Напад на будівельний гіпермаркет "Епіцентр" у житловому районі Харкова, здійснений наприкінці минулого тижня, є цинічно символічним: Росія знищує в зародку будь-яку надію на відбудову. Опубліковані міністерством закордонних справ України у соцмережі "Х" фотографії зруйнованого гіпермаркету, де люди купували матеріали для відновлення пошкоджених будинків і малих підприємств, показують масштаби руйнувань.

Утім, попри все, німецький уряд намагається дати людям в Україні надію на відбудову. Берлін та Київ іще з минулого року готують Конференцію з відновлення України 2024, яка має відбутися 11-12 червня у столиці Німеччини. Очікується, що її відвідають щонайменше 1500 гостей з країн, що підтримують Україну, та самої України. Однак масові бомбардування цивільної інфраструктури, зокрема, електростанцій, російськими керованими авіабомбами з початку березня суттєво збільшили розрив між осяжними цілями конференції в Німеччині і реальними обсягами негайної допомоги, якої вже нині потребує Україна.

Екстрена допомога для українського енергопостачання

Україна наразі може лише "реагувати на руйнування", заявив в інтерв'ю DW економічний експерт Роберт Кірхнер (Robert Kirchner). Кірхнер працює в Україні вже 15 років у консалтинговому агентстві Berlin Economics, в тому числі за дорученням німецького уряду. Він є найвідомішим економічним радником України з Німеччини. "Зараз ми повинні підтримувати Україну в забезпеченні енергопостачання, критично важливої інфраструктури і водночас дбати про те, щоб економіка працювала якомога краще, - каже Кірхнер. - Енергетичний сектор має бути в центрі уваги".

Найбільша приватна енергетична компанія України ДТЕК, що належить мультимільярдеру Рінату Ахметову, внаслідок останніх ударів російських військ по теплових електростанціях втратила 90 відсотків своїх потужностей генерації електроенергії. Електростанції ДТЕК забезпечували близько 40 відсотків електропостачання України.

У травні в Україні знову здійснюються масштабні тимчасові відключення електроенергії для промислових і побутових споживачів через дефіцит в електромережах. З огляду на масштаби руйнування української енергетичної інфраструктури та продовження армією РФ обстрілів і бомбардувань питання підготовки до опалювального сезону в Україні постає дедалі гостріше. Ще перед атакою на гіпермаркет у Харкові український президент Володимир Зеленський провів у місті виїзну нараду з питань підготовки до осінньо-зимового періоду, під час якого, очевидно, знову доведеться вирішувати, хто і в який час отримуватиме електроенергію. "Об'єкти критичної інфраструктури, лікарні, військові підприємства та підприємства, які виконують завдання з мобілізації, матимуть пріоритет у постачанні електроенергії", - заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль після наради в Харкові.

Катастрофічні перспективи для зими

Експерт Кірхнер побоюється, що зруйноване теплопостачання буде важко відновити до того часу, адже теплоелектроцентралі та котельні, які залишилися ще з радянських часів, досі відіграють важливу роль у великих містах України. На його думку, очевидно, будуть проблеми з теплопостачанням взимку через значні руйнування. Зараз це непомітно або не створює великих проблем у теплу пору року, зазначає експерт і попереджає: "Але взимку це може стати величезною проблемою. І якщо її не буде вирішено, то нам, можливо, доведеться мати справу з новими потоками біженців".

Лише під час нещодавнього російського наступу на Харківщині понад 11 тисяч українців були змушені тікати, щоб врятувати своє життя. На супутникових знімках було видно десятки трупів на сільських вулицях у районах, захоплених російськими солдатами.

Не хочеться уявляти, що станеться, якщо у великому місті вийде з ладу каналізаційна система. Тут слід підготувати плани на такий випадок", - каже експерт з питань економіки та енергетики Кірхнер за два тижні до конференції з питань відбудови України, що має відбутися у Берліні.

Ініціативи для України

Мета організаторів дводенної конференції в Берліні - окреслити загальні обриси планів з відновлення України після майбутнього закінчення війни. Під гаслом "Людські виміри" головну увагу мають зосередити на "соціальному зростанні та людському капіталі для майбутнього України".

Питання про те, як можна мобілізувати приватний капітал для відбудови, - одне з ключових для німецької міністерки з питань економічної співпраці та розвитку Німеччини Свеньї Шульце (Svenja Schulze), чиє міністерство організовує конференцію разом з міністерством закордонних справ Німеччини. Вона виступає за "міжнародну ініціативу фахівців для України", заявила Шульце в Берліні наприкінці квітня.

Читайте також: Наступ РФ на Харківщині: що сталося з фортифікаціями?

"Неможливо знищити знання про те, як відновити електромережі", - сказала Шульце, маючи на увазі безперервні атаки Росії на цивільну інфраструктуру за допомогою керованих авіабомб.

Посол України Олексій Макеєв під час одного з нещодавніх заходів у Берліні терміново звернувся до 50 країн, що підтримують Україну, на чолі з США з проханням надати більше засобів протиповітряної оборони. Макеєв заявив, що Україна потребує "щонайменше семи нових систем Patriot".

Інфраструктуру, яку успішно захищають західні системи ППО, не потрібно відбудовувати. Однак саме в цьому питанні вже кілька місяців немає прогресу між Києвом і західними країнами, які його підтримують.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) і міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius) спільно звернулися до партнерів по НАТО із закликом надати Україні більше систем протиповітряної оборони для захисту великих міст, таких як Харків. Німеччина стала лідером у цьому питанні, вирішивши надати ще одну систему Patriot. Однак відтоді зрушень немає.

Вартість відбудови зростає з кожним днем

Незадовго до російської атаки на житловий район Харкова і будівельний гіпермаркет "Епіцентр" Пісторіус, здавалося б, і сам не розуміє причин відсутності прогресу в цьому питанні. Напередодні візиту до Латвії одна з журналісток запитала, чому інші країни Європи досі не поспішають допомагати Україні з протиповітряною обороною? "Гадки не маю, чому всі зволікають", - відповів тоді Пісторіус.

Тож і на великій конференції з відновлення України в червні, ймовірно, також лунатиме ключове питання: як Україна має успішно захистити себе від російських авіаударів? Для економічного радника Роберта Кірхнера ясно одне: "Атаки тривають, руйнування тривають. Це означає, що кошти на відновлення стають дедалі більшими і більшими, навіть зараз, під час нашої розмови".