Верховна Рада України у середу, 15 грудня, прийняла в законопроєкт "Щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування", який передбачає перетворення державних медичних установ у некомерційні підприємства. За ухвалення ініціативи в другому читанні і в цілому проголосували 304 депутати.

Як пояснюють у міністерстві охорони здоров'я (МОЗ), державні медустанови ставатимуть некомерційними підприємствами  подібно до того, як це робили комунальні медичні заклади у 2017-2019 роках. "Такі зміни дозволять створити єдиний медичний простір, а також забезпечити єдині пацієнтоорієнтовані і конкурентні засади фінансування усіх закладів охорони здоров’я. Відповідна трансформація державних установ... дозволить їм ефективно працювати в межах нової моделі фінансування", - йдеться у повідомлені на сайті МОЗ.

Читайте також: Медреформа на тлі епідемії: як змінюється українська медицина

Таким чином, новий закон запускає медичну реформу для закладів так званої третинної допомоги, пояснює співавтор ініціативи Михайло Радуцький  голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Йдеться про заклади високоспеціалізованої медицини, яка потрібна пацієнтам у разі тяжкого захворювання зі складними методами діагностики та лікування,

З 1 квітня 2022 року такі заклади в рамках третього етапу медреформи мають перейти на той же принцип фінансування, за яким живуть і місцеві лікарні - тобто, почати отримувати гроші тільки за надані пацієнтам медичні послуги. "Згідно з діючим законодавством, спеціалізовані та відомчі заклади долучаються до програми... як казенні підприємства. Така організаційно-правова форма передбачає, що юридична особа отримує прибуток, частина якого перераховується у державний бюджет. Але медичні заклади виконують соціальну функцію і потребують іншої організаційної форми", – пояснив Радуцький нововведення.

Читайте також: Омбудсменка Денісова просить КСУ скасувати медреформу Супрун

Зміни в медичні інформаційних базах

Варто відзначити, що в серпні цього року, реєструючи законопроєкт в парламенті, комітет вказував за основну мету зовсім інше -  врегулювання роботи електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ). В результаті IT-рішення, яке пов'язує пацієнтів, лікарів та державне фінансування поширять на на всю систему охорони здоров'я, в тому числі на сферу реабілітації та донорства крові. Окрім того, увалений законопроєкт має забезпечити контроль достовірності інформації в ЕСОЗ, на підставі якої медичні заклади отримують фінансування, пояснюють в МОЗ.