У неділю, 29 вересня, близько 6,3 мільйона австрійців, які мають право голосу, зможуть прийти на дільниці для голосування та взяти участь в парламентських виборах. Головне питання нинішньої кампанії - чи залишиться правопопулістська Австрійська партія свободи (АПС) найсильнішою політичною партією країни, адже на червневих виборах до Європарламенту перемогла саме вона.

АПС лідирує в опитуваннях уже кілька місяців

Праві популісти лідирують у соціологічних опитуваннях уже понад рік, набираючи наразі трохи менше 28 відсотків. За ними йдуть консервативна Австрійська народна партія (АНП) із майже 25 відсотками та соціал-демократи з 20 відсотками. Зелені, які нині входять в уряд, і партія "Нова Австрія та Ліберальний форум" борються за четверте місце, маючи рейтинг у близько 10 відсотків кожна.

Комуністична партія Австрії та "Пивна партія" кабаретиста Домініка Влазні (Dominik Wlazny) балансують на межі чотиривідсоткового бар'єра, подолати який необхідно для потрапляння в Національну раду - нижню палату парламенту.

Як зазначає в інтерв'ю DW професорка політології Віденського університету Сільвія Крітцінгер (Sylvia Kritzinger), зазвичай у центрі виборчої кампанії - ціла низка найнагальніших питань, але на цих виборах теми міграції та безпеки мають особливе значення для багатьох австрійських виборців.

Чи є шанс у голови АПС Кікля стати канцлером?

"Хай буде воля ваша", - каже з передвиборчих плакатів, розвішаних по всій країні, голова АПС Герберт Кікль (Herbert Kickl) та обіцяє австрійцям стати "народним канцлером" - термін, який використовував нацистський диктатор Адольф Гітлер, хоча Кікль заперечує, що з його боку тут є навмисна алюзія.

Навіть якщо праві популісти наберуть найбільше голосів, на шляху їхнього лідера до крісла канцлера встануть ще щонайменше двоє людей. По-перше, чинний глава уряду Карл Негаммер (Karl Nehammer) від АНП, а потім президент Австрії Александер Ван дер Беллен (Alexander Van der Bellen), який представляє Зелених.

Згідно з конституцією Австрії, канцлер не обирається парламентом, а призначається президентом, який при цьому бере до уваги думку більшості Національної ради. Однак, як уточнює в інтерв'ю DW професор політології Дунайського університету в Кремсі Петер Фільцмаєр (Peter Filzmaier), глава держави вільний і незалежний в ухваленні цього рішення.

Ван дер Беллен заздалегідь дав зрозуміти, що не призначатиме Кікля главою уряду. Тому пост канцлера не обов'язково дістанеться лідеру партії, яка виграє парламентські вибори.

Негаммер не хоче бути в уряді разом із Кіклем

Своєю чергою Негаммер неодноразово відкидав можливість не тільки утворення коаліції з Кіклем, а й навіть проведення з ним переговорів про створення уряду. У теледебатах, що відбулися напередодні виборів, канцлер назвав свого опонента "радикально налаштованим" і звинуватив його в поширенні конспірологічних міфів. Однак така характеристика стосується лише самого Кікля, а можливості співпраці з АПС у принципі Негаммер не відкидав.

Спостерігачі вказують на збіги в позиціях правих популістів і консерваторів, наприклад, з питань економічної та міграційної політики. І АПС, і АНП ратують за обмеження міграції. У своїй передвиборчій програмі АНП виступає за "сувору систему надання притулку", припинення нелегальної міграції та перенесення процедури надання статусу біженця за межі країни. АПС продовжує свою кампанію "Фортеця Австрія" - хоче розгортати біженців на кордоні, встановлювати прикордонні загородження в районах популярних маршрутів мігрантів, а також припиняти дію права на притулок у певних випадках. Крім того, праві популісти виступають за так звану "реімміграцію", під якою мають на увазі "репатріацію всіх, хто нелегально потрапив до країни, на основі чинних правових норм".

Які коаліції можливі в Австрії

Востаннє правляча коаліція за участю АНП і АПС була створена за уряду канцлера Себастьяна Курца в грудні 2017 року. Вона розпалася після так званого "Ібіца-гейту" - скандалу, що вибухнув після оприлюднення в травні 2019 року таємного відеозапису зустрічі на цьому іспанському острові, в якій брали участь тодішній віцеканцлер і лідер АПС Гайнц-Крістіан Штрахе (Heinz-Christian Strache) та його заступник Йоганн Гуденус (Johann Gudenus).

У лавах правих популістів вважають, що в разі успіху партії на виборах вона не стане жертвувати своїм кандидатом у канцлери Кіклем заради можливості увійти в уряд. Тому аналітики виходять з того, що консерватори з АНП для створення правлячої коаліції спробують залучити на свій бік соціал-демократів і третього партнера, наприклад "Нову Австрію і Ліберальний форум".

АНП посварилася з Зеленими, з якими зараз входить в уряд, через, зокрема, закон про відновлення екосистем. В історії Австрії ще ніколи не було трипартійних правлячих коаліцій.

АНП на фініші кампанії допомогла повінь

Багато австрійців ще не визначились зі своїм вибором, і переможець голосування зовсім не очевидний. Згідно з останніми опитуваннями, відрив правих популістів від консерваторів скоротився всього до одного-двох відсоткових пунктів. Це може бути пов'язано з руйнівними повенями, які затопили більшу частину країни майже два тижні тому і мимоволі надали нинішньому канцлеру Негаммеру можливість постати в ролі енергійного антикризового менеджера.

Це, як констатує Фільцмаєр, стало неприємним сюрпризом для АПС, оскільки тема повені тимчасово відсунула на другий план питання міграції, яке є основними для правих популістів і домінувало під час нинішньої виборчої кампанії.

Один із кандидатів у депутати від консервативної АНП Александер Прелль (Alexander Pröll) під час передвиборчої кампанії у Відні роздавав разом із активістами своєї команди пакунки з невеликими подарунками, зокрема носовими хустками, і на пакетах було написано, що вони можуть знадобитися австрійцям, якщо Кікль стане канцлером. Але Прелль обіцяє, що до цього справа не дійде: "Я твердо переконаний, що главу нашого уряду, як і раніше, зватимуть Карл Негаммер".