11 та 12 червня 2024 року Німеччина і Україна спільно провели у Берліні міжнародну Конференцію з відновлення України. У заході взяв участь і президент України Володимир Зеленський. Це був його третій візит до німецької столиці від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про приїзд українського президента з міркувань безпеки не повідомляли до останнього, навіть у програмі конференції йшлося про "главу української делегації". З нагоди візиту президента Зеленського у столиці ФРН було вжито безпрецедентних заходів безпеки. Зокрема, центр міста перекрили, навіть міські електрички курсували нерегулярно.

З чим на конференції виступили Зеленський і Шольц

Це була вже третя Міжнародна конференція з відновлення України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Захід у Берліні відкривали Зеленський, канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). "Ласкаво просимо", - так українською мовою привітав канцлер Шольц українську делегацію на чолі із Зеленським зі сцени в Берліні. Почалася конференція з обіцянок постачати Україні ППО, ракети і боєприпаси, адже "краще відновлення - це те, якого не потрібно", наголосив канцлер Шольц.

Читайте також: Patriot і "Гепарди". Шольц анонсував нову партію зброї Україні

Далі він звернувся до приватного бізнесу, оскільки одним із завдань цієї конференції було стимулювати приватних інвесторів вкладатися у відновлення України. За підрахунками Світового банку, Україні на відновлення потрібно майже 500 мільярдів доларів - і частина цих грошей має надійти з приватного сектору.

Одне з найтерміновіших завдань - відновлення енергетичного сектору, який зазнав масштабних обстрілів російських військ, і більшої частини інфраструктури. Про це у своєму вступному слові сказав Володимир Зеленський. "Ми підемо з цієї конференції з мільярдними контрактами на оборону, виробництво обладнання і зброї, підтримку енергопостачання та будівництво модернізованої енергосистеми", - заявив Зеленський.

Читайте також: Історична промова Зеленського в Бундестазі. Як це було

Урсула фон дер Ляєн, яка виступала одразу після нього, пообіцяла Україні підтримку на суму 1,9 мільярда євро до кінця цього місяця, а також висловила сподівання, що вже в липні для відновлення країни можуть бути доступні додатково 1,5 мільярда євро - прибуток від заморожених російських активів. "Ми завжди говорили, що Росія відповідальна за ці злочини (вчинені під час війни проти України. - Ред.). Тепер вона за це заплатить", - наголосила очільниця Єврокомісії.

І фон дер Ляєн, і Шольц піднімали питання і щодо преспективи вступу України в ЄС. "Коли ми говоримо про відновлення України, ми говоримо про відновлення країни - майбутнього члена ЄС", - наголосив канцлер Німеччини. А голова Єврокомісії зазначила, що переговори про вступ країни до Євросоюзу можуть розпочатися вже цього місяця.

Хто готовий інвестувати в Україну під час війни?

Одночасно із виступами політиків, на першому поверсі Берлінського міжнародного конгрес-центру ICC, де проходила конференція, розгорнулася виставка. На ній були розміщені стенди як приватних, так і державних українських компаній, з фокусом на енергетичний сектор, про який багато говорив президент Зеленський. Також там перебували й представники українських регіонів.

Зокрема, голова Добротвірської селищної ради у Львівській області Тарас Келеберда розповів DW, що шукає на цій конференції інвесторів та партнерів для розвитку проєкту теплозабезпечення своєї громади. Про укладання конкретних контрактів DW розповів і Віталій Кім, очільник Миколаївської обласної військової адміністрації. За його словами, багато хто готовий інвестувати в Миколаїв - місто поблизу лінії фронту - лише після закінчення війни.

Йоріс Тотте, представник бельгійського державного інвестиційного фонду, це підтвердив: Бельгія дивиться поки що лише на захід України. На конференції Тотте шукав кілька проєктів, в які уряд Бельгії готовий вкласти 20 мільйонів євро з метою підтримати український бізнес для створення робочих місць та надходження податків до бюджету України. Бельгійський держінвестфонд серйозно оцінює ризики з вливанням грошей у країну, де триває війна, і тому диверсифікує інвестиції.

А представник німецької компанії, яка займається розвитком "зеленої" енергетики, Eltec Green Energy Бйорн Гайдріх (Björn Heidrich) розповів DW про інший спосіб мінімізації ризиків: їхні українські партнери будують інфраструктуру для захисту нещодавно збудованих підстанцій - справжні бункери. "Звісно, ризики є завжди, але ми усвідомлюємо це і вживаємо відповідних заходів", - підкреслив Гайдріх. Їхня компанія була активна в Україні і до війни, і бойові дії не змінили їхні плани розвивати бізнес у країні.

Читайте також: Для відбудови України за 700 млн євро підготують 180 тисяч фахівців

Що говорили на конференції про відставку Найєма

Напередодні берлінської конференції стало відомо про відставку очільника Держагентства з відновлення України Мустафи Найєма. Він мав їхати у Берлін, але прем'єр-міністр Денис Шмигаль не погодив йому відрядження, після чого Найєм подав у відставку і розкритикував уряд з низки питань, пов'язаних із роботою його відомства. Багато хто в Україні це рішення назвав політичним.

Відсутність Найєма активно обговорювалася на зустрічах у рамках конференції, розповів DW мер Києва Віталій Кличко. "Наші партнери дійсно здивовані, коли відбуваються незрозумілі і не пояснені відставки тих людей, які відповідають за дуже важливий сектор розвитку України", - додав він.

Газета Financial Times з посиланням на джерела навіть написала, що відставка Найєма "підриває довіру Заходу до України". Втім, на підсумковій пресконференції ані міністерка з питань економічної співпраці ФРН Свенья Шульце (Svenja Schulze), ані голова української делегації, перша віцепрем'єрка - міністерка економіки України Юлія Свириденко це не прокоментували. У відповідь на запитання DW про відставку Найєма Шульце заявила: "Ми підготували цю конференцію спільно з Україною, вона пройшла успішно, це виходить за межі відносин із конкретними людьми, це командна робота".

Читайте також: Україна отримає від партнерів ще $35 млн на гуманітарне розмінування

Більше сотні угод та конкретні результати

Усього на полях конференції в Берліні було підписано більше сотні угод - серед них домовленості між муніципалітетами, контракти про страхування військових ризиків та інвестиції в підготовку кваліфікованих робітників. 65 відсотків українських компаній потребують кваліфікованої робочої сили, наголосила Свириденко. "Дуже важливо, що ми повертаємося додому з конкретними результатами", - сказала вона. "Ми справді перейшли в робочий режим, - підтвердила Свенья Шульце. - І це крок уперед, тому що Україні потрібні не просто гарні заяви, їй справді потрібна підтримка".

Наступна Конференція з відновлення України відбудеться у 2025 році в Італії.