Рішення Конституційного Суду України (КСУ), ухвалене 27 жовтня, щодо визнання неконституційними деяких положень антикорупційного законодавства не має чіткої аргументації, твердих основ у міжнародному праві та, ймовірно, приймалося під впливом конфлікту інтересів деяких суддів. Про це йдеться у терміновому висновку Венеціанської комісії Ради Європи, ухваленому за зверненням президента України Володимира Зеленського з проханням оцінити конституційну ситуацію, спричинену рішенням КСУ щодо антикорупційного законодавства. Висновок Венеціанської комісії було оприлюднено у середу, 9 грудня.

Поважати Конституцію та інтереси суспільства

У Венеціанській комісії нагадують, що боротьба з корупцією - життєво важливий елемент держави, у якій панує верховенство права, так само, як і повага до Конституції. "Конституційний суд, з одного боку, заслуговує на інституційну повагу, але, з іншого боку, повинен поважати власні процедури та заради конституційної стабільності та правової визначеності повинен ухвалювали рішення, які загалом відповідають його власній прецедентній практиці", - говориться у висновку.

Читайте також: Конституційний суд України: а судді хто?

Рішення КСУ щодо неконституційності деяких положень антикорупційного законодавства "викликає жаль" в експертів Венеціанки не лише через його "миттєвий негайний негативний вплив на боротьбу з корупцією", а й тому, що "такі рішення підривають довіру громадськості до конституційного правосуддя загалом".

Проте Верховна Рада повинна імплементувати рішення КСУ, зазначають експерти. При цьому парламентарі повинні пам'ятати про інтереси суспільства, зокрема, щодо боротьби з корупцією, у тому числі серед представників судової гілки влади. Саме тому важливо зберегти обов'язок держслубовців, включно з суддями судів загальної юрисдикції та Конституційного суду, подавати декларації про прибутки, мати ефективний механізм перевірки таких декларацій та законом передбачити відповідне покарання для тих, хто свідомо включає до декларацій неправдиву інформацію про свої статки, йдеться у висновку.

За неправдиву декларацію - кримінальне покарання

Своїм рішенням від 27 жовтня КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України. Вона передбачала покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі для тих держслужбовців, які завідомо подали недостовірні відомості до декларації про прибутки.

Читайте також: На порозі безправ'я. Чому шлях Зеленського у суперечці з КСУ є хибним

Експерти радять українській владі відновити дію цієї статті, проте разом з цим у законі мають бути більш детально розписані різні види покарань "відповідно до ступеню кримінальної відповідальності". Так, позбавлення волі має передбачатися у справах, "які виходять за певні межі" і порушуються проти осіб, "котрі діяли з навмисними намірами".

Так само відновленими можуть бути і повноваження Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) щодо перевірки декларацій державних службовців, окрім суддів, оскільки ці повноваження "не підпадають під аргументацію, яку застосував КСУ у своєму рішенні".  Щодо декларацій суддів, то "в закон можуть бути введені додаткові гарантії для захисту суддів від потенційних зловживань з боку НАЗК".

Органом, який здійснював би наглядову функцію за діяльністю НАЗК, на думку експертів РЄ, могла б стати Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). "Однак таке рішення можливо ухвалити лише за умов відновлення складу ВККСУ та якщо до її складу увійдуть професійні, доброчесні та незалежні члени", - наголошується у висновку.