У вересні 2022 року депутати Верховної Ради проголосували за заборону транслювати засідання парламенту на час воєнного стану в Україні. В пояснювальній записці до проголосованої тоді постанови зазначалося, що це потрібно "в інтересах національної безпеки та з метою забезпечення заходів безпеки Верховної Ради".

Вимога поновити трансляцію засідань Ради

Через майже три роки від депутатів вимагають поновити трансляцію. Майже сотня українських медіа, правозахисних, антикорупційних та інших громадських організацій підписали звернення до керівництва Ради з вимогою відновити онлайн-трансляцію пленарних засідань на телеканалі "Рада" та завчасну публікацію порядків денних цих засідань. Зокрема вони вважають за необхідне провести трансляцію засідання парламенту, на якому розглядатиметься законопроєкт, спрямований на відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Розгляд цього питання заплановано на 31 липня.

"Ці рішення мають фундаментальне значення для антикорупційної реформи, міжнародної довіри до України та європейської інтеграції. Саме тому суспільство повинно мати змогу в режимі реального часу бачити, як голосують народні депутати та яку позицію озвучують публічно", - йдеться в заяві. Підписанти зауважують, що прозорість ухвалення рішень - "основа довіри парламенту", а його закритість "лише підсилює підозри щодо залаштункових домовленостей і дискредитує інституції".

Засідання Верховної Ради транслюють окремі депутати

"Частина обмежень у роботі Ради, запроваджених у 2022, була виправданою, - вважає лідерка руху "Чесно" Віта Думанська. - Проте зараз ми вже четвертий рік живемо в цьому режимі, і ті запобіжники, які парламент виставив для власної безпеки, вже не працюють".

За її словами, кілька народних обранців зі своїх смартфонів ведуть пряму трансляцію засідання парламенту в соцмережах. Втім, подана таким чином суспільно важлива інформація має суб'єктивний вплив та політичне забарвлення, додає вона. "Низка депутатів заробляють політичні дивіденди, будують свою медіавпізнаваність на основі монополізованої інформації з сесійної зали. Тому треба повернути трансляцію, і зараз найвищий час для цього, бо ця закритість приносить суттєву шкоду суспільству, як ми побачили під час голосування за законопроєкт, що обмежив незалежність НАБУ і САП", - вважає Думанська.

Депутати мають поганий зворотний зв'язок з виборцями

Окрім відсутності трансляцій з сесійної зали та погоджувальних рад, депутати обмежили і зворотний зв'язок зі своїми виборцями. Це засвідчило дослідження руху "Чесно" про те, як народні депутати ведуть комунікацію з громадянами під час повномасштабної війни. За даними аналізу, деякі депутати досі не забезпечили доступного зворотного зв'язку з виборцями: їхні офіційні скриньки переповнені, через що листи від громадян не надходять, або взагалі не працюють. Частина нардепів також ігнорує звернення або видаляє їх.

"Ми вирішили перевірити, як народні обранці реагують на звернення громадян через офіційну поштову скриньку, вказану у профілях нардепів, і надіслали всім депутатам листи-звернення про те, які звернення від громадян вони отримували у 2024 році, оформлені відповідно до вимог закону. З 401 депутата лише 110 надали нам відповідь, 276 народних обранців, тобто 61,5 відсотка, взагалі не відреагували", - констатує парламентська аналітикиня руху "Чесно" Софія Лазарова.

Здебільшого депутати комунікують зі своїми виборцями через соцмережі, вказано в дослідженні. Утім, вся ця комунікація в основному одностороння. Політики публікують там прямі ефіри з сесійної зали, розповідають про свою депутатську діяльність і зареєстровані закони, а також діляться записами виступів та часом розповідають про особисте.

"Суспільство має знати, чим займається парламент. TikTok, YouTube, Telegram - це лише додаткові інструменти. Але першоджерелом інформації про роботу парламенту повинні залишатися офіційні ресурси Верховної Ради та незалежні медіа", - наголошує Віта Думанська.

Читайте також: Фактично не монобільшість: як "Слуга народу" в парламенті тепер ухвалює рішення

Роботу журналістів у Верховній Раді обмежено

Але і з цим є проблема. Представники медіа теж мають обмежений доступ до Верховної Ради. Хоч у травні 2024 року голова Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження про допуск журналістів до парламенту, а на початку 2025 року депутати проголосували за допуск журналістів та громадськості до засідань парламентських комітетів, повноцінно працювати в Раді представники ЗМІ донині не можуть. "Я не можу це назвати повноцінним відновленням доступу, бо в ньому немає сенсу. Адже журналісти, по суті, позбавлені можливості безпосередньо працювати в парламенті, лише окремі допущені дивляться засідання Ради в окремій закритій кімнаті, а не в ложі преси. Якщо вже відібрали 30 перевірених журналістів, то час дозволити їм повноцінно робити свою роботу", - прокоментувала DW виконавча директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк.*

За її словами, у суспільстві зростає недовіра й неповага до парламенту, що є серйозним негативним чинником під час війни. Також через закритість зростає кількість дезінформації, додає Романюк. "Оскільки парламент закритий, депутати відчувають відносну безпеку, розслабились і забули, що Україна є парламентсько-президентською республікою і що на них лежить величезна відповідальність та підзвітність перед суспільством", - зазначає виконавча директорка ІМІ. Адже зараз, за її словами, суспільство дізнається про роботу парламенту з "викривленим фокусом" через соцмережі окремих нардепів або з офіційного сайту Верховної Ради, де з великим запізненням публікуються стенограми засідань та ухвалені документи.

Депутати самі хочуть відкритості в роботі?

Задля поновлення довіри до роботи Верховної Ради 32 депутати створили міжфракційне об'єднання "Відкритий парламент України". "Зараз ми готуємо зміни до постанови щодо інформування громадян про роботу Верховної Ради під час воєнного стану. Ми змінюємо підходи таким чином, щоб засідання за замовчуванням були відкриті, і для проведення саме закритих засідань потрібне було б окреме рішення Верховної Ради", - сказав в коментарі DW народний депутат з фракції "Голос", голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

За його словами, зараз ситуація протилежна - всі засідання по замовчуванню закриті, і лише в окремих випадках парламентський телеканал "Рада" після погодження з керівником апарату Верховної Ради вирішує, транслювати їх чи ні. Також він виступає за те, аби голосування за законопроєкти, які мають повернути незалежність НАБУ та САП, відбувалося під пильним суспільним контролем. "Згідно з постановою про особливості інформування про роботу Верховної Ради під час воєнного стану, закритість не є обов'язковою, а залежить від вибору. Телеканал "Рада", як це не дивно, може як проводити трансляції, так і не проводити їх. Тому для трансляції засідання у четвер достатньо рішення керівництва каналу "Рада", погодженого з керівником апарату. Жодних додаткових рішень Ради не потрібно", - сказав Юрчишин. Він наголосив, що міжфракційне об'єднання "Відкритий парламент України" через "м'яку силу" домагатиметься прозорості та відкритості у роботи парламенту.

*Після публікації статті до редакції DW звернувся Апарат Верховної Ради й висловив свою незгоду з критикою організації роботи журналістів у парламенті. DW публікує надане редакції звернення Апарату ВР,  а також фотографії, які ілюструють роботу представників медіа в стінах Верховної Ради:

"Матеріал DW порушує важливу тему - відкритість українського парламенту в умовах війни. Попри постійні обстріли, Верховна Рада не припиняла роботи з 24 лютого 2022 року і залишається відкритою для суспільства та медіа.

З травня 2024 року журналісти знову мають доступ до будівлі парламенту. Це сталося після зустрічей та обговорення з представниками медіа, за результатами яких Голова ВРУ видав відповідне розпорядження. Організація «Репортери без кордонів» назвала це «значним поступом» у сфері свободи слова під час війни.

Журналісти працюють у пресцентрі парламенту, де забезпечено пряму трансляцію засідань, беруть участь у брифінгах і безпосередньо спілкуються з депутатами. Твердження про те, що вони «позбавлені можливості працювати в парламенті та дивляться засідання в закритій кімнаті», не відповідає дійсності. Усі акредитовані журналісти застраховані. Апарат ВРУ забезпечив відповідні гарантії — як свідчення поваги до їхньої професії і усвідомлення ризиків, з якими стикаються представники медіа під час роботи. Кількість медіа в будівлі обмежена лише через відсутність бомбосховища та місць в укритті. Це не обмеження свободи слова, а турбота про безпеку людей.

Телеканал «Рада» щодня транслює брифінги, публікує новини та відеозаписи засідань. Керівництво Апарату ВРУ не втручається в його редакційну політику. Інформація про те, що «засідання за замовчуванням закриті», є неправдивою. Запис кожного засідання публікується на платформах парламентського каналу та в ефірі телемарафону.

Навіть під час війни Верховна Рада демонструє відкритість і відповідальність. Робота пресцентру, доступ журналістів до будівлі та постійна комунікація з медіа підтверджують, що принципи прозорості залишаються незмінними для українського парламенту."