29 травня в Південно-Африканській республіці (ПАР) відбуваються парламентські вибори. На дільниці для голосування мають прийти 28 мільйонів виборців. Загалом за перемогу на виборах до національного і 9 регіональних парламентів змагаються 70 політичних партій і 11 незалежних кандидатів. У ПАР лідер партії, яка перемогла на загальних виборах, стає новим президентом країни.

Основні кандидати на виборах   

Сиріл Рамапоса - чинний президент ПАР і голова партії Африканський національний конгрес (АНК) сподівається на перемогу на виборах. Якщо ж його партії не вдасться зберегти більшість у парламенті, то для формування уряду їй доведеться шукати партнера по коаліції. Це стало б абсолютно новою ситуацією для партії, яка 30 років тому вперше сформувала уряд - тоді на чолі партії перебував Нельсон Мандела.

Сиріл Рамапоса прийшов до влади 2018 року, змінивши на посаді замішаного в корупції президента Джейкоба Зуму. Рамапоса обіцяв жителям ПАР новий початок. Але, на думку критиків, йому це не вдалося. Під час правління Рамапоси рівень безробіття в країні сягнув нового рекорду і це може привести його партію до програшу на нинішніх виборах.

Основним конкурентом Рамапоси на виборах аналітики вважають Джуліуса Малему, голову радикальної партії "Борці за економічну свободу". 43-річний Малема був президентом молодіжної ліги АНК. Але його виключили з партійних лав за спроби розколоти партію. У 2013-му він заснував власну партію. Ще одним конкурентом Рамапоси може стати Джон Стінхейзен, який з 2020 року є головою партії "Демократичний альянс".

Якщо всередині країни вплив Рамапоси та його партії може ослабнути, то на міжнародному рівні ПАР, як вважає низка аналітиків, набирає політичної ваги. Чи так це і як їй це вдається? 

Посередник у міжнародних конфліктах

З думкою ПАР на світовій арені рахуються, переконаний Стівен Грузд із Південноафриканського інституту міжнародних відносин: "Південно-Африканська Республіка - важливий гравець на міжнародній арені та користується великим авторитетом насамперед серед африканських країн. Ця держава рішуче відстоює інтереси Африки: чи то торгівля, чи то врегулювання конфліктів, чи то гуманітарні питання".

ПАР намагається сприяти мирному врегулюванню конфліктів - як на самому африканському континенті, наприклад, у разі громадянської війни в регіоні Тиграй в Ефіопії 2022 року, так і в усьому світі.

У війні РФ проти України ПАР взяла на себе роль посередника: президент Рамапоса розмовляв телефоном із президентом Росії Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським, у складі африканської делегації він їздив до Москви і Києва в червні 2023 року. Водночас ПАР постійно утримується під час голосування в Генасамблеї ООН з питань, що стосуються Росії, що викликає нерозуміння багатьох західних держав.

Позов ПАР проти Ізраїлю 

У січні 2024 року ПАР опинилася в центрі уваги у зв'язку з ескалацією конфлікту на Близькому Сході між Ізраїлем і терористами ХАМАСу. ПАР подала позов до Міжнародного кримінального суду в Гаазі і звинуватила Ізраїль у геноциді палестинців у Секторі Гази. 24 травня 2024 року Міжнародний суд ООН постановив "негайно" припинити наступ Ізраїлю на Рафах - таким чином вища судова інстанція ООН відреагувала на позов ПАР.

"Уряд у Преторії часто чинить непослідовно, тому що від щирого серця підтримує палестинців, але відмовляється притягнути до відповідальності Росію за її порушення Статуту ООН", - каже Грузд, називаючи такий підхід подвійною мораллю. ПАР, незважаючи на критику Заходу, особливо США, проводить пропалестинську політику, намагаючись залишати відкритими всі канали комунікації. "Саме через власну історію апартеїду ПАР вважає своїм моральним обов'язком сприяти дотриманню міжнародного права і прав людини, навіть якщо це викликає незадоволення з боку інших політичних гравців", - каже в інтерв'ю DW Лвазі Зоміа, представник організації Southern African Liaison Office (SALO). Він критикує світову спільноту за відмову поважати таку "принципову позицію".

Тим часом нинішній президент ПАР Рамапоса, на відміну від свого попередника Джейкоба Зуми, підтримує принципи зовнішньої політики, що існували в перші дні молодої демократії. Після апартеїду і багаторічної міжнародної ізоляції уряд ПАР під керівництвом Нельсона Мандели дотримувався зовнішньої політики, за допомогою якої країна могла повернутися в "сім'ю націй", каже Грузд. Демократичні інститути відтоді зміцнили державу. "Сьогодні ПАР відіграє глобальну роль", - зазначає експерт.

Це особливо помітно за активною участю в Африканському Союзі, за G20, де ПАР є єдиною африканською країною, і за групою БРІКС, членом якої також є ПАР. Це об'єднання дев'яти держав, створене для розширення економічного співробітництва, прагне мати більший вплив в Організації Об'єднаних Націй, у Міжнародному валютному фонді (МВФ), Світовому банку та Світовій організації торгівлі (СОТ). У 2014 році країни БРІКС заснували власний банк розвитку на противагу Світовому банку. ПАР як країна-член БРІКС виступає за реформування фінансових інститутів для того, щоб вони оперативніше реагували на проблеми країн, що розвиваються.

ПАР набуває ваги на міжнародній арені 

Крім того, ПАР намагається активніше відстоювати інтереси Африки і глобального Півдня в низці інших організацій: Русі неприєднання (РН), кліматичній коаліції BASIC (Бразилія, ПАР, Індія, Китай), Світовій організації торгівлі. "Південна Африка виступає за реформування системи міжнародних структур, що ґрунтується на нерівності та домінуванні окремих держав", - підкреслює аналітик Грузд.

За словами Сануші Найду, аналітика Інституту глобального діалогу в Преторії, Південну Африку хвилюють не лише економічні відносини та політичний вплив в об'єднанні БРІКС, а й питання: як знизити деякі витрати на транзакції, які лежать в основі економіки республіки. "Іншими словами - як поліпшити доступ до товарів і послуг, які пропонуються у валютах різних країн", - сказав Найду в інтерв'ю DW. Банк БРІКС покликаний залучати кредити - і тим самим знижувати витрати і ризик сильної залежності від долара.

Не всі країни БРІКС поділяють спільні демократичні цінності, каже Найду. Однак західні індустріальні країни переживають занепад, а міжнародні зв'язки стають дедалі крихкішими. "Південна Африка та її партнери, - каже Найду, - шукають вакуум у сформованому світовому порядку, де можна застосувати важелі для поліпшення співпраці".