У неділю, 9 липня, в Узбекистані проходять дострокові вибори президента, які чинний президент країни Шавкат Мірзійоєв оголосив після внесення змін до Конституції і "обнулення" термінів його повноважень, повідомляє Reuters.

Формальною причиною дострокових виборів Мірзійоєв назвав необхідність нового мандату для подальшого проведення реформ. У межах чинного п'ятирічного мандату він пробув на посаді глави держави менше двох років.

До внесення змін до Конституції країни його перебування на посаді мало б закінчитися у 2026 році, адже він вже два рази обирався головою держави. Однак тепер термін президентських повноважень продовжений з п'яти до семи років, а Мірзійоєв може балотуватися на цю посаду ще двічі. Тобто теоретично він може лишатися президентом Узбекистану до 2037 року.

Формальні конкуренти

Окрім Мірзійоєва на посаду голови держави претендують ще троє кандидатів: заступник спікера Законодавчої палати Олій Мажилісу (нижньої палати парламенту) Улугбек Іноятов, перша заступниця голови Верховного суду Робахон Махмудова, а також голова виконкому центральної ради Екологічної партії Абдушукур Хамзаєв.

Утім, експерти кажуть, що несподіванок на виборах очікувати не варто.

На своїх перших виборах у 2016 році Мірзійоєв отримав 88,6 відсотка голосів, а на других - у жовтні 2021 року - 80,1 відсотка.

Нейтралітет і залежність від рубля

За час перебування на посаді, Мірзійоєв, який очолив Узбекистан після 25-річного правління автократа Іслама Карімова, вивів країну з практично ізольованого становища.

Зовнішню торгівлю було відкрито, валютний контроль скасовано, політичну систему дещо лібералізовано. Проте в країні досі немає сильних опозиційних партій чи політиків, і ніколи не проводилися вибори, які міжнародні спостерігачі вважали би конкурентними.

Росія лишається традиційним торговельним партнером Узбекистану, мільйони мешканців країни працюють в РФ. Тому послаблення рубля через санкції, накладені на РФ після повномасштабного вторгнення в Україну, негативно позначається на його економіці.

Також країна купує в РФ вуглеводні, хоча раніше сама була експортером енергоносіїв, але зараз споживає більше нафти та газу, ніж виробляє.

У політичному плані Ташкент дотримується нейтралітету, закликаючи до миру в Україні та зобов'язуючись дотримуватися санкцій Заходу, але і зберігає при цьому нормальні стосунки з Москвою.

Читайте також: Бербок в Узбекистані закликала не допустити зростання впливу РФ і Китаю