Знайти на Північній Салтівці у Харкові бодай одну вцілілу будівлю - завдання майже нездійсненне. Буквально кожна споруда має на собі сліди війни Росії проти України: десь зруйновано один чи два поверхи, а десь - немає цілого під'їзду. Проте на руїнах колись мирної Північної Салтівки життя все ж є. Приміром, у дворах можна зустріти чимало місцевих мешканців: вони сидять на лавках і обговорюють новини з фронту, відгодовують котів і собак, а також радо вітають журналістів, які, як кажуть, все рідше й рідше навідуються до цього харківського мікрорайону.

Понад 30 років на Північній Салтівці й спить у наметі

На лавці біля одного з пошкоджених будинків сидить Світлана Орєхова. На Північній Салтівці жінка живе понад 30 років. За цей час вона встигла вийти заміж, виростити двох дітей та зробити, як вона каже, "ремонт мрії" у власній трикімнатній квартирі. Нині ж тимчасовий прихисток жінки - намет, у якому тісниться разом із чоловіком і сином.

Читайте також: Балада про війну та відбудову: як відновлюють села на Херсонщині

Оселю Орєхових знищив російський снаряд, який поцілив у будинок 5 квітня 2022 року. Тоді дві кімнати з трьох - вигоріли. Світлана Ореєхова згадує, що ледь не зомліла, коли вперше після обстрілів зайшла до квартири: "Тяжко було. Тиск одразу бабахнув 200 на 150. Мене під під'їздом обдували і поїли водою. Зовсім було погано".

Жінка одразу запрошує DW до своєї квартири на третьому поверсі. Щоправда, перебувати всередині довго - небезпечно. Квартира буквально розсипається. Крім того, поверхом вище ремонтують підлогу, тож стеля у помешканні тріщить по швах. Проте родина Орєхових - на свій страх і ризик - по кілька годин на день проводить у квартирі. Тут зберігають речі й готують їсти. На ніч сім'я обов'язково перебирається до намету, адже спати у квартирі їм страшно. "Вдень ми бачимо, чи руйнується стеля, чи труситься, чи сиплеться. Тобто ми можемо це помітити й кудись вийти, вибігти, а вночі ти себе не контролюєш. Ти лежиш, очі відкриваєш, дивишся, чи стеля на місці. Тому як потепліло, то ми пішли в намет жити", - розповідає жінка.

Лише часткове відновлення постраждалих квартир

Нині дві кімнати, що вигоріли, відновлюють коштом міста. Але квартиру Світлани Орєховою відновлюють лише частково, скаржиться вона. Жінка показує тріщини на стелі, які будівельники відмовилися ремонтувати. "Сказали, що це вони робити не будуть, бо в них у плані такого немає. Є тільки дві стіни з чотирьох у плані. Також нам відмовилися ремонтувати спальню й кухню. Пробачте, як можна відновлювати квартиру так? Дві кімнати, де все в тріщинах, відновлюють, а інше не треба? Як це?" - із надривом у голосі обурюється Світлана Орєхова. Ці та ще чимало інших запитань харків'янка намагається поставити місцевій владі вже майже рік, утім, каже, всі вони досі без відповіді.

Читайте також: Село й техно: Як фанати рейву відбудовують Чернігівщину

Схожих історій на Північній Салтівці - не злічити. Майже через півтора року після вторгнення Росії це й досі мікрорайон-привид. Скільки зі зруйнованих будівель відремонтують - невідомо. Як і невідомо, скільки часу триватиме відновлення.

Мешканка одного зі зруйнованих будинків помічає DW й першою заводить розмову. Тетяна - пенсіонерка, яка, як сама каже, не має ані родичів, до яких могла б тимчасово переїхати, ані здоров'я, щоби евакуюватися в інше місто чи країну. Тож уже понад рік вона живе на рідній Північній Салтівці в очікуванні, що її будинок відремонтують. "Нам місто обіцяло встановити вікна та двері. У нашому будинку розбиті всі вікна й двері, розійшлися стіни. Нам обіцяли відновити все, кран працював, навіть поверхи поставили, але основні комунікації поки не підключені, тому що немає фінансування. Ми просимо допомогти мешканцям нашого будинку, адже йде друга зима. У нас не забиті вікна, у нас не вмикається опалення, у нас немає води і в половині будинку немає газу", - розповідає пані Тетяна. Тобто нині у будинку, куди вже повернулися понад десять сімей, з комунікацій є лише електрика.

Місцева влада скаржиться на брак коштів на відновлення

Яка подальша доля пошкоджених споруд на Північній Салтівці - не беруться сказати й у місцевому департаменті житлового господарства. "Нам потрібно робити експертизу, щоб розуміти, чи вистояв бетон, чи арматура залишилася у тих допусках, яких вона має бути згідно державно-будівельних норм. Тому проєктування одного будинку займає понад 90 днів, а часом - і 120. Тобто цей процес не є швидким. Він взагалі не може бути швидким, тому що до повномасштабного вторгнення ніхто в Україні не розумів, як ремонтувати будинок, коли туди прилетіла ракета або міна", - пояснює заступник директора департаменту житлово-комунального господарства Євген Пасенов.

Утім, навіть якщо ремонтні роботи розпочалися, - немає гарантії, що вони швидко завершаться. У департаменті житлового господарства пояснюють: усе через брак коштів, адже масштаби руйнувань і фінансові можливості неспівмірні.

Читайте також: Відновлення України: як залучити приватних інвесторів?

"За нашими підрахунками, якщо будинки відновлювати лише міським бюджетом, то на це підуть десятиліття. Обсяг пошкоджень та збитків сягає дев'яти мільярдів доларів. Але у Харкова ніколи не було такого бюджету взагалі, навіть 10 відсотків від цієї суми", - розповідає Євген Пасенов.

Наразі в місті відновили близько двохсот будинків, і це при тому, що загальна кількість пошкоджених - близько п’яти тисяч. Якими темпами триватиме відбудова - не знає жоден посадовець, втім, у департаменті житлово-комунального господарства запевняють, що постійно шукають додаткові джерела фінансування. "У цьому році запрацювала субвенція з Києва. До Харкова зайшло поки що мільярд триста мільйонів гривень. Туди увійшли й будинки Салтівки: близько 15 одиниць житлового господарства, поліклініка, школи і дитячі садочки", - додає Євген Пасенов.

Відбудова власним коштом

За таких обставин жителі Північної Салтівки побоюються, що на відновлення помешкань доведеться чекати роками. Тож люди вже починають відбудову власним коштом. Приміром, власник чотирикімнатної квартири в одному з багатоквартирних будинків Андрій Дяків почав поступово ремонтувати оселю ще рік тому. Чоловік вирішив не чекати допомоги від держави. "Сума відновлення не компенсує всього ремонту, який треба зробити. Я на 100 відсотків впевнений. Та й коли це буде? Вже рік пройшов з моменту, як я поставив вікна. Тобто якби я чекав чогось, то рік все б так і стояло. Потім би довелося робити повний ремонт", - пояснює.

Андрій власним коштом замінив вікна у чотирьох кімнатах та вхідні двері. На це, каже, витратив понад 120 тисяч гривень. Нині ж планує розпочати ремонт стін у квартирі. Крім того, чоловік взявся відновлювати й місця загального користування. Приміром, самотужки замінив у всьому під'їзді зливову каналізацію. "Я її замінив, бо якби цього не зробив, то вся вода з даху була б у всіх квартирах. Також стояки на воду замінив у всьому під'їзді. Може, коли сусіди повернуться, то трохи компенсують, а як ні, то так і буде. Це ж мій будинок. Я хочу його зберегти", - розповідає Андрій.

Утім, нині переважна більшість жителів Північної Салтівки - пенсіонери, які не мають можливості відновлювати помешкання власним коштом. Світлана Орєхова живе на одну пенсію. Тож вже готується зустрічати осінь… у наметі.