Наприкінці вересня по всьому світу було майже 200 вакцин-кандидатів проти коронавірусу, які перебувають у стадії розробки. Дев'ять з них експерти вважають фаворитами, адже їхня розробка вже просунулася досить далеко і вони вже проходять вирішальну - третю - фазу чи комбіновану другу з третьою фази випробувань на людях.

Особливу увагу до себе привернула так звана оксфордська вакцина ChAdOx1 фірми Vaccitech, розроблена британсько-шведським фармаконцерном AstraZeneca у співпраці з Оксфордським університетом та відома під кодовою назвою AZD1222.

Уряди йдуть на ризик

У ЄС уже перевіряють вакцину на відповідність тутешнім стандартам. Та не чекаючи рішення щодо допуску, низка урядів уже попередньо замовили десятки мільйонів доз вакцини, серед них і Німеччина. А фармаконцерн AstraZeneca уже домовився з індійським виробником про виробництво щонайменше 300 мільйонів доз.

Ризики недопуску вакцини на ринок величезні як для виробника, так і для урядів. Це додаткові аргументи критикам вакцини на кшталт австрійця Клеменса Арвая (Clemens Arvay), який на своєму каналі в YouTube від розповідає історії про те, що могутня фарміндустрія начебто разом із меценатами на кшталт Білла Гейтса з мовчазної згоди урядів хоче будь-якою ціною вивести вакцину на ринок. Дотриманням медичних стандартів при цьому, мовляв, нехтують, чим наражають пацієнтів на небезпеку.

Критика вакцини

Критика, яку наводить Арвай, має кілька пунктів. По-перше, діюча речовина начебто не продемонструвала достатнього захисту в доклінічних дослідженнях на приматах. По-друге, під час перших досліджень на людях мали місце важкі побічні ефекти - підвищена температура та зменшення кількості кров'яних тілець (нейтропенія). І, нарешті, у третій фазі випробувань стався інцидент, коли пацієнтка захворіла на мієліт - запалення спинного мозку.

Читайте також: Криза коронавірусу: у чому таємниця стійкості німецької економіки

Вірусолог Штефан Бекер (Stephan Becker) з Марбурзького університету, який також був залучений до розробки оксфордської вакцини, каже, що "не має враження, що бізнес чинить прихований тиск на науковців та регулюючі органи". "Органи допуску концентруються зараз на вакцинах проти коронавірусу та розглядають їх поза чергою, але це в жодному разі не означає, що вони менш ретельно працюють", - каже він.

Слабкі аргументи

Бекер відкидає аргумент критиків про те, що вакцина начебто не продемонструвала достатньої дії у дослідженнях над приматами. Він розповідає, що спершу вакцину тестували на мишах. "Було продемонстровано, що всі миші показали реакцію після вакцини", - каже науковець. Крім того, після щеплення тварин інфікували коронавірусом, і у всіх можна було спостерігати зменшення вірусного навантаження в організмі.

Крім того, під час першої та другої фаз досліджень вакцини на людях у 91 відсотка щеплених вироблялися антитіла проти коронавірусу. А після другого щеплення таких уже було 100 відсотків.

Щодо застудних симптомів, про які згадують критики вакцини, то навіть Штефан Бекер каже, що 70 відсотків щеплених, які мали такі симптоми - це велика цифра. Проте він вказує, що ці симптоми швидко минають. "У таких випадках можна сказати: "Ця побічна дія безпосередньо пов'язана з введенням вакцини та швидко зникає", - каже Бекер. У таких випадках можна зважувати, чи ризик для пацієнта є більшим, ніж захист від коронавірусу.

Нейтропенія та мієліт як побічні дії

Що стосується нейтропенії, то зменшення кількості нейтрофілів - спеціальних білих кров'яних тілець - тимчасово спостерігалося у майже половини протестованих учасників дослідження вакцини. Критики кажуть, що це ознака послаблення імунної системи.

Читайте також: Німецький вірусолог розвінчує міфи про коронавірус

Вірусолог Бекер погоджується, що нейтропенія в учасників дослідження виникала надто часто - зазвичай при щепленнях цифри є набагато меншими. Але завжди є винятки, каже науковець. Приміром, вакцина проти жовтої лихоманки має таку саму часту побічну дію, але її вважають однією з найбезпечніших.

Набагато серйознішою виглядає побічна дія, яку мала під час третьої фази випробувань англійська пацієнтка на початку вересня. Вона мала симптоми мієліту - запалення спинного мозку. Це неврологічна хвороба, яка вважається автоімунною.

Причина під питанням

Такі захворювання дуже рідко проявляються після щеплень, натомість часто виникають у зв'язку з вірусною чи бактеріологічною інфекцією. Часто неможливо зрозуміти, що саме викликало хворобу. Крім того, коронавірус SARS-CoV-2 сам по собі часто викликає автоімунні захворювання нервової системи, які мають важкий, а іноді з смертельний перебіг.

Читайте також:Вакцина проти коронавірусу: на що ми усі чекаємо?

Однак третя фаза досліджень, ненадовго перервана через інцидент, була згодом продовжена, а пацієнтка виписана з лікарні.

Головний лікар інфекційного відділення клініки Швабінг у Мюнхені Клеменс Вендтнер (Clemens Wendtner) каже, що мієліт після щеплень виникає у 1,3 людини на мільйон. Тож реакція - призупинити дослідження - була правильною. Але він не хоче виключати, що причиною захворювання пацієнтки могло стати щось інше.

Його колега Бекер хоч і не був задіяний у третій фазі досліджень, не має сумнівів у тому, що його колеги надалі проводитимуть дослідження з необхідною ретельністю. "Але при цьому намагаються діяти швидко. Це ж те, чого багато хто хоче. Добре, хтось не хоче робити щеплення - я можу це прийняти. Але для багатьох вакцина - сподіваюся, добра можливість повернутися до нормального життя", - каже вірусолог.