки колись закінчиться, каже Тілль Маєр.
Фото: Till Mayer
Залишилися лише старі
У напівзруйнованих селищах поблизу лінії зіткнення залишилися жити лише самотні старі люди. До них часто не доїжджають жодні служби і єдина відрада - зустріч з волонтерами і співробітниками благодійних організацій. (Селище Кам'янка поблизу Авдіївки, Донецька область)
Фото: Till Mayer
Ніч при свічках
Старі люди, що залишилися у Кам'янці, навіть після тривалого затишшя, знову і знову потрапляють під обстріли. Найчастіше вони відбуваються вночі. Ця жінка регулярно проводить ночі при свічках, у підвалі своєї хати. Її потрет став частиною виставки Тілля Маєра, присвяченої життю цивільного населення у зонах конфліктів по всьому світу.
Фото: Till Mayer
Жити на зло війні
"Я ніде не бачив таких доглянутих вулиць і дворів, як у Авдіївці. Люди, які залишилися жити на лінії фронту, здається, дбають про своє місто - ніби на зло війні. Ці люди вражають своєю незламністю", - розповідає Тілль Маєр.
Фото: Till Mayer
Хроніст забутої війни
Тілль Маєр вже 12 разів був у зоні бойових дій на Донбасі. "Ця війна - це ганьба для Європи", - каже журналіст і фотограф. Він планує у Німеччині серію виставок, аби нагадати німцям про війну, що вже більше семи років триває зовсім поряд.