Верховна Рада України у четвер, 16 грудня, затвердила зміни у законодавчі акти, які регулюють процеси, пов'язані з трансплантацією органів. За прийняття відповідного законопроєкту в другому читанні проголосували 305 народних депутатів. 

Законодавці розширили коло осіб, які можуть приймати рішення щодо вилучення органів у померлої людини. До того ж відтепер згоду чи незгоду на надання своїх органів для трансплантації українці зможуть зафіксувати не тільки письмово, але й в застосунку "Дія". Так само, як і відкликати свою згоду, надану раніше.

Відомості щодо наданої згоди чи незгоди на донорство органів зберігатимуться у Електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ) і, за бажанням, можуть бути внесені у паспорт або посвідчення водія.

У разі, якщо людина за життя не висловила згоду чи незгоду на посмертне донорство, вирішити долю її органів після смерті зможуть чоловік, дружина або близькі родичи (діти, батьки, рідні брати та сестри) або людина, яка зобов'язалася поховати померлого.

При цьому, з чинного законодавства буда вилучена норма, що дозволяла кожній людині за життя визначити свого уповноваженого представника, який міг би в разі її смерті надати дозвіл на трансплантацію органів чи заборонити її.

Читайте також: У Львові зробили першу в Україні трансплантацію серця дитині

Алгоритм підбору реципієнтів

У разі проведення посмертної трансплантації органу підбір пари донор-реципієнт відбуватиметься автоматично у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органів та тканин. Вибір реципієнта із листа очікування відбуватиметься з урахуванням імунологічної сумісності пари, екстреності необхідної трансплантації, часу, необхідного на транспортування біологічного матеріалу, антропометричних даних та інших факторів.

Зміни, які ухвалили законодавці, також передбачають, що з 1 квітня 2023 року трансплантація в Україні фінансуватиметься за програмою медичних гарантій.

Продовження медичної реформи

15 грудня парламент дозволив перетворення державних медичних установ у некомерційні підприємства. Цей процес відбуватиметься подібно до того, як це робили комунальні медичні заклади у 2017-2019 роках. 

Таким чином, новий закон запускає медичну реформу для закладів так званої третинної допомоги, пояснює співавтор ініціативи Михайло Радуцький  голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Йдеться про заклади високоспеціалізованої медицини, яка потрібна пацієнтам у разі тяжкого захворювання зі складними методами діагностики та лікування.