Усе йде до того, що першою вакциною від COVID-19, якою почнуть робити щеплення жителям Німеччини та інших країн Євросоюзу, стане препарат з поки що робочою назвою BNT162b2. Він створений німецькою біотехнологічною компанією BioNTech, яка буде випускати свою розробку разом із американською корпорацією Pfizer - одним із лідерів світової фармацевтичної промисловості.

Західні країни збираються закупити сотні мільйонів доз вакцини

9 листопада обидві фірми, спираючись на результати багатомісячних клінічних випробувань, оголосили: їхня вакцина на 90 відсотків знижує ризик захворіти коронавірусною хворобою COVID-19. Щоправда, результати тестів поки що не представлені науковій спільноті. Тим не менш, 10 листопада Євросоюз повідомив про завершення переговорів про закупку цього поки що не зареєстрованого препарату. А 11 листопада підписана угода, яка гарантує ЄС 200 мільйонів доз та опцію на подальші 100 мільйонів (для щеплення потрібні дві дози).

Читайте також: Хто першим у Німеччині отримає щеплення від коронавірусу?

Аналогічно ще в липні вчинили уряди США та Великобританії. Перед початком другої та третьої фаз клінічних випробувань вакцини вони домовилися з BioNTech та Pfizer у разі успіху закупити відповідно 100 мільйонів та 30 мільйонів доз. До того ж, Сполучені Штати отримали опцію ще на 500 мільйонів доз. Серед великих попередніх замовників також Японія та Канада.

Тож у столицях провідних індустріально розвинених країн уже з літа пов'язували великі надії з цією німецько-американською вакциною. Утім, певною мірою вона ще й турецька: компанію BioNTech і її вакцину створили вихідці з сімей трудових мігрантів - Угур Шахін (Ugur Sahin) та його дружина Езлем Тюречі (Özlem Türeci).

Професор Угу Шахін - син турецького гастарбайтера

Професор Угур Шахін, який володіє 18 відсотками акцій цієї фірми, має понад 60 патентів та входить до переліку 100 найбагатших жителів Німеччини, народився в Туреччині та чотирирічним хлопчиком приїхав до Кельна, де його батько був гастарбайтером на автозаводі Ford. Після школи він вступив на медичний факультет Кельнського університету і дуже швидко захопився імунологією. "У нас до 16 години були заняття, після чого мої товариші розходилися по домівках, а я йшов до лабораторії та працював там до 21-22 години, а часом і до 4-ї ранку", - згадує нині 54-річний науковець та підприємець.

1992 року Угур Шахін захистив дисертацію, після чого працював у Кельні лікарем в університетській клініці та багато займався гематологією та онкологією: боротьба з раком приваблювала його з ранніх студентських років. Після цього його запросили до Саарського університету, де він 1999 року став професором. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, студенткою медичного факультету Езлем Тюречі, донькою лікаря, який приїхав до Німеччини зі Стамбула. За її словами, вона з дитинства не уявляла собі іншої професії, ніж лікар. Про підприємництво вона тоді ще не думала.

Читайте також: Німецько-американська вакцина - початок кінця пандемії COVID-19?

Та вже 2001 року, за рік до весілля, Угур Шахін та Езлем Тюречі, переїхавши до Майнца на роботу в університетській клініці, заснували там свою першу біотехнологічну фірму Ganymed Pharmaceuticals з метою розробляти імунотерапевтичні препарати від раку. У 2016 році вони її продали за понад 400 мільйонів євро та сконцентрувалися на роботі у своїй другій компанії BioNTech, заснованій 2008 року разом із партнерами в Майнці.

Езлем Тюречі - директорка з досліджень та доцентка університету

Фірма спеціалізується головним чином на технологіях та медикаментах для індивідуалізованої імунотерапії від раку та тісно співпрацює з цілою низкою відомих європейських та американських фармацевтичних компаній. У BioNTech працює близько 1300 людей із понад 60 країн, понад половина з них - жінки, майже кожен четвертий співробітник має науковий ступінь. Угур Шахін обіймає посаду голови правління, Езлем Тюречі - директорка з медичних досліджень. При цьому вона надалі викладає в Університеті Майнца.

Компанія BioNTech мала досі чотири виробничі майданчики в Німеччині. У вересні 2020 року, з огляду на успішне тестування вакцини, вона почала готуватися до широкомасштабного виробництва та купила у швейцарського фармацевтичного концерну Novartis завод у німецькому Марбурзі. Після його реконструкції потужність підприємства, на якому працюють близько 300 людей, може становити 750 мільйонів доз на рік.

У жовтні 2019 року BioNTech, у яку на той момент уже вклалася ціла низка великих інвестиційних фондів, розмістила свої акції на американській біржі Nasdaq. Тож до початку цього року. Коли світ раптом дізнався про вірус SARS-CoV-2, фірма мала достатньо фінансових ресурсів, аби, спираючись на свої численні напрацювання в галузі імунології, одразу ж, в середині січня, взятися за розробку вакцини. Тим більше, що від уряду ФРН вона отримала на це 375 мільйонів євро.

Вакцину на основі мРНК розробили також Moderna та CureVac

Існує три основні види вакцини - інактивовані з вірусними білками, живі рекомбінантні (векторні) та генні (мРНК-вакцини). Компанія BioNTech зробила ставку саме на третю технологію, яку вважають найбільш інноваційною та багатонадійною. До речі, шляхом створення мРНК-вакцини на основі рибонуклеїнової кислоти пішли також американська Moderna та німецька CureVac. Їх також зараховують до найбільш перспективних розробників щеплення від COVID.

Угур Шахін та Езлем Тюречі дали проєкту зі створення вакцини назву Lightspeed ("Швидкість світла") - стрімке поширення вірусу вимагало якомога більш швидкої розробки засобу, здатного його зупинити. У березні виробничим і логістичним партнером проєкту стала корпорація Pfizer, чотири варіанти вакцини почали випробовувати наприкінці квітня в Німеччині та в перших числах травня в США. До липня стало зрозуміло, що найбільш перспективний варіант - BNT162b2.

Незабаром ми дізнаємося, під якою назвою цей препарат надійде на ринок: його екстрена реєстрація в США очікується вже в другій половині листопада. Європейському регулятору EMA будуть потрібні ще деякі додаткові дані, тож в ЄС вакцину, радше за все, зможуть допустити лише на початку 2021 року. BioNTech та Pfizer запевняють, що ще до кінця цього року могли б поставити до 50 мільйонів доз, адже їхнє виробництво вже запущене. Наступного року потужності підприємств двох компаній дозволять виробити 1,3 мільярда доз.