Вже у другій половині цього року в Кельні почнуть брати плату за вхід до місцевого собору - найвідвідуванішої архітектурної пам'ятки Німеччини. Чим спричинений такий крок?
Кельнський собор - видатна пам'ятка готичної архітектури в НімеччиніФото: BeJo Schmitz/chromorange/picture alliance
Реклама
Починаючи з другої половини 2026 року туристи повинні будуть платити за вхід до Кельнського собору (Kölner Dom). Про це в четвер, 5 березня, на пресконференції в Кельні повідомив представник соборного капітулу - ради священників, що управляє цим храмом Римо-католицької церкви та однією з найвідоміших німецьких пам'яток. Щорічно цю пам'ятку відвідує близько шести мільйонів осіб. За цим показником Кельнський собор є найбільш відвідуваною архітектурною пам'яткою Німеччини.
До останнього часу капітул постійно відхиляв пропозиції про запровадження плати за вхід до собору, які лунали вже давно, проте зростання витрат на утримання цього храму та скорочення деяких дотацій - зокрема, від Кельнського архієпископства - змусили все ж ухвалити таке рішення. Скільки коштуватиме квиток, поки не повідомляється. Для парафіян храму, які відвідують служби або приходять до собору помолитися, вхід залишиться безкоштовним.
Скільки коштує утримання Кельнського собору?
Раніше капітул представив детальну інформацію про дохідні та видаткові статті бюджету. Зокрема, у 2024 році сума добровільних пожертв від відвідувачів храму склала 185 тисяч євро. Від продажу квитків на оглядовий майданчик Південної вежі та в соборну скарбницю виручили 2,65 мільйона євро. Дотація від архієпископства на ремонтні роботи склала 1,68 мільйона євро. При цьому загальні витрати тільки на ці цілі сягнули 4,3 мільйона євро, більшу частину з них покриває добровільне Центральне будівельне товариство собору (Zentral-Dombau-Verein), засноване в 1842 році.
Загальна сума видатків у 2024 році склала близько 14,2 мільйона євро, доходи - близько 14 мільйонів євро. Сума витрат у поточному році, згідно з прогнозом, складе 16 мільйонів євро за умови фактично вичерпаних фінансових резервів. Задля зменшення витрат, зокрема, вже було скорочено кількість співробітників соборної ремонтно-реставраційної майстерні, яка відповідає за архітектурну охорону цієї пам'ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Уже майже 800 років - з деякими паузами - триває будівництво Кельнського собору. Нещодавно з північної вежі зняли підвісне риштування. Але це не кінець. Чи буде ця пам'ятка ЮНЕСКО колись добудованою?
Фото: Marc John/IMAGO
Свобода, але ненадовго
За допомогою гігантського будівельного крана з північної вежі Кельнського собору нарешті зняли риштування заввишки 25 метрів і опустили зі 100-метрової висоти на землю. Риштування встановили ще понад 10 років тому після того, як кам'яна триметрова брила відкололася від вежі. Після цього інциденту вирішили замінити всі залізні та латунні кріплення на нержавіючу сталь.
Фото: picture-alliance/dpa
Шість годин роботи замість шести місяців
Якби будівельники вирішили розбирати риштування по частинах, це тривало б щонайменше півроку. Але завдяки будівельному кранові вагою 750 тонн цілу металеву конструкцію зняли всього за кілька годин. До того ж це було видовищною принадою для сотень перехожих та туристів.
Фото: picture-alliance/dpa
У руках Господніх
"Усі ми в руках Господніх", - сказав керівник реставраційно-будівельної майстерні Кельнського собору Міхаель Гаук, коли його підлеглі відкріпили риштування на висоті ста метрів. Якби вітер був трохи сильнішим, це могло б перетворитися на вельми небезпечну акцію для будівельників, а також для філігранних верхівок вежі та скульптур на ній. Але Господь захотів, аби вітер не був на заваді.
Фото: picture-alliance/dpa
Відповідальність керівника
Вже майже рік Міхаель Гаук керує реставраційно-будівельною майстернею Кельнського собору. Він є безпосереднім начальником 60 працівників: каменярів та штукатурів. "Я чую собор шостим чуттям", - каже Гаук. І це те, що від нього й очікується. Адже він відповідає за те, щоб частини цієї архітектурної пам’ятки не почали руйнуватися.
Фото: picture-alliance/dpa
Вічна будова
Навряд чи знайдуться кельнці, які пригадали б Кельнський собор без жодного риштування. Будівельні конструкції завжди "прикрашали" цю будівлю. Утім, для мешканців міста це не проблема. Для них це символ того, що речі можуть бути прекрасними, навіть якщо вони ще не довершені.
Фото: picture-alliance/dpa
300 років будівельної паузи
Кельнський собор - молодий і старий одночасно. Будівництво розпочали ще в ХІІІ столітті, але на початку 1500-их років закінчилися гроші. Майже 350 років ця споруда стояла без веж, що підтверджує ось ця світлина 1853 року. Лише у 1880 році подвійні вежі опинилися на соборі - виготовлені точнісінько так, як це передбачали готичні будівельні плани 1248 року.
Фото: ullstein bild - histopics
Рубці війни
У часи Другої світової війни Кельн був майже повністю зруйнований. Собор також зазнав значних руйнувань, але загалом на диво стійко витримав усі 70 бомб, які влучали в нього. Реставраційні роботи тривали багато десятиліть. І навіть нині багато вікон, колись засклених штучним кришталем, нині мають просте матове біле скло.
Фото: Keystone/Hulton Archive/Getty Images
Суперечливі вітражі
Коли 2007 року встановили вітражі Ґергарда Ріхтера, собор знову трохи просунувся назустріч до своєї завершеності. Кельнський митець заново зробив зруйновані під час війни 113 квадратних метрів вітражів з південного боку. Однак не всім кельнцям сподобалися довільно змішані кольорові колажі Ріхтера.
Фото: picture-alliance/dpa
Яструб проти голуба
Чи не найбільшої шкоди соборові завдають голуби. Їхній послід роз'їдає чутливий пісковик. Аби завадити цьому, реставраційно-будівельна майстерня оселила в північній вежі яструба, який має відлякувати зухвалих птахів.
Фото: DW/ M.Hartlep
Конкурент
Упродовж чотирьох років у своїй історії Кельський собор висотою 157 метрів був найвищою спорудою світу. Утім, у 1884 році мешканці німецького Ульма добудували вежу свого кафедрального собору. Ульмці умисно зробили паузу в будівництві собору на 300 років. Вони чекали, поки не добудують Кельнський собор, аби перевершити його.
Фото: picture-alliance/Carsten Schmidt
Собор як порятунок від кінця світу
Але навіть якщо Кельнський собор і не найвищий у світі, для мешканців міста він все одно найкращий. Уже 170 років кельнці беруть на себе понад половину будівельних витрат. Для координування цих коштів створено спеціальне громадське об'єднання, яке дбає, аби будівельні роботи не припинялися. Це важливо, бо, як вважають мешканці міста, якщо Кельнський собор нарешті добудують, настане кінець світу.