Громадяни Молдови цієї неділі, 28 вересня, оберуть 101 депутата парламенту, де досі 61 місце належало проєвропейській партії "Дія і солідарність" (PAS). Президентка Майя Санду у зверненні до виборців нагадала, що країна є парламентською республікою, тому "на карту поставлено долю Молдови", адже саме законодавчий орган визначить її майбутнє - на кону вступ до ЄС.

Остаточний список кандидатів ЦВК Молдови опублікувала із запізненням на півтора тижні через судові суперечки у зв'язку з відмовою в реєстрації низці політсил. До виборів допущено 23 учасники - чотири виборчі блоки, 15 партій і чотири незалежні кандидати. Але пройдуть до парламенту, як пророкують різні опитування, лише чотири політичні сили.

Проєвропейська партія PAS може втратити більшість

"Шанси зберегти більшість у парламенті у проєвропейської партії PAS трохи нижчі, ніж 50 на 50, хоча вона і візьме перше місце", - так описує ситуацію директор кишинівського "Інституту ефективної політики" Віталій Андрієвський.

Реальний розклад такий, що одній проєвропейській силі протистоять одразу три, контрольовані Кремлем, констатує політолог. Щоправда, зазначає він, відверто проросійських сил серед фаворитів перегонів немає, і правильніше говорити про тих, хто тією чи іншою мірою перебуває під впливом Москви. А між такими партіями є і свої протиріччя.

Політолог теоретично допускає варіант, коли під жорстким тиском Кремля вони об'єднаються проти PAS, але з практичної точки зору це невигідно. У разі відходу проєвропейської партії в опозицію, пояснює Віталій Андрієвський, на країну чекає глибока політична криза, адже президентка Майя Санду не затвердить проросійського прем'єр-міністра, запропонованого парламентом, і доведеться оголосити нові вибори.

Із чим ідуть на вибори в Молдові головні конкуренти

Головна обіцянка правлячої партії "Дія і солідарність", яку очолює спікер парламенту Ігор Гросу - підписання договору про вступ Молдови до ЄС у 2028 році, до завершення другої президентської каденції Майї Санду. Серед інших зобов'язань - подвоєння доходів працездатного населення, дворазове зростання експорту молдавських товарів, ремонт 3000 кілометрів доріг і запуск національної програми просування культури.

Основним опонентом PAS є "Патріотичний блок", який об'єднує найбільшу опозиційну Партію соціалістів (ПСРМ), а також партії комуністів, "Серце Молдови" і "Майбутнє Молдови". Блок обіцяє знизити тариф на газ удвічі, забезпечити всіх школярів безплатним харчуванням і повернути пенсійний вік із 57 років.

Під гаслом "Ми віримо в Молдову" зійшлися Ігор Додон, Володимир Воронін, Ірина Влах і Василь Тарлєв - усі свого часу були членами партії комуністів. Ігор Додон уже заявив, що Молдова має стати "мостом між Сходом і Заходом" і що потрібно переглянути нинішню політику приєднання до санкцій проти Росії. Блок анонсував протести після виборів незалежно від результату голосування - у разі перемоги вони зажадають відставки Майї Санду, або ж "відстоюватимуть свої голоси".

Блок "Альтернатива" і "Наша партія"

Виборчий блок "Альтернатива" заявив себе як проєвропейський, але з політиками з проросійським минулим. Вони обіцяють європейський рівень зарплат громадянам і збереження миру. До блоку входять партія мера Кишинева Іона Чебана "Національний альтернативний рух" (MAN), "Громадянський конгрес" колишнього ідеолога партії комуністів Марка Ткачука, партія експрем'єра Іона Кіку "Розвиток і об'єднання Молдови" (PDCM) і колишній генпрокурор Олександр Стояногло.

Олександр Стояногло після старту кампанії зробив резонансну заяву про намір вибудовувати "прагматичні стосунки з усіма сусідами та європейськими країнами, включно з Росією". А раніше, 9 липня, МЗС Румунії оголосило про заборону на в'їзд у країну і в шенгенську зону іншому лідеру блоку - меру Кишинева Іону Чебану, з міркувань національної безпеки через його "складні зв'язки в Росії".

"Наша партія" Ренато Усатого має епатажно-протестний імідж, розраховуючи на голоси тих, хто не вірить ні в ЄС, ні в Росію. Політика сьогодні не вважають відкрито "рукою Москви", але пам'ятають підписання ним 2017 року в Держдумі РФ договору про співпрацю між "Нашою партією" і ЛДПР Володимира Жириновського.

Ренато Усатий дає найбільш популістські обіцянки: заборонити пропаганду ЛГБТ у школах і вступити до шенгенської зони, розігнати Наццентр із боротьби з корупцією і створити нову спецслужбу, скоротити кількість депутатів удвічі.

Результат виборів у Молдові вирішать голоси тих, хто програв

Влада Молдови поки справляється з впливом олігарха Ілана Шора, який втік до Москви, якого засудили на батьківщині на 15 років в'язниці за банківське шахрайство і який відкрито займається електоральною корупцією. Партії, що входять до його блоку "Перемога", до виборів не допущено, а обшуки у членів його виборчої мережі відбуваються щодня.

Проте після судового розгляду ЦВК із третьої спроби зареєструвала партію "Велика Молдова" Вікторії Фуртуне, яка перебуває під санкціями ЄС. ЦВК ухвалила рішення із застереженням про можливе його скасування, якщо список кандидатів не відповідатиме закону. Шанси партії невеликі, але мережа Шора може проголосувати саме за неї.

Глава Генінспекторату поліції Віорел Чернеуцану вказав, що мережа виборців, контрольована з Москви, складається з тисяч осіб і поки не знає, за кого голосувати. За інформацією чиновника, рішення, за кого голосувати, членам цієї мережі буде передано в останній момент - у день виборів.

Виконавчий директор експертної асоціації WatchDog Валеріу Паша зазначає, що проєвропейська PAS все ж таки має шанси отримати більшість у парламенті, навіть набравши лише 40 відсотків голосів. Багато що залежить від результату їхніх конкурентів і політсил, які не пройшли до парламенту.

Закон у Молдові встановлює поріг для проходження до парламенту: виборчі блоки мають набрати сім відсотків голосів, партії - п'ять відсотків, незалежні кандидати - два відсотки. Голоси кандидатів, які не пройшли до парламенту, розподіляться між переможцями пропорційно за методом Д'Ондта, який дає перевагу лідерам.

Але й отримавши 48 відсотків, PAS може залишитися в меншості, якщо кумулятивний результат їхніх опонентів буде вищим. Драма полягає у тому, додає Валеріу Паша, що не всі партії ставлять інтереси громадян на перше місце: "Тому зараз нічого передбачити не можна, і варіант відходу PAS в опозицію теж реальний".