Саксонія - німецька федеральна земля, сповнена контрастів. Це і великий композитор Йоган Себастьян Бах, і розкішні будівлі у стилі бароко, і наукові дослідження світового рівня. Але це також і ксенофобські демонстрації та правий екстремізм.

Після Другої світової війни 1945 року Саксонія опинилася у радянській окупаційній зоні, де у жовтні 1949 року було створено комуністичну Німецьку Демократичну Республіку (НДР). У 1989 році саме в Саксонії почалася мирна революція, яка призвела до падіння Берлінського муру і возз'єднання Німеччини. Восени того року у Лейпцигу пройшли так звані "понеділкові демонстрації", учасники яких вимагали політичних реформ та свободи слова. Демонстрації поширилися на інші міста та стали частиною ширшого протестного руху у Східній Німеччині. Коли НДР возз'єдналася з  Федеративною Республікою Німеччина, 3 жовтня 1990 Саксонія набула статусу федеральної землі.

Популізм та екстремізм: батьківщина Pegida, притулок для NSU

Однак останніми роками цей регіон ФРН часто потрапляв у заголовки публікацій міжнародних ЗМІ як осередок політичного екстремізму. У 2014 році в Дрездені виник рух Pegida ("Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу"), який організує демонстрації проти політики надання притулку в країні та, як стверджують його прихильники, процесу "ісламізації", що начебто має місце у Німеччині.

У 2015 році у невеликому саксонському містечку Фрайталь сталася серія ксенофобських нападів на гуртожитки, в яких розмістилися прохачі притулку. У серпні 2018 року в Хемніціпротягом кількох днів відбувалися демонстрації ультраправих та заворушення після вбивства громадянина ФРН, скоєного, ймовірно, мігрантами. Так зване "Націонал-соціалістичне підпілля" (NSU) знайшло тимчасовий притулок у Хемніці та Цвікау у 1998 році. Члени цього правоекстремістського терористичного угруповання з 2000 по 2007 рік убили дев'ятьох мігрантів та поліцейську.

Саксонія також відома проявами і лівоекстремістських тенденцій. Тут, особливо в районі Конневіц у Лейпцигу, регулярно відбуваються сутички між крайньолівими угрупованнями та поліцією.

Розклад сил перед виборами: ХДС під тиском AдН

Консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС) перебуває при владі в Саксонії з 1990 року. Після земельних виборів 2019 року прем'єр-міністр Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer) керує цією федеральною землею, створивши коаліцію із Зеленими та Соціал-демократичною партією (СДПН). П'ять років тому ХДС одержав на виборах 32 відсотки голосів. Правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" (AдН), чия земельна організація в Саксонії визнана спецслужбами "підтверджено правоекстремістською", набрала тоді 27,5 відсотка.

Цьогоріч, за даними опитування, проведеного інститутом дослідження громадської думки INSA та опублікованого 24 серпня, за тиждень до виборів до саксонського ландтагу, підтримати АдН готові 32 відсотки громадян, ХДС  -  30 відсотків.

Земля та люди: зниження народжуваності, низька релігійність населення

Саксонія, в якій мешкають понад чотири мільйони осіб, є сьомою серед 16 федеральних земель Німеччини за кількістю населення і десятою за площею - близько 18,5 тисячі квадратних кілометрів. Її столиця - Дрезден, місто на Ельбі з населенням понад 570 тисяч осіб. Найбільш густонаселене місто - Лейпциг, у ньому майже 620 тисяч жителів. На третьому місці Хемніц - близько 250 тисяч. Саксонія межує з чотирма німецькими федеральними землями - Баварією, Тюрингією, Саксонією-Ангальт, Бранденбургом, а також з Польщею та Чехією.

Саксонія називає себе "вільною державою". Цей термін виник 1918 року, коли було розпущено Саксонське королівство, він мав на меті висловити те, що ця земля більше не підкоряється жодному королю. Сьогодні він наголошує на історичному значенні Саксонії - незважаючи на те, що "вільна держава" не має особливих прав у федеративній системі Німеччини.

За даними Федерального інституту демографічних досліджень, від моменту возз'єднання Німеччини Саксонія втратила майже 700 тисяч жителів, що означає скорочення населення на 14 відсотків. Одна з основних причин: смертність тут перевищує народжуваність. А ще десять років тому еміграція перевищувала імміграцію.

Наприкінці 2023 року в Саксонії проживало майже 332 тисячі іноземців, або 8,1 відсотка від усіх мешканців. "Частка іноземців у Саксонії значно нижча від середнього показника по країні, який становить 15,2 відсотка", - повідомили DW у земельному Управлінні уповноваженого у справах іноземців. Найчисленнішою групою є українці (18,8 відсотка), за ними йдуть сирійці (10,7 відсотка) та поляки (7,2 відсотки). Понад 80 відсотків саксонців не належать до жодної церкви. Менш ніж 16 відсотків є протестантами і трохи більше трьох відсотків - католиками.

Економіка Саксонії: від електромобілів до мікрочіпів

Після возз'єднання Німеччини ця федеральна земля перетворилася на сучасний діловий та промисловий центр. Великі німецькі автовиробники, такі як Volkswagen, BMW та Porsche, розмістили свої виробничі потужності там, де за часів НДР збирали Trabant. "Приблизно кожен восьмий автомобіль, виготовлений у ФРН, зроблений у Саксонії", - наголошується на сайті мінекономіки цієї федеральної землі. Очікується, що перехід на електромобілі надасть галузі додатковий імпульс. "Найближчими роками кожен четвертий електромобіль у Європі буде зібраний у Саксонії", - прогнозують у міністерстві.

Вже понад чверть століття регіон навколо Дрездена відомий як "Саксонська кремнієва долина". За даними Саксонської держканцелярії, він є найбільшим центром напівпровідникової промисловості в Європі та входить до п'ятірки найбільших у світі. Кожен третій мікрочіп, що випускається в Європі, "надходить із саксонських заводів і використовується в смартфонах, автомобілях та електронних посвідченнях особи по всьому світу".

Саксонія має розвинену інфраструктуру та два міжнародних аеропорти - Дрезден і Лейпциг/Галле, останній є одним з найбільших вантажних авіавузлів у Європі.

Рівень безробіття тут невисокий, якщо порівнювати з іншими східними землями ФРН. За даними Федерального агентства з праці (Bundesagentur für Arbeit, BA), минулого року він становив у Саксонії 6,2 відсотка, а по всій країні - 5,7 відсотка. За інформацією порталу Statista, саксонський ВВП у 2023 році становитиме близько 156 мільярдів євро. За цим показником вона посідає перше місце на сході Німеччини та перебуває у середині списку всіх федеральних земель країни.

Наука в Саксонії: провідні університети та дослідницькі центри

У Саксонії розташовані такі відомі у всьому світі вищі навчальні заклади, як Лейпцизький університет та Дрезденський технічний університет, який називають "елітним університетом" завдяки його видатним дослідженням. Він фінансується як федеральним, так і земельним урядами.

Тут також є багато наукових установ та інноваційних центрів, у тому числі Інститут прикладних досліджень та розробок Фраунгофера та Інститут фундаментальних досліджень Макса Планка.

Культура та ландшафт: від видобутку цини до об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

У середньому цю федеральну землю на рік відвідують понад вісім мільйонів туристів. Серед популярних пам'яток - скелясті ландшафти Саксонської Швейцарії, регіон Фогтланд, Майсен з його широко відомою порцеляною, фахверкові села Верхньої Лужиці та об'єкт світової культурної спадщини ЮНЕСКО Рудні гори, в яких століттями видобували цину, срібло та свинець, звідси ж походять і відомі різдвяні піраміди. Шанувальники спорту можуть відвідати матчі місцевого футбольного клубу "РБ Лейпциг", який останніми роками регулярно грає в Лізі чемпіонів УЄФА.

Такі міста, як Дрезден, Лейпциг та Хемніц, заслужено славляться своїми історичними та культурними пам'ятками. Серед них побудовані у стилі бароко архітектурний комплекс палацових будівель Цвінгер, церква Фрауенкірхе та Оперний театр Земпера у Дрездені. Дрезденська Штаатскапелла та оркестр Гевандхауса у Лейпцигу відомі по всьому світу. Йоганн Себастьян Бах, один із найвидатніших німецьких композиторів, працював кантором у знаменитій церкві Святого Хоми в Лейпцигу. У цьому ж місті щовесни проходить міжнародний книжковий ярмарок - найбільш відвідуваний у Німеччині.