Щоденний обіг віртуальних активів в Україні становить близько одного мільярда гривень, але цей ринок перебуває в тіні, нарікають у мінцифри.
Ухвалений закон легалізує криптовалюти в УкраїніФото: Daniel Kalker/dpa/picture alliance
Реклама
Верховна Рада України ухвалила на засіданні в середу, 8 вересня, законопроєкт №3637 про віртуальні активи в другому читанні. Цей нормативний акт підтримали 276 народних депутатів за мінімальної необхідної кількості 226 законодавців.
З тіні може вийти до мільярда гривень
За даними віцепрем'єра, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, нині щоденний обіг віртуальних активів в Україні становить один мільярд гривень, але цей ринок перебуває в тіні. Про це урядовець розповів у своєму Telegram-каналі.
Через це міжнародні біржі не можуть заходити в Україну. З жодної операції з віртуальними активами не платяться податки, пояснив Федоров. "Завдяки (ухваленому - Ред.) закону це врегулюється. Буде створено вигідні умови, які дадуть змогу компаніям реєструватися в Україні, а не за кордоном. Бюджет отримуватиме податки, а підприємці відчуватимуть себе захищеними. Загалом кілька країн у світі легалізували криптоактиви - Німеччина, Люксембург, Сінгапур. Україна буде однією з них", - наголосив він.
Потрібні зміни до Цивільного й Податкового кодексів
Водночас голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив на необхідності подальшого внесення змін до українського законодавства через цей закон.
"Тепер віртуальні активи стали об'єктом цивільних прав, об'єктом цивільного обігу. Однак попереду багато роботи. Протягом року ми маємо внести зміни до Цивільного кодексу і, звісно... до кодексу податкового, розробити підзаконні акти", - прокоментував Гетманцев, цитує інформагенція "Інтерфакс-Україна".
Після сильного падіння курс провідної світової криптовалюти знову зростає і чи не щотижня встановлює нові рекорди. А як взагалі працює біткоїн? Пояснення - у фотогалереї DW.
Біткоїн - провідна криптовалюта
Біткоїн - це найпопулярніша в світі криптовалюта. Вона не має купюр, її неможливо взяти в руки, оскільки вона повністю базується на криптографічних методах.Її найважливіший принцип - повна децентралізація, у неї нема центрального адміністратора, вона непідвласна фінансовим регуляторам та банкам. Цим біткоїн радикально різниться від будь-якої платіжної одиниці в світі.
Містичний "батько-засновник" біткоїна
Уперше про біткоїн заговорили після того, як у жовтні 2008 року анонімний розробник (чи група розробників) під ім'ям Сатоші Накамото опублікував файл з описом протоколу й принципу роботи платіжної системи. В січні 2009 року були згенеровані перші в світі 50 біткоїнів.
Як отримати біткоїни?
Отримати біткоїни можна кількома шляхами. Найпростіший - купити криптовалюту на одній з інтернет-платформ за звичайні гроші, наприклад, євро. Можна прийняти біткоїн як оплату за надані послуги чи товари. Зрештою, можна навчитись процедури майнінгу й отримувати за це біткоїни.
Гаманець потрібен і для біткоїна
Криптовалюти зберігаються в електронних гаманцях (Wallet). Точніше, там зберігаються електронні ключі, котрі є доказом того, що біткоїни справді належать їхньому власнику. Гаманці можуть розміщуватися на комп'ютерах, смартфонах, на USB-стіках, у хмарних сховищах (clouds) тощо. Головне - надійність зберігання, оскільки з втратою ключів втрачаєш і біткоїни.
Спочатку стілці, потім гроші (біткоїни)
Ось приклад транзакції з біткоїнами. Покупець (на картинці ліворуч) має намір придбати в продавця товар - наприклад, капелюха. Для проведення розрахунку обом потрібні відкритий та закритий ключі. Відкритий ключ можна порівняти з номером банківського рахунку, закритий - із засекреченим кодом підтвердження банківської транзакції.
До чого тут блокчейн
Продавець пред'являє покупцю відкритий ключ. Той, своєю чергою, підтверджує оплату за допомогою свого закритого ключа, й таким чином розпочинається процес відправлення грошей. Комп'ютерна інформація про цю транзакцію разом із сотнями інших транзакцій формує спеціальну структуру - "блок", котрий приєднується до ланцюжка інших блоків, що містять дані інших транзакції, котрі проводилися раніше.
Що роблять майнери
Цей новий блок з інформацією про оплату за капелюха незабаром опиняється на всіх комп'ютерах учасників системи криптовалюти. Їх також називають майнерами. Їхні комп'ютери перевіряють сформовані в блоки транзакції та підтверджують їх. Теоретично стати майнером може кожен, але в дійсності сьогодні цю роль виконують професійні майнери з потужним сервісним обладнанням.
Майнінг: змагання на швидкість
Перед остаточним підтвердженням транзакції (наприклад, оплати за капелюха) майнери мають перевірити її, що вимагає великої обчислювальної потужності сервера та графічної карти. Фактично майнери беруть участь у такому собі змаганні на швидкість: хто першим верифікує блок з інформацією, той і отримає за це біткоїни.
Блокчейн: анонімним ланцюг блоків
Врешті-решт, блок із "запакованою" в нього і верифікованою інформацією про оплату за капелюха стає частиною довгого ланцюга блоків - блокчейна. У цьому ланцюгу містяться всі транзакції з біткоїнами, що колись проводилися. У цьому відкритому "ґроссбуху" можна знайти всі операції та гаманці всіх учасників - але при цьому всі учасники розрахунків залишаються анонімними.
Де мешкають майнери
Найбільші в світі потужності для майнінгу - та найбільше споживання електроенергії з цією метою - сьогодні в Китаї. Так стверджують дослідники з університету Кембриджа, автори індексу споживання струму для створення біткоїна (Bitcoin Electricity Consumption Index). Далі в списку - США, Росія, Казахстан, Іран та Малайзія. Майнінг найбільше вигідним є там, де низькі ціни на електроенергію.
Величезна витрата струму на майнінг
Загальну витрату електроенергії на майнінг науковці Університету Кембриджу оцінюють у 120 терават-годин на рік. Це більше, ніж щороку споживає кожна з країн, що на карті позначені блакитним кольором.
