Вибухи на білоруському військовому аеродромі у Мачулищах під Мінськом сталися вранці, 26 лютого. Об'єднання колишніх білоруських силовиків BYPOL повідомило, що внаслідок диверсії серйозно пошкоджено російський військовий літак далекого радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛВ) А-50.

Інформацію про вибухи на аеродромі підтвердили "Білоруський гаюн" та Telegram-канал "Білорусь за МКАДом". Російські воєнкори Юрій Котенок та Семен Пегов також писали, що аеродром, ймовірно, атакували безпілотники. Фото та відео з місця подій, а також коментарів влади не було опубліковано.

У понеділок, 27 лютого, Лукашенко провів нараду з держсекретарем Ради безпеки, міністрами внутрішніх справ та оборони, головами КДБ та Прикордонного комітету, проте жодних заяв про те, що сталося, також не пролунало. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков також не став говорити зі ЗМІ про інцидент.

DW зібрала все, що відомо про ймовірну диверсію, і попросила експертів прокоментувати подію.

Знову "білоруські партизани"?

Навесні 2022 року, після початку повномасштабної війни Росії проти України, білоруські активісти провели кілька актів саботажу на білоруській залізниці, які призвели до зривів руху поїздів з російською військовою технікою. У країні було затримано кілька так званих "рейкових партизанів", одному із затриманих прострілили ногу. У кількох кримінальних справах уже винесено вироки - зокрема за звинуваченням у тероризмі. Затримані отримали величезні терміни - понад 20 років колонії.

Після жорстоких затримань акти саботажу на білоруській залізниці припинилися. Проте, за словами керівника BYPOL Олександра Азарова, більшість "рейкових партизанів" затримано не було. "І ми, звичайно ж, роботу не зупинили і продовжували планувати нові акції, шукали об'єкти, де можна застосувати навички партизанів", - сказав він у коментарі DW.

За словами Азарова, зараз "силовики розслабилися, зняли всюди охорону". Проте диверсія готувалася майже чотири місяці. "Це дуже складно, перебуваючи за кордоном, спілкуватися з партизанами всередині Білорусі, провести розвідку, доставити те, що необхідно, організувати шляхи відходу, передбачити безпеку", - пояснює він.

Метою, за його словами, був літак ДРЛВ А-50: "Ми обрали цей об'єкт не випадково, оскільки він дуже важливий для російської армії. Це фактично флагманський корабель у повітряному флоті. Він здійснює розвідку території України і наводить ракетні удари. За ним завжди злітають носії "Кинджалів" (гіперзвукових ракет. - Ред.) і б'ють по координатах, які він їм повідомляє".

За даними BYPOL, у Білорусі знаходився лише один російський А-50 - у Мачулищах. Він і був атакований дронами. "Сталося два вибухи - у центральній частині, де розташована навігаційна "тарілка", та у передній частині фюзеляжу", - розповідає Олександр Азаров. За попередньою інформацією BYPOL, літак ремонту не підлягає: "Ми чекаємо на це підтвердження. Подивимося, злетить він чи не злетить".

Скільки саме людей у Білорусі було задіяно у диверсії, BYPOL не повідомляє, як і те, чи були ці люди військовими. "Це була група білорусів, яка зараз благополучно залишила країну і перебуває у безпеці", - каже Азаров.

Читайте також: Знищений у Білорусі літак був російським флагманом - ByPol

Ціна та значення літака

Як пише моніторингова група "Беларускі Гаюн", літак ДРЛВ А-50У повітряно-космічних сил РФ з реєстраційним номером RF-50608 прилетів до Білорусі 3 січня 2023 року. За 54 дні цей борт зробив 12 вильотів. Попередній його приліт на білоруську територію було зафіксовано 24 лютого 2022 року.

За даними "Гаюна", у ВКС РФ лише 9 таких літаків, з них 6 удосконалених. Вартість такого літака оцінюється в 330 мільйонів євро. "Це літак радіолокаційної розвідки, наведення, управління, який може визначати на глибині до 500 кілометрів наземні, повітряні, морські цілі, у тому числі рухомі та стаціонарні - ракети, літаки, колони танків, пускові установки ракет, звичайно, системи протиповітряної оборони противника і передавати цю інформацію на засоби ураження", - пояснює український військовий експерт, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.

За його даними, без цієї інформації російська авіація, ракети, дрони-камікадзе не можуть застосовуватись. Експерт пояснює: після того, як цей літак піднімається в повітря, "в Україні можна очікувати на ракетні або авіаційні удари - з території Росії, з моря, за будь-якими напрямками з території Білорусі".

"Таких літаків небагато. За різною інформацією, їх можливо близько десяти - плюс-мінус. Вони активно використовуються у війні проти України", - додає Михайло Самусь.

"Це схоже на затоплення крейсера "Москва", - так оцінює значущість події експерт Фінського інституту міжнародних відносин Григорій Нижніков. - Зрозуміло, що крейсер "Москва" був єдиний у своєму роді, а подібних літаків у Росії близько 10. Але знайти заміну за умов санкцій, а цей літак - летюча електроніка, тобто суцільні мікрочіпи та технології, що імпортуються із Заходу - буде дуже складно".

Читайте також: У Білорусі затвердили смертну кару для чиновників за "зраду державі"

Якою буде реакція?

На думку Григорія Нижнікова, дуже показово, що білоруська та російська влада обрали тактику замовчування: "Це означає, що вони зовсім не були до цього готові. Тобто те, що трапилося, стало достатньо для них шоковою ситуацією, не було чіткої стратегії, як на це реагувати”.

Експерт вважає, що це особливо показово на тлі попереджень про те, що якась "операція" може змусити Білорусь вступити у війну. "Ні Москва, ні Мінськ не хочуть зараз руйнувати існуючий статус-кво. Москва задоволена тим, як ситуація складається в Білорусі. А для Лукашенка важливо показувати, що він тримає ситуацію під контролем. В даному випадку ця атака ні до місця - ні тим, ні іншим, тому краще її просто ігнорувати".

За словами Нижнікова, варіант з диверсією з українського боку на території Білорусі звучав би для білоруського режиму ще гірше, ніж версія підриву літака партизанами. Він вважає, що в останньому випадку Лукашенко може сказати Москві: "Дивіться, ви хочете, щоб ми брали участь у війні, а ми самі під ударом". А от "український сценарій" став би для нього великою політичною поразкою. "Він говорив, і не раз, що якщо буде атака з України, йому доведеться відповісти, і Росія вступиться. І ми бачимо, що і Росія не хоче відповідати, і у нього на це немає ні ресурсів, ні бажання", - каже експерт.

Читайте також: Як білоруські "кіберпартизани" допомагають Україні у війні з Росією

Тим часом, усередині країни, на думку Григорія Нижнікова, реакція буде жорсткою. Важливо буде показати, що - як це було у випадку з "рейковими партизанами" - будь-яка акція, спрямована і проти держави, і проти російської армії буде жорстко покарана, зазначає Нижніков. Експерт вважає, що можуть затримувати тих, хто поставив під повідомленнями про диверсію лайки в соцмережах, тих, хто опинився не в той час не в тому місці - біля аеродрому під час атаки. "Реакцію повинні показати навіть Москві: "Ми гарантуємо збереження вашого майна на нашій території. Щоб не було прецеденту, коли Росія надішле свої війська охороняти навіть підступи до своїх військових об'єктів", - вважає експерт.

За даними Олександра Азарова, вже відомо про затримання дівчини, яка мешкає в районі Мачулищ, є дані про те, що на дорогах у Білорусі чергують додаткові патрулі. "На кордоні з Україною перебуває багато озброєних військовослужбовців. Машини посилено перевіряють у прикордонних пунктах пропуску. Представники спецслужб намагаються встановити причетних до цієї акції", - каже керівник BYPOL.