Відмова від успішної німецької бізнес-моделі останніх десятиліть. Зниження життєвого рівня у Німеччині. Втрата понад двох мільйонів робочих місць. Падіння конкурентоспроможності німецької економіки. До таких наслідків можуть призвести програмні установки "Альтернативи для Німеччини" (АдН), попереджають провідні німецькі економісти. Йдеться про партію, за яку нині, судячи з опитувань, можуть проголосувати від 20 до 25 відсотків німецьких виборців.

Аліс Вайдель вважає Brexit "моделлю для Німеччини"

Якщо широкі верстви німецької демократичної громадськості, яка ось уже кілька тижнів усюди в Німеччині проводить масові акції протесту проти АдН, сколихнули повідомлення про таємну зустріч функціонерів цієї партії з неонацистами, на якій обговорювалася ідея депортації з країни мільйонів іноземців та громадян ФРН з міграційним корінням, то безпосереднім приводом для хвилі заяв керівників економічних інститутів стало інтерв'ю Аліс Вайдель (Alice Weidel). Як співголова АдН, вона має всі шанси стати кандидаткою від своєї партії на посаду канцлера ФРН.

У розмові з британською газетою Financial Times Вайдель заявила, що уряд Німеччини під керівництвом АдН зробив би спробу обмежити компетенції Єврокомісії та кардинально реформувати Європейський Союз, щоб забезпечити його членам більше суверенітету, а у разі невдачі готовий буде провести у ФРН референдум про вихід з ЄС за прикладом того, який у 2016 році пройшов у Великобританії. Таким чином, вона фактично представила план виходу Німеччини з ЄС, який, за аналогією з британським Brexit, отримав би назву Dexit, і неминучої в такому разі відмови від грошової одиниці євро.

Ідея сама по собі не нова, адже у 2013 році "Альтернативу для Німеччини" якраз заснували так звані євроскептики, які тоді закликали відмовитися від валюти євро і повернутися до німецької марки. Лише з того часу АдН, яку одні називають правопопулістською партією, інші - праворадикальною (а деякі її східнонімецькі регіональні відділення є, на думку правоохоронних органів ФРН, правоекстремістськими), перетворилася на впливову політичну силу. Причому протягом найближчих двох років під час низки земельних, а потім і федеральних виборів вона може значно зміцнити свої позиції.

Тому в різних німецьких ЗМІ в полеміку з ідеєю Dexit, яку Аліс Вайдель вкинула напередодні четвертої річниці виходу Великобританії з ЄС, назвавши британський референдум "моделлю для Німеччини", а сам Brexit "абсолютно правильним", рішуче вступили провідні представники німецької науки.

Економічні збитки були би максимальними"

Так, голова Німецького інституту економічних досліджень (DIW) у Берліні професор Марсель Фрацшер (Marcel Fratzscher) заявив: "Економічні збитки від відмови від євро і від Dexit були б максимальними".

Директор Інституту світової економіки в Кілі (IfW) професор Моріц Шуларік (Moritz Schularick) попередив: "Ми настільки тісно переплетені в Європі, що жорсткий Dexit коштував би нам дуже-дуже дорого".

Директор Інституту німецької економіки (IW) у Кельні професор Міхаель Гютер (Michael Hüther) був різкішим: "Якщо є бажання зруйнувати країну, то треба вчинити саме так".

Спираючись на представлене британськими вченими дослідження, згідно з яким ВВП Великобританії в результаті виходу з ЄС скоротився на шість відсотків або щорічно на 163 мільярдів євро, професор Гютер підрахував, що втрати Німеччини у випадку Dexit могли б сягнути від 400 до 500 мільярдів євро.

Він наголосив, що жодна інша країна Євросоюзу не збільшила завдяки існуванню спільного ринку ЄС так потужно свій експорт, як Німеччина. А запровадження євро позбавило бізнес від ризиків коливання валютних курсів, які дуже ускладнювали міжнародну торгівлю.

Висновок глави IW: "Якщо виходити з втраченого зростання ВВП у Німеччині на п'ять відсотків, то кількість робочих місць зменшиться на 2,2 мільйона". За даними цього інституту, у Німеччині від постачання продукції на спільний ринок Євросоюзу прямо чи опосередковано залежить кожне восьме робоче місце в країні, адже 55 відсотків усього німецького експорту йдуть до країн ЄС.

Вихід із ЄС став би відмовою від успішної бізнес-моделі

Професор Фрацшер також побоюється втрати мільйонів робочих місць, причому "втраченими виявилися б саме хороші робочі місця в промисловості", оскільки Німеччина ще більше залежить від експорту та від ЄС, ніж британська економіка на момент Brexit. Але проблемою стало б не лише руйнування індустріального потенціалу.

"Я вважаю, що пані Вайдель ось уже багато років не була у Великобританії, інакше вона б знала, якою катастрофою обернувся Brexit, наприклад для системи охорони здоров'я", - зазначив директор інституту DIW.

Професор Фрайбурзького університету Ларс Фельд (Lars Feld), який тимчасово очолював Раду економічних експертів при уряді Німеччини ("Рада мудреців"), а зараз консультує міністра фінансів країни, підкреслив, що "відмова від євро і, тим більше, від Європейського Союзу стала б програмою знищення добробуту в Німеччині". Німеччина виграла як від спільного ринку, так і від єдиної валюти. Радикальна зміна курсу означала б "відмову від успішної німецької бізнес-моделі останніх десятиліть", переконаний професор Фельд.

Підприємці говорять про "економічну дурість"

Однак провідні німецькі економісти критикують не лише ідею Аліс Вайдель про Dexit, а й загалом принципову загальну установку АдН на самоізоляцію та автаркію країни. Така політика "докорінно суперечить глибокій інтеграції Німеччини у світову економіку", оскільки вона "зруйнувала б конкурентні переваги німецької економіки", попередив голова Інституту економічних досліджень ifo у Мюнхені професор Клеменс Фюст (Clemens Fuest).

Оцінки вчених поділяють керівники різних німецьких підприємницьких організацій. "Негативне ставлення до відкритих ринків, чи то політика проти єдиного ринку ЄС, чи проти торгових угод, заважає нашому економічному розвитку", - заявив президент Федерального об'єднання торгово-промислових палат Німеччини (DIHK) Петер Адріан (Peter Adrian).

Підприємиця Марі-Крістіне Остерман (Marie-Christine Ostermann), яка очолює об'єднання родинних підприємств Die Familienunternehmer, до якого входять близько 6500 фірм, назвала ідею виходу Німеччини з ЄС "економічною дурістю" та "отрутою для орієнтованого на експорт німецького середнього бізнесу".