Офіційні особи з Росії та України не зустрічалися з 2022 року - востаннє невдовзі після початку повномасштабної війни РФ проти України. Але на минулих вихідних з'явилися повідомлення про можливі переговори за посередництва Катару. Це могло б "призвести до часткового припинення вогню і запропонувало б паузу для обох країн", - зазначає Washington Post (WP). Саме WP першим з усіх ЗМІ повідомило про заплановані перемовини між Києвом і Москвою. 

Утім, ті заплановані перемовини було скасовано через наступ українських військ Курській області РФ. Але новина про потенціальне їх проведення цілком може розглядатися як ще один дипломатичний тріумф для Катару - невеликої, але водночас багатої на газ і нафту держави Перської затоки.

Це - далеко не перший випадок, коли Катар бере участь як медіатор у конфліктах, що вирують за межами Близького Сходу. Приміром, раніше Катар допоміг укласти угоди про звільнення американців, утримуваних в Ірані, Афганістані та Венесуелі, а також допоміг повернути кількох українських дітей до їхніх родин після того, як ті були вивезені до Росії. Катар також відіграв провідну роль у досягненні дипломатичних проривів між Суданом і Чадом, Еритреєю і Джибуті, а ще - у досягненні 2011 року мирної угоди після Дарфурського конфлікту у Судані.

У 2020 році Катар допомагав вести перемовини з екстремістським угрупованням "Талібан" про виведення військ США з Афганістану. А в листопаді 2023 року катарські перемовники допомогли досягти тимчасового припинення вогню в конфлікті в Секторі Гази.

Катар у ролі світового посередника

"Поява Катару як ключового посередника підвищила його дипломатичний статус, перетворивши його з регіонального аутсайдера на критично важливого гравця на світовій арені", - сказала у розмові з DW Бурку Озчелік, старша наукова співробітниця британського аналітичного центру Royal United Services Institute. "Ця нова роль посилює вплив Дохи... і позиціює її як незамінного "партнера миру" серед світової спільноти", - додала вона.

Пояснюючи причини, через які Катар взяв на себе роль світового посередника, аналітики вказують, що ця країна таким чином хоче самостійно гарантувати собі власну безпеку в нестабільному регіоні, вибиваючись у лідери на дипломатичному фронті.

Формування власної зовнішньої політики - приміром, шляхом переховування дисидентів і допомоги революційним і бойовим групам - це також спосіб конкурувати зі своїм традиційним суперником, Об'єднаними Арабськими Еміратами (ОАЕ), і можливість уникнути диктату з боку набагато більшого й могутнішого сусіда - Саудівської Аравії, пояснив дослідник Алі Або Резег у статті, опублікованій у 2021 році в академічному виданні Insight Turkey.

Чому катарці такі вправні посередники?

Ключовий фактор на дипломатичних теренах - зв'язки, а Катар відомий своєю широкою і розгалуженою мережею контактів, адже він підтримує цілу низку украй різноманітних груп, надаючи їм притулок, зброю або фінансування. Сюди входять як "Талібан", так і рух "Брати-мусульмани" в Єгипті, а ще лівійські повстанці й антиурядові бойовики й революціонери в Сирії, Тунісі та Ємені, яких Доха підтримала 2011 року під час так званої "Арабської весни".

У 2012 році уряд США на чолі з Бараком Обамою звернувся до Катару з проханням прийняти у себе політичне крило палестинського екстремістського угруповання ХАМАС (визнано терористичним у США, ЄС, Німеччині та більшості країн Заходу. - Ред.), замість того, щоб дати йому перемістися з Сирії до Ірану, де воно було б набагато менш доступним.

Катар також підтримує кращі відносини, в тому числі економічні, з Іраном, ніж його сусіди, багато з яких вважають іранців своїми ворогами. З 2001 року Катар надає США в оренду авіабазу Аль-Удейд. Зараз це найбільша американська база на Близькому Сході, де дислоковано близько 10 000 військовослужбовців.

"Катар, безумовно, виграє від того, тому що уряди на Заході та, певною мірою, на Сході вважають їх дуже корисними друзями", - пояснює Чинція Б'янко, експертка з питань країн Перської затоки в Європейській раді з міжнародних відносин (ECFR).

Приміром, на початку 2022 року президент США Джо Байден назвав Катар "головним союзником поза НАТО" частково через роль країни в переговорах про виведення військ з Афганістану.

Крім того, Досі неабияк допомагає спроможність розуміти позиції усіх сторін. Аналітики кажуть, що навіть тісно співпрацюючи з американцями, катарці також прагматичніше ставляться до ісламістських організацій в регіоні, розглядаючи їх як частину популярних політичних рухів, які неможливо знищити або ігнорувати. У деяких випадках це допомогло. Очевидно, члени "Талібану" визнавали, що вони почуваються більш комфортно в Катарі, який, на їхню думку, розуміє всі сторони.

Пріоритет - нейтралітет

Катарські перемовники не обов'язково мають спеціальні навички, вважає Б'янко. Вони теж навчаються для успішного виконання цієї роботи. "Але я б не сказала, що це більше, ніж дипломати, які працюють на інші уряди, в тому числі в Європі", - припускає вона. "Тож я думаю, що це скоріше намагання бути якомога нейтральнішими. Для них дуже важливо виконувати цю роль (посередників. - Ред.), і це означає, що вони ставлять її вище за все інше, включно з внутрішньою і регіональною політикою", - висновує вона.

Це також пов'язано з багатством Катару, додає Б'янко. Їхні ресурси дозволяють приймати учасників і працювати над кількома кризами одночасно. Не менш вагомим фактором може бути коротший ланцюг підпорядкування і породжене ним швидке ухвалення рішень. "Здатність міністерства закордонних справ Катару ухвалювати рішення, не піддаючи їх сумніву або ретельному контролю з боку громадськості, означає, що воно може діяти рішуче", - підтвердив Султан Баракат, професор державної політики в Університеті Хамада бін Халіфа в Катарі, в лютневому аналізі, опублікованому в Accord - виданні, що регулярно оглядає міжнародні мирні ініціативи.

Небезпечне балансування

Однак бути "світовим перемовником" також може породжувати й певні незручності. Приміром, нинішні переговори між ХАМАСом та Ізраїлем, в яких бере участь Катар, є одними з "найбільш ризикованих" переговорів, які він коли-небудь проводив, стверджують оглядачі.

Раніше ізраїльські політики звинуватили Катар у тому, що він є "вовком в овечій шкурі", який фінансує тероризм. Натомість дехто з американських політиків закликав до "перегляду" відносин з Катаром, якщо катарці не посилять тиск на ХАМАС. У квітні кілька сенаторів США представили законопроєкт, який може скасувати статус Катару як основного союзника поза НАТО. Натомість катарці відкинули всі звинувачення, заявивши, що вони не можуть впливати на ХАМАС.

"Якщо хтось взаємодіє з недержавними збройними формуваннями, які коять недобрі речі, він, очевидно, ризикує, що на нього будуть тицяти пальцем і говорити, що він певним чином підтримує ці групи й надає їм більше легітимності або доступу до ресурсів", - пояснює Б'янко. За її словами, аргумент катарців такий: "Так, ми маємо ці зв'язки, але ми використовуємо їх на благо".

Якою б недосконалою не була ця близькосхідна країна, експерти стверджують, що на цю мить світ потребує Катару в цій ролі."Людство заплатило високу ціну за те, що не сідало і не розмовляло одне з одним раніше, під час двох світових воєн", - прокоментував у розмові з DW Рабіх Ель-Хаддад, директор відділу багатосторонньої дипломатії Навчально-дослідницького інституту ООН у Швейцарії.

"Сьогодні нам потрібні сторони, які дозволять тим, хто перебуває в конфлікті, говорити одне з одним і вирішувати свої розбіжності шляхом переговорів, дипломатії й згідно з міжнародним правом", - сказав він.