Минуло вже більше місяця після пожежі у київському костелі святого Миколая. Але роботи з ліквідації наслідків пожежі досі так і не почалися. Про відновлення ж органу, який згорів вщент, навіть і не йдеться.
Реклама
На відновлення костелу святого Миколая у Києві, в якому на початку вересня сталася пожежа, потрібно приблизно 75 мільйонів гривень, підрахували в міністерстві культури та інформаційної політики України. На балансі саме цього відомства перебуває ця споруда. Гроші на відновлення костелу збирають всією громадою Києва, і зібрано близько 18 мільйонів гривень. Таку цифру можна побачити на спеціальному сайті, створеному мінкультом для стеження за ходом аварійно-відновлювальних робіт.
Проводиться технічне обстеження будівлі костелу святого Миколая
Наприкінці вересня розпочався перший етап відновлювальних робіт - міністерство замовило технічну експертизу будівлі, аби оцінити обсяги шкоди, завданих пожежею. "Експерти дослідять термічний вплив на конструкції будівлі пам’ятки, на декоративні елементи скульптури, стіни, дах та вітражні конструкції, - повідомив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко на своїй сторінці у Facebook. Результатом експертизи, за словами міністра, має стати "проєкт невідкладних протиаварійних робіт з чітко встановленою остаточною сумою". Висновок експертів міністерство розраховує отримати в середині жовтня. За графіком виконання протиаварійних робіт, складеного та оприлюдненого мінкультом, роботи мають початися в листопаді.
Тим часом деякі експерти вже зараз вказують на особливу складність майбутніх робіт. Віце-президент Національної спілки архітекторів України Сергій Буравченко вважає, що скороспішні відновлювальні роботи можуть зашкодити будівлі костелу. "Костел має давні проблеми - він не тримає опоряджувальні матеріали, а до цього ще й додалася пожежа. Вже була поспішна часткова реконструкція, але будівля не тримає штукатурку, фарбу, - каже Буравченко. - Треба, щоб попрацювали фахівці з матеріалів, конструктори, аби зрозуміти, чи, можливо, неправильно розраховані мости холоду".
Костел Cвятого Миколая в Києві побудував архітектор Владислав Городецький за проєктом архітектора Станіслава Валовського. Будівництво тривало десять років - з 1899-го по 1909-й, і було профінансоване римо-католицькою громадою Києва. До середини 1930-х років тут відбувалися богослужіння, потім радянська влада заслала настоятеля на Соловки. Після цього у костелі розміщувався то склад, то архів. У 1979 році будівлю перепрофілювали в концертну залу, зробивши капітальний ремонт. Це був останній ремонт до сьогоднішнього дня.
Архітектор Буравченко наголошує на важливості "комплексного ґрунтовного підходу" в питанні реконструкції костелу. Зібраних же меценатами коштів, на його думку, вистачить лише на косметичний ремонт.
Міністр Ткаченко обіцяє, що держава обов’язково фінансово долучиться до відбудови костелу святого Миколая. "До суми, яку збере бізнес, решту потрібних коштів виділить держава. Тобто йдеться про унікальний кейс державно-приватного партнерства. Кошти, які перерахували, і перерахують бізнеси та юридичні чи фізичні особи, підуть саме на протиаварійні роботи. Тобто на ліквідацію наслідків пожежі всередині костелу", - зазначив міністр. Але поки що немає інформації про те, яким саме буде фінансовий внесок держави у відбудову костелу.
Реклама
Втрачено єдиний на весь Київ концертний орган
Відбудова самої будівлі - це одна справа, інша - відновлення органу, який фактично був знищений внаслідок пожежі: як повідомлялося, загорілася проводка всередині музичного інструменту. "У Києві був єдиний концертний орган і тепер він згорів", - констатує в розмові з DW директорка Національного будинку органної та камерної музики Тетяна Стахурська. За її словами, зараз колективи Національного будинку органної та камерної музики працюють на різних локаціях Києва, але органної музики там не почуєш.
Орган у костелі святого Миколая встановили в 1981 році, коли у будівлі відкрили Республіканський будинок органної та камерної музики, який згодом перейменували на Національний будинок органної та камерної музики. Орган для київського костелу тоді збудувала чехословацька фірма "Ріґер-Клосс" з урахуванням особливостей й акустики будівлі. За радянськими традиціями, встановили орган, однак, на місці вівтаря, а не, як прийнято в церквах, - над входом, на хорах храму.
Чи зазвучить знову в костелі святого Миколая органна музика?
Чи повернеться концертний орган у костел святого Миколая, нині під питанням. І справа не лише в грошах - аби купити Києву новий концертний орган, потрібно 2-3 мільйони євро, стверджує Стахурська. "Після проведення протиаварійних робіт костел планують передати громаді римо-католицької церкви, - розповіла Стахурська. - Де тепер відновлюватимуть концертний орган, я сама не знаю. Є рішення про будівництво Будинку музики, але на сьогодні київська влада не спромоглася знайти ділянку під будівництво". За її словами, органні концерти Національного будинку органної та камерної музики поки що проводитимуться не в Києві, а у Львові, Рівному, Дніпрі та Харкові.
Затягування з початком спорудження Будинку музики критикують і в римсько-католицькій громаді Києва. "Попередньо нам обіцяли, що до 2023 року для музикантів мають побудувати Будинок музики та переселити туди колективи й орган і звільнити храм для нас. Але впродовж цього року так і не було нічого зроблено, - каже в розмові з DW настоятель парафії костелу cвятого Миколая Римо-католицької церкви Віталій Подолян. - Ми хочемо підписати з мінкультом меморандум, який визначить вже більш конкретні терміни переселення".
Київські римо-католики сподіваються, що і в костелі святого Миколая після його повернення вірянам все ж таки звучатиме орган. Як зауважив Подолян, він мріє, що в храмі з'явиться новий церковний орган, який передадуть парафії з одного з європейських храмів як гуманітарну допомогу.
Фотогалерея: Від козацьких пісень до човнів-драконів - цікавинки списку ЮНЕСКО
ЮНЕСКО поповнила список світової нематеріальної культурної спадщини. Нагадуємо про здобутки людства, які уже містяться у цьому переліку, та наводимо кілька нових фігурантів.
Фото: picture-alliance/dpa/ChinaPhotoPress
Органи та органна музика у Німеччині
У Німеччині здавна плекають традиції органної музики. В країні близько 50 тисяч органів, 400 підприємств з їхнього виготовлення та десятки тисяч органістів. Такі німецькі композитори, як Йоганн Себастьян Бах, писали музичні твори саме для цього украй складного виду музичних інструментів. На фото - орган у Церкві святого Фоми, на якому грав сам Бах.
Фото: picture alliance/dpa/J. Woitas
Неаполітанське мистецтво випікання піци
Чим був би світ, у якому ми живемо, без піци? Піца - доступна за ціною поживна страва. І ніде вона так не смакує, як у Неаполі. Тут "піцаолі", тобто пекарі піци, передають із роду в рід таємниці випікання піци. Головною родзинкою, що вирізняє їхні вироби, є вигадливо сплетене тісто окрай коржів для піци, що збагачує саме тісто киснем.
Фото: picture alliance/ANSA/dpa/C. Abbate
Козацькі пісні Дніпропетровщини
Трагедія війни та козацька романтика - головні теми цих народних пісень. ЮНЕСКО наголошує на необхідності терміново подумати про збереження цієї спадщини - лишилося три ансамблі, які виконують такі пісні: "Криниця", "Богуславочка" та "Першоцвіт". Козацькі пісні століттями передавалися від роду в рід, проте більшість нинішніх виконавців таких пісень - уже дуже поважного віку.
Фото: AP
Індійська йога
В Індії йога - одна з шести шкіл класичної індійської філософії. І має вона там найрізноманітніші напрямки. Іноді переважають медитація та духовна концентрація, а вже тоді положення тіла та дихальні вправи. Іноді в її основі лежить аскетизм. З 2016 року індійська йога належить до світової культурної спадщини.
Фото: Colourbox/D. Shevchenko
Перські новорічні традиції
До списку ЮНЕСКО увійшли й традиції святкування Нового року, поширені в таких країнах, як Іран, Афганістан та Індія. У такий спосіб визнано традиційні новорічні страви та ритуали у цих країнах. Оскільки новий рік відзначають там 20 або 21 березня, у Німеччині це свято більше відоме як свято весни.
Фото: DW/S. Amini
Бельгійські пивні традиції
Варіння та частування пивом - невід'ємна частина життя чималої кількості бельгійських громад, як у будні, так і на свята. У країні виробляється близько 1500 сортів пива за різними технологіями ферментації. Знання про пивоваріння передається далі - спільноти броварників проводять майстер-класи, в університетах є спеціальні курси пивоварінння.
Фото: Getty Images/AFP/E. Dunand
Пекінська опера - естетичний ідеал
Популярна у Китаї форма театру, Пекінська опера, поєднує спів та декламування з акторською грою та бойовим мистецтвом. При написанні лібретто суворо дотримуються особливих правил римування й форми. В текстах ідеться про політику, суспільство та історичні події. Усі рухи пишно вбраних акторів, у тому числі й рух їхніх очей, відповідають традиційній хореографії; декорації зведені до мінімуму.
Фото: Getty Images
Додай гостренького з корейською кімчі
Кімчі - страва з квашеної (ферментованої) капусти чи інших овочів, яка в Кореї подається разом з більшістю наїдків. Кожна сім'я має власний рецепт цієї, як правило, вельми гострої страви, який передається з покоління в покоління. Під час врожаю корейці цілими громадами долучаються до заготівлі запасів кімчі на зиму. Цей процес називається "Кімдян" і має сприяти зміцненню соціальних зв'язків.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Trumpf
Португальске фаду торкається струн душі
Багатонаціональна культурна спадщина Лісабона вилилась у пісенно-танцювальному жанрі "фаду", який з'явився в ХІХ сторіччі. Соліст чи солістка, найчастіше в супроводі унікальної португальської 12-струнної гітари, співає про нещасливу любов чи соціальну несправедливість. Раніше пісні фаду виконувалися переважно в Лісабоні та Коїмбрі, але мігранти рознесли їх по всьому світу.
Фото: Adriao/GNU
Капоейра - пробилася до списку у 2014-му
Афробразильська культурна традиція, яка віддає належне тим, хто зазнав утисків у Бразилії 18-го століття. Капоейра поєднує в собі традиції та бойове мистецтво. Виконавці вишикуються довкола двох учасників, які танцюють і б'ються водночас. Ті, що спостерігають за поєдинком, співають, плещуть у долоні чи б'ють у барабани під заданий майстром ритм.
Фото: dapd
Карнавал "Шеменлауфен" в Австрії
Традиційна карнавальна хода "Шеменлауфен", яка відбувається в австрійському місті Імст, в списку ЮНЕСКО ще з 2012 року. Свято проходить кожні чотири роки в неділю перед Великим постом. Групи людей у масках та костюмах виконують особливий танок з низкою стрибків та поклонів. Музика виникає завдяки дзеленчанню дзвіночків на одязі.
Фото: Melitta Abber/UNESCO
Мексика: злиття місцевих культур у маріачі
Неповторний звук народної музики маріачі - істотна частина мексиканської культури. Маріачі транслює культурні здобутки регіонів країни, як іспанською, так і різними індіанськими мовами, музики грають у стилях болерос, коррідос чи харамбес. Балади розповідають про битви та любовні походеньки, тоді як виконавці вбрані в традиційні костюми та типові капелюхи-сомбреро.
Фото: 2006 by Cámara de Comercio de Guadalajara, by permission of UNESCO
Протидія злу на Святі човнів-драконів
Свята - часті фігуранти списку ЮНЕСКО, як-от китайське Свято човнів-драконів. Спортивне змагання із перегонами змієподібних човнів поєднується із пропам'ятною церемонією, а також частуваннями цунцзи - рисовими "варениками" з м'ясом, фініками чи бобами. Учасники омиваються в ароматизованій квітами воді та носять шовкове вбрання, щоб відігнати зло.
Фото: picture-alliance/dpa/ChinaPhotoPress
"Гей, соколи" - дружба людей і птахів
Соколине полювання поширене в усьому світі. В кожній країні така традиція знайшла своє відображення в піснях, музиці, поезії чи танцях. 2012-го року ЮНЕСКО визнало соколине полювання нематеріальною культурною спадщиною в низці країн - в Австрії, Бельгії, Сирії, Катарі, Ірані, Об'єднаних Арабських Еміратах, а тепер і в Німеччині.