Австрійський музей історії (Das Haus der Geschichte Österreich), чия експозиція присвячена повоєнному періодові літопису країни, розташовується у величній будівлі палацу Нойбург, частині розкішної імперської резиденції Гофбург. Відвідувачі музею можуть піднятися сходами до дверей одного з найвідоміших балконів в австрійській історії: саме з нього у березні 1938 року нацистський фюрер Адольф Гітлер проголосив "аншлюс", тобто входження його рідної Австрії до складу німецького "третього рейху".

Однак двері, що ведуть на так званий "балкон Гітлера", роками залишалися на замку. Тепер директорка музею Моніка Зоммер (Monika Sommer) пропонує їх відкрити. Але не заради забави - за її задумом, балкон має стати частиною експозиції. Зоммер вважає, що такий крок буде корисним як для зміцнення спільної історичної пам'яті австрійців, так і для зміцнення демократичних цінностей сучасної республіки. "Ми свідомі того, що порушуємо певне табу, адже досі балкон залишався закритим для відвідувачів", - підтвердила директорка музею в розмові з DW.

Символ історії

З архітектурної точки зору йдеться навіть не про балкон, а радше про терасу, що розмістилася на даху кам'яного входу з боку площі Гельденплац, або ж Площі Героїв - місця, де і нині збираються політичні віче, демонстрації та проводяться акції протесту.

Зоммер натякає, що відкриття "балкону Гітлера" для організованих груп відвідувачів - не остання концептуальна зміна, і у музеї зараз розмірковують над додатковими ідеями або інсталяціями.

В Австрії цей балкон вважають історичним символом. І не лише періоду нацистського панування, адже його історія сягає ще часів Габсбурзької монархії та розпаду Австро-угорської імперії. У міжвоєнний період балкон ставав трибуною для виголошення палких промов: тут виступали німецькі націоналісти, соціалісти-пацифісти, австро-фашисти та ще багато хто.

15 березня 1938 року Адольф Гітлер, звертаючись до близько 200-тисячної юрби прихильників, проголосив про "вхід моєї батьківщини до складу німецького рейху". Тут же згодом святкували річниці "аншлюсу".

Читайте також: В Австрії показали, як будинок Гітлера перероблять на поліцейський відділок

Переламний момент

Балкон зачинили після завершення Другої світової війни. Австрія тоді виставляла себе "першою жертвою" Гітлера й відмовлялася визнавати будь-яку відповідальність за "аншлюс" та подальші злочини нацистів. І лише на початку 1990-х років нація почала переосмислення своєї історії та ролі в Другій світовій війні.

Лише одного разу в повоєнний період балкон відкрили: у 1992 році лауреат Нобелівської премії миру, уцілілий у Голокості Елі Візель скористався цією трибуною, звертаючись до слухачів на площі із закликом боротися з расизмом та опрацьовувати власне минуле. "Сам балкон - це лише символ, не більше. Очищення й зміни не можуть прийти з балкону, а лише з низів", - сказав тоді Візель, звертаючись до слухачів.

Однак сьогодні про цей винятковий виступ нобелівського лауреата мало хто знає, зазначає директорка музею. "Цікаво, що ця промова не залишилася в колективній пам'яті", - каже Зоммер і додає, що це ще один привід, чому балкон має бути відкрито. "Це може стати символом переосмислення австрійцями своєї сучасної історії, символом критичного підходу. Багато що змінилося, й нині в Австрії домінує думка, що ми несемо спільну відповідальність", - каже вона.

З балкону відкривається чудовий вид на Відень та деякі головні архітектурні принади міста: будівлю парламенту, ратушу в стилі неоготики та президентську й урядову канцелярії. "Так, справді, там прекрасна панорама, а ще це й чудова можливість дискутувати з групами відвідувачів музею на тему демократії", - коментує Зоммер.

Читайте також: Австрійський гімн прославлятиме не лише синів, але й дочок

Інтерактивне голосування

До речі, перед відкриттям балкону музей проводить інтерактивне голосування з опитуванням на тему цієї ініціативи. Станом на середину березня, з 60 тисяч відданих голосів майже 51 тисяча - за відкриття балкону. До того ж, користувачі сайту можуть пропонувати власні концептуальні ідеї.

Водночас Зоммер не приховує й певні сумніви щодо того, чи стане її ініціатива успішною з огляду, серед іншого, й на міркування безпеки. Найбільші побоювання пов'язані з тим, щоби балкон не перетворився на місце паломництва неонацистів. Попри це, Зоммер дивиться на перспективу відкриття балкону з оптимізмом. "Усе залежить від політичної волі", - додає вона.