1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаУзбекистан

В Узбекистані проходять дострокові вибори президента

Степан Смишляєв
9 липня 2023 р.

Дострокові вибори оголосив чинний президент Узбекистану після "обнулення" термінів своїх повноважень. Теоретично, тепер Шавкат Мірзійоєв може залишатися на чолі держави до 2037 року.

Передвиборча агітація президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва
В Узбекистані проходять дострокові вибори президентаФото: Vyacheslav Oseledko/AFP/Getty Images

У неділю, 9 липня, в Узбекистані проходять дострокові вибори президента, які чинний президент країни Шавкат Мірзійоєв оголосив після внесення змін до Конституції і "обнулення" термінів його повноважень, повідомляє Reuters.

Формальною причиною дострокових виборів Мірзійоєв назвав необхідність нового мандату для подальшого проведення реформ. У межах чинного п'ятирічного мандату він пробув на посаді глави держави менше двох років.

До внесення змін до Конституції країни його перебування на посаді мало б закінчитися у 2026 році, адже він вже два рази обирався головою держави. Однак тепер термін президентських повноважень продовжений з п'яти до семи років, а Мірзійоєв може балотуватися на цю посаду ще двічі. Тобто теоретично він може лишатися президентом Узбекистану до 2037 року.

Формальні конкуренти

Окрім Мірзійоєва на посаду голови держави претендують ще троє кандидатів: заступник спікера Законодавчої палати Олій Мажилісу (нижньої палати парламенту) Улугбек Іноятов, перша заступниця голови Верховного суду Робахон Махмудова, а також голова виконкому центральної ради Екологічної партії Абдушукур Хамзаєв.

Утім, експерти кажуть, що несподіванок на виборах очікувати не варто.

На своїх перших виборах у 2016 році Мірзійоєв отримав 88,6 відсотка голосів, а на других - у жовтні 2021 року - 80,1 відсотка.

Нейтралітет і залежність від рубля

За час перебування на посаді, Мірзійоєв, який очолив Узбекистан після 25-річного правління автократа Іслама Карімова, вивів країну з практично ізольованого становища.

Зовнішню торгівлю було відкрито, валютний контроль скасовано, політичну систему дещо лібералізовано. Проте в країні досі немає сильних опозиційних партій чи політиків, і ніколи не проводилися вибори, які міжнародні спостерігачі вважали би конкурентними.

Росія лишається традиційним торговельним партнером Узбекистану, мільйони мешканців країни працюють в РФ. Тому послаблення рубля через санкції, накладені на РФ після повномасштабного вторгнення в Україну, негативно позначається на його економіці.

Також країна купує в РФ вуглеводні, хоча раніше сама була експортером енергоносіїв, але зараз споживає більше нафти та газу, ніж виробляє.

У політичному плані Ташкент дотримується нейтралітету, закликаючи до миру в Україні та зобов'язуючись дотримуватися санкцій Заходу, але і зберігає при цьому нормальні стосунки з Москвою.

Читайте також: Бербок в Узбекистані закликала не допустити зростання впливу РФ і Китаю

Іслам Карімов помер у віці 78 років від крововиливу в мозок (02.09.2016)

01:33

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW