У середині серпня Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила найвищий рівень тривоги - "надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я, що має міжнародне значення" - у зв'язку з поширенням нового варіанту віспи мавп (mpox) в Африці. Більшість випадків нового захворювання було виявлено в Демократичній Республіці Конго (ДР Конго), але нині хвороба поширилася й на низку інших країн Центральної та Східної Африки. Крім того, нещодавно у Швеції також виявили новий, більш заразний варіант цього вірусного захворювання, що стало взагалі першим випадком виявлення цього виду віспи за межами Африки.

Цей новий варіант небезпечного захворювання збільшив потребу у вакцинах у ДР Конго та інших країнах. На момент публікації цієї статті країна досі не мала жодної дози вакцини проти mpox. Водночас 19 серпня міністр охорони здоров'я країни заявив, що Японія і США пообіцяли надати вакцину не раніше ніж до кінця місяця. Ця критична ситуація унаочнила справжню прірву між країнами у світі, коли йдеться про доступність вакцин у різних регіонах і подолання кризи у галузі охорони здоров'я. Вона також ще раз довела, що саме прибутковість і рентабельність часто є вирішальним фактором у виробництві та закупівлі вакцин.

Почесний професор науки й технологій Амстердамського університету Стюарт Блюм каже, що компанії можуть отримати прибуток від вакцин лише тоді, коли вірус стане "проблемою" саме в заможних країнах. "Ніхто не розбагатіє, продаючи вакцини в Африку", - констатував він у коментарі DW.

Які фармкомпанії виробляють вакцини проти mpox?

Наразі існує лише одна вакцина проти вітряної віспи, схвалена провідними світовими організаціями. Це вакцина MVA-BN данської фармкомпанії Bavarian Nordic. Ця компанія продає свою вакцину під торговими марками Jynneos, Imvamune та Imvanex. США пообіцяли виділити найближчими днями зі своїх запасів 50 000 доз цього препарату і доправити їх до ДР Конго.

Крім того, є ще японська вакцина LC16 від компанії KM Biologics. Вона отримала дозвіл на застосування від профільних відомств Японії під час останнього спалаху вітряної віспи у 2022-2023 роках у цій країні. ВООЗ також рекомендує її застосування, хоча цей препарат ще не отримав офіційно "зелене світло" на застосування деінде, крім Японії. Як повідомило інформаційне агентство AFP, Японія пообіцяла надіслати 3,5 мільйона доз своєї вакцини LC16 до ДР Конго. Повідомляється, що Токіо попрохав, щоб ці дози були використані саме для дітей, які належать до особливо вразливих категорій пацієнтів на тлі важкого перебігу хвороби, спричиненої цим вірусом.

Ще однією вакциною, яка може бути ефективною,є ACAM2000, що від самого спочатку була розроблена саме для боротьби з віспою. 2017 року американська біофармацевтична компанія Emergent BioSolutions купила ліцензію на цю вакцину у французької компанії Sanofi. Хоча ця вакцина розроблялася проти так званої натуральної віспи, експерти вважають, що схожість між вірусами, які викликають мавпячу віспу і натуральну віспу, настільки значна, що вакцинація ACAM2000 теж призведе до появи імунітету проти віспи. "Нині ВООЗ рекомендує застосовувати вакцини MVA-BN або LC16 або вакцину ACAM2000, якщо інші недоступні", - йдеться на сайті ВООЗ.

Так само ще одним препаратом, який теоретично можна було б використати проти віспи, є російська вакцина "ОртопоксВак", розроблена державними російськими науково-дослідними інститутами. Вона, так само як і японська вакцина LC16, була дозволена для застосування проти віспи у 2022 році, але тільки у РФ.

Чи зможе Bavarian Nordic виробити достатньо доз такої вкрай потрібної вакцини?

На початку серпня генеральний директор Bavarian Nordic Пол Чаплін заявив, що компанія в змозі виробити мільйони доз вакцини до кінця року. Однак для цього необхідно якнайшвидше замовити відповідні якомога більші партії. "Ми маємо потужності, але нам потрібно швидко отримати перші замовлення", - сказав він в інтерв'ю британському діловому виданню Financial Times (FT). "Якщо ми хочемо досягти (цілі у. - Ред.) 2 мільйонів (доз) до кінця року, то нам потрібні замовлення до кінця цього місяця", - пояснив менеджер.

Нещодавно компанія отримала замовлення на випуск понад 175 000 доз від Європейського агентства з надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я (HERA) і повідомила, що веде перемовини з урядами інших країн щодо можливих замовлень на постачання до Африки. Bavarian Nordic заявила, що до кінця 2025 року зможе виробити десять мільйонів доз, в разі якщо буде достатній попит, і запевнила, що тісно співпрацює з Африканськими центрами з контролю та профілактики захворювань (Africa CDC), "щоб забезпечити рівний доступ до нашої вакцини проти віспи".

Тим часом Стюарт Блюм закликає уряди заможних країн оплатити замовлення на вакцину для багатьох африканських країн. "Африканські країни не мають коштів, щоб купити її, і далеко не ясно, чи знайдуться гроші у розвиненого світу", - пояснив він у розмові з DW.

Але регуляторне схвалення також є проблемним питанням у самій Африці. Приміром, ДР Конго не отримала жодної вакцини під час спалаху 2022/23 року через відсутність дозволів, але ця країна, як і Нігерія, згодом схвалила данську вакцину для негайного використання. Однак інші африканські країни, які наразі постраждали від спалахів мавп'ячої віспи, ще не дали відповідних дозволів на застосування цієї вакцини.

Яку роль відводять прибутковості в обсягах виробництва вакцин?

Протягом тижня, коли через спалах кількості випадків захворюваності віспою мавп було оголошено надзвичайну ситуацію у сфері охорони здоров'я, ціна акцій Bavarian Nordic зросла приблизно на 40 відсотків - ознака того, наскільки сильно вакцини можуть вплинути на фінансові ринки. За словами експерта Блюма, прибуток зараз є критично важливим фактором для виробництва вакцин в умовах кризи у галузі охорони здоров'я. "У 1960-х і 1970-х роках у секторі вакцин панував підхід першорядності громадського здоров'я. Утім, з приходом неолібералізму у 1980-х роках це стало питанням прибутковості та повернення інвестицій для акціонерів", - констатує фахівець.

Тут свою роль став відігравати й геополітичний вплив, що також став фактором у питанні виробництва вакцин, каже Брюм, вказуючи на приклад зусиль Китаю та Росії під час пандемії COVID-19. "Їхнє виробництво не обов'язково було спрямоване на отримання прибутку. Йшлося також про побудову відносин з клієнтами з іншими країнами", - вважає експерт, визнаючи, що йому важко оцінити, яку роль відіграватиме дипломатія цього разу.

Водночас Блюм побоюється, що впровадження вакцин проти mpox в Африці й надалі посуватиметься поволі. "Це дещо схоже на лихоманку Ебола", - порівнює він, маючи на увазі смертельний вірус Ебола, який за останні десятиліття забрав тисячі життів в Африці. "Про лихоманку Ебола було відомо вже багато років, але тільки після того, як вона вразила країни Глобальної Півночі, дехто зацікавився розробкою вакцини", - нагадав експерт.