Рада засудила репресії проти кримських татар у Криму
Дмитро Губенко
10 вересня 2021 р.
Верховна Рада України вимагає від РФ негайно звільнити затриманих на анескованому півострові кримських татар та закликала світову спільноту засудити нову хвилю репресій у Криму.
Реклама
Верховна Рада України в п'ятницю, 10 вересня, засудила обшуки, викрадення й арешти кримських татар в анексованому Росією Криму. Відповідну заяву щодо "незаконного затримання першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова та інших представників кримськотатарського народу на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим державою-агресором Російською Федерацією" підтримали 293 народних депутати.
У заяві депутати вимагають від Російської Федерації виконувати свої зобов’язання згідно з нормами міжнародного гуманітарного права: припинити переслідування кримськотатарського народу та негайно звільнити затриманих.
Український парламент закликав національні уряди й парламенти іноземних держав, міжнародні організації та їхні парламентські асамблеї засудити нову хвилю репресій Російської Федерації проти кримськотатарського народу в окупованому Криму і застосувати обмежувальні заходи проти всіх причетних до організації, керівництва та виконання цих злочинів.
Нагадаємо, 3-4 вересня у Криму співробітники ФСБ РФ провели обшуки і затримали заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова, а також Ельдара Одаманова, Азіза та Асана Ахтемова і Шевкета Усеїнова. На акції протесту біля "будівлі ФСБ" у Сімферополі 4 вересня було затримано, за даними української омбудсменки Людмили Денісової, 50 осіб.
6 вересня в анексованому РФ Криму у Сімферополі було ухвалене судове рішення щодо взяття під варту строком на два місяці Нарімана Джелялова. 7 вересня російські слідчі повідомили, що затримання та арешт Джелялова пов'язані з розслідуванням справи про підрив газопроводу в Криму. Стаття про диверсію передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років.
Анексований Крим: життя кримських татар очима німецького фотографа
Німецький фотограф Моріц Кюстнер (Moritz Küstner) уперше побував в Криму в 2015 році. Відвідавши анексований РФ півострів ще чотири рази, він видав фотоальбом "Silence is the Sound of Fear".
Фото: Moritz Küstner
Традиції, які не заборонити
Німецький фотограф Моріц Кюстнер відвідував Крим кілька разів. Відразу після анексії півострова у 2014 році було заборонено традиційне відзначення Дня пам'яті жертв депортації 1944-го. Але кримських татар це не зупинило. Вони піднялися на гору Чатир-Даг, щоб вшанувати пам'ять жертв. Близько 5000 молодих кримських татар вирушили у важку подорож, започаткувавши нову традицію.
Фото: Moritz Küstner
Коли перевернувся весь світ...
Кемалю Аґа Куку 82 роки. Він досі пам'ятає ніч депортації у 1944 році та погляд зеленувато-жовтих очей російського солдата, який приставив йому до рота пістолет і змусив родину залишити батьківщину. Попри це, у 2014-му Кемаль покладав надії на окупаційну владу РФ і був одним з небагатьох, хто виступив за "референдум". Думки змінилися, коли згодом ФСБ намагалася викрасти його старшого сина.
Фото: Moritz Küstner
Молитва під забороною?
З поверненням кримських татар у Криму будувалися нові мечеті та ремонтували старі, адже за СРСР кримські мечеті як правило слугували музеями, кінотеатрами і складами. Із початком анексії Криму повернулось і підозріле ставлення російської "влади" в Криму до мечетей.
Фото: Moritz Küstner
Культура (не) поза політикою
12-річна кримськотатарська дівчинка виступає зі своїм гуртом народного танцю на фестивалі весни. Після того, як контроль за багатьма культурними організаціями в Криму перехопили проросійські сили, традиційні святкування бойкотували більшість кримських татар.
Фото: Moritz Küstner
Життя з душевною травмою
Вдова Заріна Аметова з трьома дітьми. Її чоловіка Решата Аметова викрали та вбили проросійські сили самооборони. Його труп зі слідами тортур виявили лише за три тижні. Хоча є відео, на якому показано викрадення чоловіка, розслідування закрили через "брак доказів". Втрата батька також відбилася на трьох дітях. Зарина особливо стурбована станом трирічної доньки Хатіге. Їй важко подолати травму.
Фото: Moritz Küstner
Чоловіки на молитві
Ранок мусульманського свята жертвоприношень Курбан-байрам. Чоловіки залишають свої килимки перед новозбудованою мечеттю в Бахчисараї.
Фото: Moritz Küstner
Свідок депортації 1944
Решат Сабредінов пробивався зі Сталінграда до Берліна зі своєю зенітною батареєю. Здобув 45 медалей, навіть не всі з них помістилися на його грудях. Про депортацію свого народу дізнався лише через пів року. У 1945 році йому дали лише добу, щоб зібрати речі в Криму і депортували в Узбекистан. Попри це, каже, що любить Сталіна, а наказ про депортацію видали "інші люди" в Кремлі.
Фото: Moritz Küstner
Прописка по-кримськи
Коли наприкінці 1980-их років до Криму з Центральної Азії почали повертатися кримські татари, їхні будинки і майно вже давно належали іншим. Тож вони розробили принцип окупації землі, будуючи маленькі будиночки з дахом, дверима та вікном. Таким чином були створені цілі кримськотатарські квартали, в яких згодом, з невеликих хиж, виросли цілі житлові будинки.
Фото: Moritz Küstner
Молитва з надією
Кримська татарка молиться біля могили тітки в долині, де розташоване її рідне село.
Фото: Moritz Küstner
Чай з пелюстками троянди
На цьому фото видно, як пелюстки троянд висушують на спальному ліжку, щоби потім заварювати з них запашний чай.
Фото: Moritz Küstner
Журналістика під забороною
Телевізійна студія ATR порожня з 1 квітня 2015 року. Російська "влада" відкликала ліцензію на мовлення у єдиного кримськотатарського телеканалу ATR. Раніше команда телеканалу зазнавала величезного тиску і намагань втручатися у роботу.
Фото: Moritz Küstner
Проблиски надії
Відтоді, як кримськотатарські активісти на материковій частині України підірвали одну з найважливіших ліній електропередач до Криму, кримські родини використовують автомобільні акумулятори та світлодіоди для освітлення будинків та осель.