Для того, аби зрозуміти зміст звинувачень проти Петра Порошенка у державній зраді, треба повернутися у часі у буремну осінь 2014 року. На початку листопада всупереч мінським домовленостям на контрольованих бойовиками територіях Донецької і Луганської областей пройшли "вибори" до рад самопроголошених "республік" - без висунення кандидатів відповідно до українського законодавства, без контролю з боку Центрвиборчкому чи спостерігачів ОБСЄ. На невизнаних ніким виборах бойовики формалізували владу, захоплену ними зі зброєю півроку тому.

Доленосне засідання РНБО

Ввечері 4 листопада 2014 року президент Порошенко збирав засідання Ради нацбезпеки і оборони. Саме воно сьогодні, сім років потому, лежить в основі кримінальних обвинувачень лідера "Європейської солідарності" у державній зраді та сприянні терористичній організації.

РНБО тоді суворо відреагувала на "вибори" сепаратистів: Верховній Раді рекомендувала скасувати закон про особливості самоврядування на непідконтрольних територіях, прикордонникам - посилити перевірки на блокпостах, державним підприємствам та установам - припинити роботу та евакуювати своїх співробітників з окупованих територій. 

На тому ж засіданні президент Порошенко жорстко розкритикував контракт на постачання вугілля з Південноафриканської республіки, перша партія якого прибула на Трипільську ТЕС. На думку глави держави, вугілля погано горіло і було надто дороге - з умовами угоди він доручив розібратись генеральній прокуратурі, а РНБО рекомендувала надалі ліцензувати імпортерів палива. Того ж тижня правоохоронці провели обшуки у міністерстві палива та енергетики, допитали міністра Юрія Продана та топ-менеджерів держпідприємств, які укладали угоду. Ще за тиждень компанія-постачальник південноафриканського вугілля розірвала контракт.

Сьогодні Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України вважають, що п'ятий президент умисно створював перепони для імпорту вугілля, хоча ще з серпня 2014 року уряд країни шукав можливості для диверсифікації поставок палива. Адже переважна більшість шахт, що видобували антрацит для українських теплоелектростанцій, опинились по той бік лінії фронту.

Читайте також: Кому потрібне вугілля Донбасу?

Енергетична система на межі колапсу

Робив це Петро Порошенко, на думку правоохоронців, у змові з проросійським політиком Віктором Медведчуком, вищим політичним керівництвом РФ та ватажками сепаратистів, з якими Медведчук підтримував контакти як офіційний переговорник з відома СБУ. Слідчі вважають, що саме за планом Медведчука Росія наприкінці листопада припинила постачання вугілля в Україну, через що енергетична система опинилась на межі колапсу - в таким умовах у державних ТЕС не було іншого виходу окрім як купувати вугілля на шахтах, що знаходились у самопроголошених "республіках".

На той момент це було вже не так і просто зробити - впродовж листопада український уряд цілеспрямовано розривав економічні зв'язки з непідконтрольними районами: там перестали працювати українські банки, переміщення товарів через лінію зіткнення узгоджувала СБУ, та й самим державним шахтам міненерго офіційно наказало припинити роботу.

З готовим рішенням до уряду звернувся Сергій Кузяра - на той час впливовий у вугільній галузі, але доволі непублічний бізнесмен. Володимир Демчишин, який в грудні 2014 року став міністром енергетики в другому уряді Арсенія Яценюка за квотою президентської партії, погодився втілити план у життя.

Саму схему правоохоронці нині вважають злочинною: за нею в грудні 2014 року два напівзакинуті державні вугільні підприємства Донбасу - "Луганськвугілля" та "Шахта ім. Кисельова" - перереєструвались за новими адресами у Києві та відкрили нові рахунки в державному "Укрексімбанку". З ними державне "Центренерго" і уклало угоди на поставки антрациту з "ЛНР" та "ДНР" на загальну суму понад 3 мільярди гривень. Впродовж 2015 року було сплачено щонайменше 205 мільйонів гривень. Прокуратура стверджує, що ці гроші виводилися на підставні фірми, готівкою перевозились через лінію розмежування та йшли на "фінансування терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР".

Читайте також: Опалювальний сезон в Україні: колапсу не буде, але…

Шість років розслідування і четверо підозрюваних

Кримінальна справа, за якою в грудні 2021 року слідчі висунули підозру Петру Порошенку, тягнеться ще з часів його правління - провадження було відкрито після того, як в квітні 2015 року СБУ затримала на Луганщині 35 вагонів з антрацитом. Як випливає з рішень судів, опублікованих у держреєстрі, спецслужба кілька років вивчала зв'язки керівництва сепаратистів, державних підприємств та приватних фірм, задіяних у поставках, але довести розслідування до хоча б одного вироку так і не змогла. З грудня 2019 року суди взагалі перестали видавати будь-які санкції в рамках цїєї справи, чи принаймні оприлюднювати рішення про них. 

Аж до осені 2021 року, коли генеральна прокурорка Ірина Венедиктова оголосила про "розкриття злочинної схеми", а у справі почалися перші арешти. У вересні Печерський суд заарештував із заставою у півмільярда гривень Сергія Кузяру, в жовтні - відправив під домашній арешт Віктора Медведчука, в листопаді - оголосив у розшук Володимира Демчишина.

Читайте також: Надзвичайний стан в енергетиці: чому не знайдено альтернативу вугіллю з Донбасу

"Гроші для шахтарів"

Те що, зрештою правоохоронці доберуться і до Петра Порошенка здавалося лише питанням часу - Ірина Венедиктова впродовж осені кілька разів повторювала про важливу роль у схемі "вищого керівництва держави". Порошенко вирішив з'явитись на допит у ДБР невдовзі після того, як під підозру потрапив Віктор Медведчук. Експрезидент тоді заявляв, що не вважає угоду з державними шахтами злочином - контракт між держпідприємствами, за його словами, був цілком легальний, а гроші за ним мали йти на виплату зарплат тисячам шахтарів.

Нині ж його захисники твердять: президент жодним чином не впливав на організацію торгівлі антрацитом з "республіками", а Володимир Демчишин самостійно знайшов адекватний вихід із паливної кризи в рамках власних повноважень міністра. "Порошенко поставив завдання перед Кабміном дістати вугілля, Кабмін його дістав законним способом. Я наполягаю, що цей спосіб був законним. Тому що повна заборона економічної діяльності з окупованими територіями з'явилася набагато пізніше", - пояснив в інтерв'ю "Українській правді" адвокат Ілля Новіков.

Що ж до засідання РНБО та критики південноафриканського вугілля, то на думку Новікова вона була цілком обґрунтованою: "На той момент була інформація, що вугілля некондиційне. І була інформація, що це вугілля постачається за дивною чорною схемою, що призводить до завищення його ціни. І ми сьогодні цілком упевнені, що це так".

Читайте також: Вугільна справа Медведчука: "тероризм" чи "все легально"?

Чи законні записи?

Інший адвокат Порошенка, Ігор Головань, у розмові з DW висловив переконання, що слідство навряд чи колись зможе довести факт злочинної змови між підозрюваними. Досі найважливішими доказами у справі були записи телефонних розмов Віктора Медведчука з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, заступником голови адміністрації президента РФ Володимиром Остапенком, віцепрем'єром РФ Дмитром Козаком та послом Росії Михайлом Зурабовим. Попри те що у сферу повноважень перемовника входили виключно питання звільнення полонених, на записах, оприлюднених слідством  йдеться саме про схеми постачання донбаського вугілля. До того ж Медведчук у розмовах неодноразово згадує, що погодив те чи інше питання "з нашим найголовнішим", вочевидь, маючи на увазі Порошенка.

Записів розмов Медведчука з Порошенком, якщо вони існують, слідство досі не оприлюднило. Слідом за захисниками Віктора Медведчука Ігор Головань висловлює сумніви у законності походження записів: СБУ відмовляється розсекречувати судове рішення, яке б давало дозвіл на прослуховування політика. А значить записи зроблені незаконно, наголошують адвокати.

Читайте також: Коментар: Санкції РНБО замість судових вироків шкодять інтересам України

Підґрунтя для арешту активів

Захисники Порошенка раніше висловлювали думку, що прокуратурі не вдасться навіть довести "вугільну справу" до судового розгляду по суті. Адвокати також припускали, що влада може діяти за тим самим сценарієм, який вже застосувала до Віктора Медведчука. Кримінальні підозри проти Медведчука ще за кілька місяців до оприлюднення стали підставою для Ради національної безпеки і оборони застосувати персональні санкції, заморозивши бізнес, медіаактиви та гроші на рахунках одного з лідерів ОПЗЖ. 

Однак 30 грудня 2021 року секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив, що в апараті РНБО немає подання на запровадження санкцій щодо активів п'ятого президента. А вже 6 січня Печерський районний суд ухвалив рішення про арешт майна Петра Порошенка на вимогу ДБР.

Читайте також: Екран під арештом: що відбувається з медіаактивами Порошенка

ДБР: Усі винні будуть притягнуті до відповідальності

Одразу після прильоту в Україну 17 січня Петро Порошенко попрямував до Печерського районного суду, де йому мають обрати запобіжний захід у "вугільній справі". Поки політик перетинав кордон, його прямо в аеропорту зустрічали слідчі ДБР, які намагалися вручити йому повістку до суду. Паралельно з цими подіями ДБР провело брифінг, на якому вкотре повторило озвучені раніше деталі досудового розслідування, стверджуючи про змову Порошенка з Медведчуком, Демчишином і Кузярою щодо поставок вугілля з ОРДЛО. Водночас якихось нових доказів, які б доводили змову Порошенка з іншими посадовцями, надано не було.

"Політику ми залишаємо політикам, а факти - слідчим. Розслідування триває, усі винні будуть притягнуті до відповідальності", - заявила речниця Держбюро розслідувань Тетяна Сап'ян за годину до початку судового засідання. Сам Порошенко напередодні у Варшаві висловлював упевненість, що українські правоохоронці не зможуть посадити його за ґрати.