Погляди багатьох у Європі цієї неділі, 20 жовтня, будуть прикуті до Молдови, де відбудуться одночасно вибори президента та референдум щодо членства в ЄС. Результати цих голосувань мають надважливе значення, адже з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну, сусідня Молдова несподівано для себе опинилася в центрі європейської політики безпеки як потенційна "наступна після України ціль вторгнення Путіна".

Одеса розташована лише за 60 кілометрів від сепаратистського Придністров'я, в якому протягом десятиліть Росія дислокує близько двох тисяч солдатів. Вони підтримують невизнаний світом режим, лояльний Москві. Якби Росія "прорубила" до Придністров'я сухопутний міст, то змогла б легко заволодіти всією Республікою Молдова, чиї збройні сили навряд чи б були здатні дати відсіч. Це означало б, що Москва, як держава-окупант, опинилася б безпосередньо на румунському зовнішньому кордоні ЄС.

Поставши перед таким потенційним сценарієм, Європейський Союз за останні два з половиною роки зробив багато для надання більшої підтримки Молдові. Як і Україна, ця країна є кандидатом на членство в ЄС з червня 2022 року.

Євросоюз значно розширив фінансову допомогу Республіці Молдова. Лише минулого тижня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) пообіцяла пакет допомоги у розмірі близько 1,8 мільярда євро для покращення інфраструктури в столиці Молдови Кишиневі.

Читайте також: Фон дер Ляєн пообіцяла Молдові найбільший пакет допомоги

Президентка проти проросійських кандидатів

Ймовірно, що недільні президентські вибори - найважливіші з часу здобуття країною незалежності від Радянського Союзу в серпні 1991 року. Проєвропейська президентка Майя Санду, яка перебуває на посаді з грудня 2020 року, балотується на черговий термін. Її опоненти - з півдесятка проросійських кандидатів.

Одночасно з виборами запланований і референдум з питання про те, чи потрібно закріпити мету інтеграції в ЄС у конституції країни. В обох випадках йдеться про ширший вибір, а саме про те, чи вдасться країні нарешті підвести риску під російським впливом і рухатися далі послідовним шляхом політики реформ та євроінтеграції.

У Молдові протягом тривалого часу проєвропейські та проросійські сили збалансовували одне одного, часто з незначною перевагою на користь останніх. Економістка Майя Санду, 1972 року народження, перемогла на президентських виборах 2020 року не через свою проєвропейську позицію, а передусім тому, що вона виступає за невпинну боротьбу з корупцією, а саму її вважають абсолютно непідкупною та чесною. За цю відданість реформам багато років тому вона поплатилася тим, що стала об'єктом спроби отруєння. Обставини цього замаху й досі достеменно нез'ясовані.

Читайте також: "Підірвати проєвропейський курс". ЄП про тиск РФ на Молдову

Проєвропейська більшість

Завдяки реформам під час перебування Санду на посаді настрої в Молдові помітно змінилися на користь проєвропейської більшості. Шанси Санду перемогти оцінюють високо, але лише у другому турі виборів, який має пройти через два тижні після першого.

Згідно з останніми опитуваннями, Санду набирає близько 36 відсотків голосів. З великим відставанням на другому місці (приблизно 10%) перебуває колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло, заарештований у 2021 році за звинуваченнями в корупції, а згодом відправлений у відставку. Його підтримує проросійська Партія соціалістів (ПСРМ). За ним ідуть ще два проросійські кандидати, молдавсько-російський бізнесмен Ренато Усатий і колишній губернатор молдовського автономного округу Гагаузія Ірина Влах.

Усі три проросійські кандидати формально не висловлюються проти інтеграції країни в ЄС, що свідчить про важливість цього питання для виборців. Проте вони висловлюють різні застереження щодо ЄС, описують майбутній референдум як "фальсифікований виборчий трюк" президентки та виступають за стратегічне партнерство з Росією, що фактично виключає інтеграцію до Європейського Союзу.

Читайте також: Вступ до ЄС і новий президент: Молдова готується обирати

Росія дискредитувала себе

Росія вже не має тих позицій в Республіці Молдова, які вона мала кілька років чи десятиліть тому. Москва десятиліттями шантажувала та економічно виснажувала маленьку країну, відкриваючи та закриваючи газові крани, запроваджуючи торговельні санкції щодо важливих молдовських експортних товарів, таких як фрукти та вино, або накладаючи обмеження на гастарбайтерів з Молдови.

Можливо, остаточно Росія дискредитувала себе серед населення жорстоким повномасштабним вторгненням в Україну та шокуючими російськими воєнними злочинами. Лише в регіоні Гагаузія та в деяких містах, таких як Бєльці на півночі країни, надалі тримається значна проросійська більшість.

З 2023 року Республіка Молдова вперше повністю звільнилася від поставок російського газу. І її сусіди Україна та Румунія, а також і ЄС допомогли країні логістично та фінансово, наприклад, з газосховищами, де зберігається газ, придбаний на світовому ринку. У 2025 році країна також відмовиться від постачання електроенергії з ​​електростанції в сепаратистському Придністров'ї. Це означає, що всі економічні важелі, які Росія раніше могла використати, щоб зробити Молдову політично поступливою, більше будуть їй недоступні.

Читайте також: ЄС і Молдова підписали угоду про партнерство у сфері безпеки і оборони

Гібридна війна в розпалі

Натомість гібридна російська війна проти республіки йде повним ходом - в основному через пропагандистські та дезінформаційні кампанії. Одним із фінансистів та організаторів виступає молдавсько-ізраїльський бізнесмен Ілан Шор, який несе значну відповідальність за розкрадання близько одного мільярда євро з банків Молдови у 2014 році. Він був засуджений до 15 років позбавлення волі, але в 2019 році втік з країни, спочатку на кілька років до Ізраїлю, а згодом перебрався в Росію. Він внесений у санкційні списки в США та ЄС, його розшукує Інтерпол за виданим ордером на арешт. Росія відмовляється екстрадувати його до Молдови.

Там Шор фінансує проросійські та антиєвропейські демонстрації та кампанії. Спочатку він заснував політичну партію під своїм прізвищем, яка була деякий час представлена ​​у парламенті, а пізніше кілька партій-клонів, які відтоді заборонили. Все ж, Шор продовжує фінансувати кампанії в соціальних мережах, які поширюють обурливу брехню про президентку Молдови або ЄС - наприклад, про те, що молдавським дітям після вступу країни в ЄС доведеться робити операцію зі зміни статі.

Читайте також: Як Молдова позбувається впливу проросійського олігарха

Вирішення придністровського конфлікту?

Якщо вірити опитуванням, така пропаганда вже не користується популярністю у більшості населення. Одна з причин: сотні тисяч молдаван працюють у країнах ЄС і тому знають, що подібні заяви - це залякування.

Позитивні зміни в Республіці Молдова можуть відбутися і в інших сферах, за трагічним збігом, унаслідок війни в Україні: адже, щоби запобігти потенційному нападу з боку Придністров'я, Збройні сили України (ЗСУ)повністю ізолювали придністровську ділянку кордону. Крім того, з 1 січня 2025 року Україна припинить постачання російського газу до Придністров'я. Це означає, що цей сепаратистський регіон повністю залежатиме від законної влади в Кишиневі. Це може спонукати Придністров'я зробити кроки задля реінтеграції після понад 30 років сепаратизму.