Венедіктова: Ми відкрили 8 тисяч справ щодо воєнних злочинів
Ніколь Фреліх
28 квітня 2022 р.
Україна почала притягувати до відповідальності осіб, які безпосередньо вчиняли злочини агресії. Про це в інтерв'ю DW розповіла генпрокурорка України Ірина Венедіктова.
Реклама
З перших днів війни Україна збирає докази воєнних злочинів, скоєних російською армією. У цьому їй допомагають міжнародні експерти та слідчі. Про те, як проходить співпраця з міжнародними експертами та юристами у розслідуванні воєнних злочинів і злочинів проти людяності в інтерв'ю DW розповіла генпрокурорка України Ірина Венедіктова.
DW: Пані генеральна прокурорко Венедіктова, як проходить розслідування воєнних злочинів російської армії? Які результати?
Ірина Венедіктова: Розслідування воєнних злочинів в Україні розпочалося 24 лютого. Вже більше ніж 60 днів ми фіксуємо все що відбувається, збираємо докази. В нас вже є перші досягнення, про які можна говорити. Вже був перший вирок в суді - 14 років отримала особа, яка в 2014 році перейшла на бік ворога в Криму, а вже в 2022 році прийшла воювати в Україні. Цей військовий був засуджений за державну зраду і дезертирство.
Крім того, ми почали притягувати до відповідальності людей, які безпосередньо вчиняли злочини агресії щодо України. Звичайно, зараз ми робитимемо це in absentia (за відсутності обвинувачених - Ред.), тому що фізично вони перебувають у Російській Федерації. Також в нас відкриті справи щодо воєнних злочинів. Цих справ дуже багато - на сьогодні їх 8600.
Звичайно, ми розуміємо, що для правильного збору доказів і початку переслідування особи на міжнародному рівні, ми мусимо діяти за міжнародними стандартами. Але кожного дня висуваються нові і нові підозри конкретним військовим Російської Федерації, які вчиняли воєнні злочини на території України. Сьогодні ми висуватимемо десять підозр військовим, які знущалися над цивільним населенням в Бучі.
Які, на вашу думку, шанси притягнути російську владу до відповідальності за те, що вона коїть в Україні? Чого ви очікуєте від міжнародної спільноти в цьому сенсі?
Дуже важливо, щоб ми були з міжнародною спільнотою на одному боці. Україна виборює своє право бути членом європейської родини. За наш цей вибір ми боремося з 2014 року. Тому з перших днів війни ми провели телефоні розмови з генеральними прокурорами майже всіх європейських країн, з президентом Євроюсту. Ми випрацювали механізм, як ми будемо рухатися.
Ви пам'ятаєте, що прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) розпочав власне розслідування в перші дні війни. Вже 43 країни попросили його про це. Тому в мене є декілька напрямків роботи на міжнародній арені. Звичайно, пріоритетом є національна юрисдикція - потрібні рішення українських судів, винесені іменем України. З іншого боку, ми співпрацюємо з Міжнародним кримінальним судом і там же відбувається власне розслідування. Ми співпрацюємо в рамках Joint Investigation Team - це спільна слідча група, яка базується в нас на платформі Євроюсту. Ми можемо залучати можливості Євроюсту для роботи цієї спільної слідчої групи. Крім того, 14 країн відкрили власні кримінальні розслідування щодо агресії, що зараз відбувається в Україні.
Як ваша команда співпрацює з Міжнародним кримінальним судом?
Дуже плідно. До того, як прокурор Карім Хан розпочав власне розслідування щодо України, ми готували такі звернення до Міжнародного кримінального суду - їх було більше 20 щодо ситуації 2014-2015 років. Тож співпрацюємо ми достатньо довго. Зараз наша співпраця дуже актуальна та щільна: прокурор Хан вже двічі був на території України, його команда працювала тут протягом двох тижнів. Крім того, він як незалежний прокурор, бачить як він буде робити своє розслідування. Для мене успіх прокурора Міжнародного кримінального суду - це успіх держави Україна.
Чи є міжнародні експерти, які працюють на місцях в Україні? Який їхній внесок?
Міжнародні експерти працюють з перших днів війни. Тоді до нас приїхала команда Вільямсона (Клінт Вільямсон - колишній посол США з питань воєнних злочинів - Ред.), був зроблений перший аналіз землі, як ми маємо рухатися. Це дуже важливо. Коли ми закладаємо правильні механізми і правильні дорожні карти, куди ми йдемо і як ми це маємо робити, - це запорука нашої скоординованої діяльності і подальшого успіху в суді. В нас є велика команда міжнародних експертів. Минулого тижня ми з ними зустрічались і проговорювали конкретні напрямки - наприклад, як кваліфікувати геноцид.
Війна Росії проти України: Буча та інші місця вбивств на Київщині
Фотохроніка війни, яку Росія веде в Україні. Київщина.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
У звільнених містах та населених пунктах Київської області вже понад тиждень шукають, ексгумують та ховають убитих та загиблих мирних жителів. Проводяться слідчі дії. Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь, Бузова… У фотохроніці війни в Україні - фото, відзняті у деяких з цих місцин за кілька останніх днів. УВАГА! Фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
Фото: Wladyslaw Musiienko/AP/picture alliance
Слідчі дії проводяться за участю міжнародних експертів. Часом у присутності українських та іноземних журналістів. До Бучі приїжджають закордонні політики. Агентства публікують кадри - обличчя та тіла загиблих, обгорілі трупи, обвуглені внутрішні органи... Не приховуючи нічого, без ретуші. Такі знімки побачать під час судових процесів. Важко визначити межу - що і як показати тут і зараз.
Фото: Carol Guzy/Zumapress/picture alliance
У Бучі вже виявлені тіла понад чотирьохсот загиблих мирних жителів. Про це повідомив журналістам міський голова Анатолій Федорук. 12 квітня тут почали розривати другу братську могилу та ексгумувати тіла з кількох поховань на приватній території.
Фото: Carol Guzy/ZUMAPRESS/picture alliance
Керівник Бучанської прокуратори Руслан Кравченко повідомив подробиці ексгумації другої частини масового поховання: "Практично всі знайдені тут люди були розстріляні на вулицях міста Буча. (...) На деяких тілах видно сліди тортур, люди лежать із зав'язаними руками та ногами, є тіла зі зламаними кістками".
Один із українських добровольців, який бере участь в ексгумації тіл з масових поховань у Бучі.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Буча стала символом насильства стосовно цивільного населення під час війни. Влада України та західних держав звинувачує російських військових у розправах над жителями. Правоохоронні органи України розслідують численні факти убивств, зґвалтувань та мародерства під час окупації. Росія усі звинувачення відкидає, заявляючи про фейки.
Фото: Rodrigo Abd/AP Photo/picture alliance
70-літня жителька Бучі Надія Трубчанінова біля тіла 48-річного сина Вадима, вбитого солдатами російської армії 30 березня.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
45-річний Анатолій Морикін під час поховання своєї матері - 82-річної Валентини Морикіної, яка померла під час окупації Бучі у будинку для літніх людей через погані умови й неможливість належного догляду.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Родичі ховають 37-річного Андрія Матвійчука, який служив у територіальній обороні. Його викрали російські солдати у Бучі, закатували та убили.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Такими зараз є вулиці у Бучі. До російського воєнного вторгнення та тимчасової окупації тут під Києвом мешкало близько 35 тисяч людей. За даними місцевої влади, крім об'єктів критичної інфраструктури у місті зруйновані та не підлягають відновленню близько 20 відсотків багатоповерхових будівель. Також згоріли близько 150 приватних житлових будинків.
Фото: Metin Aktas/AA/picture alliance
Село Гавронщина біля селища Макарів Київської області. 14 березня російські військові розстріляли тут приватний автомобіль, у якому перебувало четверо дорослих та одна дитина. Місцеві жителі поховали убитих біля свого будинку. Тіла ексгумували 10 квітня.
Фото: Sergei Chuzavkov/ZUMAPRESS/picture alliance
У селі Бузова на Київщині 10 квітня виявлено братську могилу з тілами десятків цивільних осіб. Поховання знайшли поблизу автозаправної станції. Село було окуповане російськими підрозділами 28 лютого.
Фото: Anna Voitenko/Avalon/Photoshot//picture alliance
Ще одна фотографія з Бузової. Матері щойно повідомили про знайдене тіло сина. Як поінформувала місцева влада, тіла виявили також поруч на дорозі приблизно у десяти автомобілях зі слідами обстрілів.
Фото: ZOHRA BENSEMRA/REUTERS
У селищі міського типу Бородянка під Києвом розбирають завали, під якими виявляють тіла загиблих. Селище російські військові зруйнували майже повністю. До війни тут мешкали близько 13 тисяч людей.
Фото: Ukrinform/dpa/picture alliance
Для учасників пошукових робіт у Бородянці встановлять модульні будинки. Роботи триватимуть ще довго. За даними ДСНС станом на вечір 11 квітня, від початку пошукових робіт під завалами знайшли 19 тіл.
Фото: Efrem Lukatsky/dpa/picture alliance
Від початку повномасштабної війни Росії проти України станом на ніч 11 квітня ООН підтверджує загибель 1892 мирних жителів. Про це повідомила пресслужба Управління верховного комісара з прав людини. Реальні цифри - вищі. Напередодні мер Маріуполя Вадим Бойченко заявив, що лише у цьому місті, яке перебуває в облозі, за час війни загинули понад 10 тисяч мирних жителів.