У неділю, 15 серпня, радикальне ісламістське угруповання "Талібан" остаточно захопило владу в Афганістані. Після виведення з країни військ США та їхніх союзників, таліби протягом кількох тижнів захоплювали великі міста і провінції одне за одним. Коли 8 серпня ісламісти захопили місто Кундуз разом із однойменною провінцією, це було шоком для всього Заходу, але передусім для ветеранів німецького Бундесверу, який мав там військову базу протягом десяти років. Ніде в історії закордонних місій військових ФРН не загинуло більше солдатів, ніж у Кундузі.

За словами колишнього солдата Бундесверу Вольфа Ґреґіса (ім'я змінене - Ред.), падіння Кундуза викликало в нього "емоційний землетрус". Нині Ґреґіс пише книжки та є професором педагогіки в Університеті Ростока. Через те що в Кундузі загинуло найбільше німецьких солдатів в історії закордонних місій Бундесверу, саме кадри з цих місць асоціюються у більшості німців із афганською війною, каже Ґреґіс: "Там німецькі солдати вперше по-справжньому зрозуміли, що таке воювати - і гинути - в асиметричній війні. І як це гидко".

"Найкривавіший рік" в історії Бундесверу

Коли Бундесвер розпочинав свою місію, Кундуз вважали однією з найбільш безпечних провінцій Афганістану. 2003 року Німеччина в рамках НАТО перейняла там командування однією з "регіональних команд відбудови". Вже в червні 2003 року четверо німецьких військових загинули внаслідок нападу з вибухівкою на автобус. Починаючи з 2006 року бої на північному сході Афганістану ставали дедалі активнішими.

Читайте також: Коментар: Провал США в Афганістані

Провінція стала майданчиком, на якому розгорталися найжахливіші події в історії сучасної німецької армії. У вересні 2009 року німецький офіцер віддав команду на авіаналіт США на вантажівку з нафтою, внаслідок якого непередбачено загинули десятки людей, серед яких були цивільні. 

Рік потому німецькі солдати дедалі частіше були змушені воювати з талібами. Особливо запам'яталася так звана "битва у страсну п'ятницю" у квітні 2010 року, що тривала дев'ять годин і забрала життя трьох військових, ще вісьмох було поранено. Із цього почався "найбільш кривавий рік" в історії Бундесверу, як його називають в самій армії. Місія в Кундузі тривала до 2013 року, після цього німецькі військові розбили польовий табір у Мазарі-Шарифі. Там вони тренували афганських солдатів. Загалом протягом двох десятиліть, що Бундесвер був присутній в Афганістані, загинули 59 німецьких солдатів.

Читайте також: Німеччина закрила посольство в Афганістані

Кадри падіння Кундуза в руки "Талібану" розлютили багатьох ветеранів Бундесверу. Військовий Андреас Еґґерт (Andreas Eggert), що був в Афганістані сім разів, а зараз очолює одне зі земельних відділень Федеральної спілки німецьких ветеранів, каже, що знав декого із загиблих особисто. "Я розлючений на талібів за те, що вони знову хочуть загнати тамтешніх людей під своє ярмо. Але я злий також і на рішення німецького уряду та міноборони (вивести війська з Афганістану. - Ред.) - ця катастрофа була настільки очікуваною", - каже чоловік.

Безсилля, сум та лють

"Це надзвичайно мерзотне відчуття", - не підбираючи слів, каже колишній молодший офіцер Бундесверу Йоганнес Клер (Johannes Clair), характеризуючи свою реакцію на падіння Афганістану. "Ми залишили там кров, піт та сльози, наших товаришів по службі там убили. Це можна було передбачити. Щонайпізніше після 2014 року, коли Кундуз залишили озброєні військові, стало зрозуміло, що афганські сили безпеки не в стані самостійно тримати ситуацію під контролем", - каже чоловік, який був у Кундузі сім місяців у 2010-2011 роках та написав про свою службу книжку.

Клер особливо боїться за долю тих афганців, які допомагали західним союзникам. "Ми у себе в дома, а афганці там мусять боятися за власне життя. Особливо ті, хто співпрацював із Заходом - це робить ситуацію ще гіршою", - каже він.

Читайте також: В Афганістані створено Координаційну раду для мирної передачі влади талібам

На думку чоловіка, "ключові проблеми ситуації в Афганістані" були зрозумілими ще 2010 року: "Але їх ніколи не намагалися послідовно вирішити". За словами Клера, НАТО і німецький уряд постійно змінювали стратегію в Афганістані в надії, що якась із них запрацює. Але коли бойові одиниці Буднесверу було виведено з Кундуза 2014 року, "було цілком зрозуміло, що досягнені нами позитивні ефекти не будуть довготривалими", каже Клер. На його думку, німецькі військові не лише згаяли в Афганістані величезні зусилля, але й "зрадили афганок та афганців".

Безальтернативне виведення військ?

Ветеран Андреас Еґґерт погоджується зі словами міністерки оборони Німеччини Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer), яка нещодавно заявила про те, що виведення військ із Афганістану було "безальтернативним". "Але до цього рішення можна було по-іншому підготуватися. - каже він. - Я дуже засмучений, адже під час своєї місії я познайомився там із багатьма чудовими афганцями та знаю, що вони зараз мають боятися за своє життя, а дехто його вже втратив".

Попри оголошену "Талібаном" перемогу в Афганістані Еґґерт вважає, що його військові товариші з Бундесверу загинули не дарма. "Загиблі солдати захищали свободу німців своїм життям. А в Афганістані ми дещо змінили в головах людей, ми були поруч, поки виростало ціле покоління".

Наприкінці червня 2021 року Німеччина вивела з Афганістану своїх останніх військових.