Олафу Шольцу (Olaf Scholz) залишилося допрацювати лише кілька днів, а там - і довгоочікувана тритижнева відпустка: "Просто дивитися на сонце", - як сам канцлер сказав днями. До обов'язкових пунктів його програми перед відпусткою входило в середу, 24 липня, провести останнє перед літніми канікулами засідання кабінету міністрів, а потім - дати відповіді на запитання журналістів на традиційній літній пресконференції. Зустрічі щороку організовує берлінський Союз німецьких та іноземних журналістів, акредитованих при уряді та парламенті ФРН.

Шольц: "Я опитування не коментую - ні хороші, ні погані"

Теми, про що Шольца питатимуть, були зрозумілі ще до початку зустрічі: це вибори у США, війна Росії проти України, робота уряду і, звісно, низькі рейтинги самого канцлера. Так і сталося.

Опитування показують, що навіть прибічники його власної Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) не хочуть, щоб Шольц ставав кандидатом у канцлери на виборах до Бундестагу у 2025 році. Зате хочуть нинішнього міністра оборони Бориса Пісторіуса (Boris Pistorius). Чи не послідує канцлер за прикладом Джо Байдена - це і було найперше запитання до Шольца. "Спасибі за ваше доброзичливе і ввічливе запитання", - уїдливістю на уїдливість за порівняння з 81-річним президентом США, який помітно здав, відповів канцлер (якому зараз 66 років). Шольц підтвердив те, що говорив і раніше: розколу в партії соціал-демократів немає, і він, Шольц, піде першим номером.

Низькі рейтинги в опитуваннях? "Я ніколи не коментував опитування - ні хороші, ні погані", - спробував знизити значення рейтингів Шольц. "Але тоді поясніть останні погані результати СДПН", - попросили його журналісти.

Партія вважається "народною" - це передбачає двозначні показники, і, бажано, набагато вищі 20 відсотків, на виборах різних рівнів. Але соціал-демократи далекі від уявлень про "народну партію": на виборах до Європарламенту партія втратила частину голосів, не набравши й 14 відсотків, а опитування у східних землях обіцяють взагалі однозначні показники на майбутніх регіональних виборах, що відбудуться восени, тоді як правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) в цих же опитуваннях лідирує.

"Я переконаний, що нам вдасться змінити тренд", - знову випромінював упевненість у своїх силах Шольц. Вдалося виграти минулі федеральні вибори, хоча рейтинги були низькими, вдасться і цього разу; покажемо виборцю наші рішення і постараємося його переконати в їхній правильності - формула впевненості Шольца. ("Так працює демократія", - додав канцлер).

Найбільший провал, він же - найбільший успіх

Щоб зрозуміти, чому канцлер попри незліченні проблеми в політичному Берліні - низькі рейтинги лише одна з них - випромінював упевненість у своїх силах, достатньо було почути відповідь на запитання про його найбільший успіх і найбільший провал за час правління. Провалом Шольц назвав те, що його уряд у період пандемії порушив бюджетні правила і зіткнувся з астрономічною дірою в бюджеті - 60 мільярдів євро.

Його успіх? Що вдалося цю дірку залатати, а головне - всупереч очікуванням коаліційний уряд не розколовся, зумівши домовитися про бюджет на 2025 рік. Там діра теж є, але набагато менша, і Шольц знову висловив упевненість, що і її вдасться залатати. Було очевидно, що цей - об'єктивно проміжний - результат досі заряджає канцлера енергією.

Шольц про Гарріс: Досвідчена і компетентна політикиня

Журналісти кілька разів ставили запитання про вибори у США: як Шольц оцінює кандидатуру в президенти нинішньої віцепрезидентки США Камали Гарріс (офіційно кандидаткою вона ще не стала) і, до прикладу, що йому подобається в Дональді Трампі.

Від відповіді на це запитання Шольц ухилився, імені Трампа у своїх відповідях намагаючись не згадати жодного разу. Він тільки додав: "З будь-яким урядом у США я буду добре взаємодіяти". Про Камалу Гарріс канцлер відгукнувся так: мовляв, бачився з нею багато разів, вона "досвідчена, компетентна" політикиня. "Вона знає, що робить і на що здатна", - підсумував Шольц.

Читайте також: Шольц вважає перемогу Гарріс на виборах у США "вкрай імовірною"

"Путін прагнув цієї війни"

Багато запитань стосувалося і нещодавно оголошеного двостороннього рішення про розміщення американських ракет середньої дальності в Німеччині. Шольца запитали, що мала б зробити Росія, щоб Німеччина ці ракети не розміщувала. Відповідь канцлера на це запитання, імовірно, стала найбільш розгорнутою цього дня. Спочатку він нагадав, що Росія вийшла з режиму контролю за озброєннями, який з такою складністю вибудовували, за його словами, зокрема такі його попередники на посаді канцлера, як Віллі Брандт (Willy Brandt) і Гельмут Шмідт (Helmut Schmidt).

"Коли я сидів за довжелезним столом із Путіним, - згадував події 15 лютого 2022 року канцлер, - я просигналізував, що готовий говорити про контроль над озброєннями, про те, де стоять які ракети. Це не секрет тепер. Його це не цікавило взагалі. Тому що він хотів вести свою війну, яку він так довго планував".

Але що Росії треба хоча б теоретично зробити, щоб ракети розміщувати не довелося? "По-перше, припинити цю жахливу війну і спроби захопити іншу країну", - відповів Шольц. Останню пропозицію миру Путіна Шольц назвав "цинічною". "Це ж не пропозиція миру, він ставить умовою для припинення війни віддати ще навіть незайняті землі. Це ж не може бути всерйоз", - обурення можна прочитати в словах, але навряд чи можна було почути в інтонації канцлера, якого неспроста прозвали "шольцоматом" за сухість виступів.

Від перспективи повернення до контролю над озброєннями Берлін не відмовляється, але, мовляв, немає з ким це обговорювати. "Подивіться, що стоїть у Калінінграді, - маючи на увазі російські ракети, сказав Шольц. - Неможливо їх не бачити. Нам потрібні засоби стримування".

Відмова коментувати можливий обмін Красікова

На відміну від відносно докладного екскурсу в нещодавню історію переговорів із Володимиром Путіним, канцлер говорив украй неохоче про те, що сьогодні відбувається в Росії. Спочатку зовсім не хотів відповідати на запитання про посилення законів про "небажані" організації в Росії та можливі наслідки для ЗМІ ФРН, а після повторного прохання лише сказав, що не бачить сенсу "розмірковувати про диктаторські заходи російського керівництва". Так, Німеччина виступає і виступатиме за свободу преси. "Але за межами ФРН наші можливості іноді дуже обмежені", - визнав Шольц.

Ще сухіше відреагував канцлер на запитання про можливий обмін росіянина Вадима Красікова (імовірно, співробітник російських спецслужб, засуджений у ФРН за вбивство в центрі Берліна колишнього чеченського командира Зелімхана Хангошвілі) на громадянина Німеччини Ріко Кріґера, нещодавно засудженого в Білорусі до смертної кари. "І справді складне питання", - лише сказав канцлер, відмовившись від подальших коментарів.

"Чи маємо ми право обирати, хто прибуватиме в нашу країну?"

Канцлеру ФРН також важливо було показати себе як керівника, який почув дедалі більшу критику від виборців та опозиційних партій за, на їхню думку, занадто м'який курс щодо нелегальної міграції.

Тож, відповідаючи на запитання про нещодавнє рішення суду щодо можливості вислати громадянина Сирії, Шольц із цим рішенням погодився, додавши, що цю справу знає і що йдеться про людину, яка брала участь у нелегальному трафіку мігрантів, та висловив упевненість, що такі видворення незабаром стануть реальністю - як до Сирії, так і до Афганістану.

Шольц пообіцяв, що Німеччина поліпшить управління міграційними потоками, бо потребує легальної міграції та пошуку робочих кадрів: "Чи маємо ми право обирати, хто прибуватиме в нашу країну? Відповім: так".