Після низки корупційних скандалів, пов’язаних з чиновниками і депутатами різних рівнів та журналістських розслідувань в Україні пройшли "кадрові чистки" та перестановки. Тільки у вівторок, 24 січня, свої посади втратили четверо заступників міністрів різних міністерств, двоє заступників голови держслужби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, заступник генпрокурора, п’ятеро голів обласних державних адміністрацій (ОДА) та навіть заступник голови Офісу президента. У кожного своя історія і приводи для звільнення. Однак більшість з них дещо об’єднує.

Скандали у ЗМІ, НАБУ, дорогі курорти та невідповідний стиль життя

В один день Кабінет міністрів України ухвалив кілька гучних кадрових рішення, зокрема звільнивши заступника міністра оборони України В'ячеслава Шаповалова, який зранку сам попросив про відставку, написавши заяву на звільнення після скандалу у ЗМІ з постачанням харчування для армії.  Шаповалов відповідав за тилове забезпечення Збройних сил України (ЗСУ) і вирішив піти у відставку, за його словами, "у зв'язку з великим публічним резонансом, який значною мірою було спровоковано бездоказовими маніпуляціями навколо теми забезпечення ЗСУ". Шаповалов наголосив, що це рішення продиктоване тим, аби не створювати загрози для стабільного забезпечення військовослужбовців.

Звільнені також заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко та двоє заступників міністра розвитку громад і територій України - Іван Лукеря та В’ячеслава Негода. Кількома днями раніше ще одного заступника цього міністерства - Василя Лозинського - звільнили після того, як його затримали детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Правоохоронці оголосили, що викрили його на отриманні хабара у 400 тисяч доларів за сприяння укладанню договорів на закупівлю генераторів за завищеними цінами. Після цього міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков оголосив ревізію усіх структур міністерства та діючих проєктів мінрегіону, які здійснюються за бюджетні кошти, кошти міжнародних фінансових установ та технічної допомоги.

Окрім цього, ще одне резонансне звільнення відбулося в Офісі генерального прокурора України - за власним бажанням звільнився заступник генерального прокурора Олексій Симоненко. Нещодавно видання "Українська правда" у своєму журналістському розслідуванні повідомляло, що Симоненко в грудні - на початку січня їздив у відпустку в Іспанію на розкішний курорт на автомобілі львівського підприємця. Після цього президент України Володимир Зеленський повідомив, що відтепер українським посадовцям більше не вдасться їздити за кордон із недержавною метою.

Читайте також:  Корупційні вихідні: що відомо про останні корупційні скандали в Україні

До того ж, у вівторок Кабмін погодив звільнення одразу п'ятьох керівників обласних військових адміністрацій. Валентина Резніченка - з посади голови Дніпропетровської ОДА, Олександра Старуха - з посади голови Запорізької ОДА, Олексія Кулеби - з посади голови Київської ОДА, Дмитра Живицького - з посади голови Сумської ОДА, Ярослава Янушевича - з посади голови Херсонської ОДА.

Лише за останні місяці в Україні сталася низка корупційних та суспільних скандалів, пов'язаних з деякими з цих чиновників. Так, Валентин Резніченко є учасником кримінального провадження, відкритого після розслідування видання "Українська правда" та журналістів програми "Схеми" про його близьку подругу, чиїй компанії виділили 1,5 млрд гривень на дороги в Дніпропетровській області.

Посад лишилися навіть друзі

І ще цього ж дня Зеленський підписав указ про звільнення заступника голови офісу президента України Кирила Тимошенка, який був соратником президента ще під час президентської виборчої кампанії у 2019 році. В Офісі президента він спочатку займався медійним супроводом роботи глави держави, курував президентську програму "Велике будівництво", а з початком повномасштабної війни частково відповідав за регіональну політику,  а також неодноразово потрапляв у скандали з використанням дорогих автомобілів та нерухомості.

Зокрема, у жовтні, журналісти Bihus.Info оприлюднили розслідування, у якому йшлось, що Тимошенко використовує у службових цілях позашляховик, який американська компанія General Motors передала для гуманітарних цілей та вивезення людей із зони бойових дій. Пізніше Тимошенко заявив, що передав авто в один з прифронтових регіонів. У грудні минулого року Кирила Тимошенка помітили за кермом нового автомобіля Porsche Taycan, вартістю більше 100 тисяч доларів. Після цього НАЗК розпочало перевірку.

Керівник Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко каже, що звільнення Кирила Тимошенка було на порядку денному ще торік, однак Володимир Зеленський звільнив усіх "єдиним пакетом" задля досягнення максимального ефекту.

"Це стиль президента - кадрові рішення у нього з’являються пакетом. По різних особах накопичилося обурення вчинками деяких посадовців, і потрібен був "чарівний пендель", - сказав DW Фесенко.

Керівник антикорупційного центру State Watch Гліб Каневський вказує на ще один момент: ще від початку своєї передвиборчої кампанії Зеленський оточив себе людьми з тоді невідомими бекграундами, які нині - неочікувано для президента - проявляють себе під час війни. "Ще тоді Зеленський не забезпечив моніторинг, селекцію та відбір найдостойніших кандидатів. Тому у владу потрапили люди з сумнівною репутацією, які в якийсь момент його підставляють", - вважає Каневський.

Що спільного у звільненнях

Більшість цих людей, яких звільнили, об’єднує те, що у суспільства було забагато запитань до їхнього діяльності чи інституцій, в яких вони працювали і накопичилося надто багато негативу на дії влади та занадто м'яку реакцію в умовах війни на перманентні іміджеві скандали, вважає київський політичний аналітик Андрій Сухарина. На його думку, саме тому влада була змушена зробити "психологічну розрядку".

"Упродовж кількох останніх днів влада зіткнулась з великою кількістю негативу - одночасно вибухнула низка корупційних скандалів. І цей негатив потрібно було якось нівелювати. Одне звільнення не показала б, що влада серйозно займається цією проблемою. А коли багато чиновників пішло на вихід, то це виглядає більш солідно з політичних міркувань", - переконаний Сухарина. На його думку, цього потребували і міжнародні партнери України, аби побачити адекватну реакцію української влади на корупційні прояви у владних кабінетах.

Партнери оцінили

Й останні дії Києва, спрямовані на боротьбу з корупцією, не залишилися непоміченими за кордоном. "Ми не коментуємо поточні кримінальні розслідування, але вітаємо той факт, що українська влада серйозно ставиться до цих питань", - сказала офіційна представниця Єврокомісії Ана Пісонеро на брифінгу у Брюсселі у вівторок, 24 січня.

Водночас вона наголосила на важливості подальших дій та заходів щодо зміцнення антикорупційних інститутів в Україні. Від Києва очікують, зокрема, посилення боротьби з корупцією на високому рівні за допомогою запобіжних та ефективних розслідувань, а також достовірного списку судових переслідувань та обвинувальних вироків. "Заходи щодо боротьби з корупцією, безумовно, є ключовим аспектом процесу вступу до Євросоюзу, а також частиною політичних умов для продовження макрофінансової допомоги ЄС", - констатувала представниця Єврокомісії.