Євросоюз вдруге за поточний місяць запровадив санкції за порушення прав людини в Росії. Цього разу вони стосуються двох чеченських силовиків.  

"Європейський акт Магнітського" чи глобальний режим санкцій

"Ми ухвалили важливе рішення просувати та захищати права людини в усьому світі. Через два тижні після того, як ми запровадили санкції, що стосуються справи (російського опозиціонера Олексія. - Ред.) Навального, ми вдалися до рішучих дій проти відповідальних за серйозні порушення прав людини в шести країнах", - заявив верховний представник ЄС з зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель на пресконференції за підсумками засідання Ради ЄС 22 березня.

Ці обмеження затвердили у рамках глобального режиму санкцій за порушення прав людини, запровадженого ЄС у грудні минулого року. Як відомо, для накладення санкцій Євросоюзу необхідні спеціальні правові рамки, які називаються санкційними режимами.

Читайте також: Той, хто піддає людей тортурам, не зможе їздити на шопінг до ЄС

Нагадаємо, що дискусія довкола можливості запроваджувати обмеження за порушення прав людини тривала у Брюсселі не один рік. Багато політиків, зокрема у Європарламенті, закликали запровадити європейський аналог "списку Магнітського". Першими його у 2012 році ухвалили США, запровадивши санкції проти російських чиновників, яких Вашингтон вважає причетними до загибелі у московському ізоляторі аудитора Сергія Магнітського. Згодом кілька країн Європи ухвалили свої "списки Магнітського".

Хоча режим санкцій ЄС за порушення прав людини іноді й називають "європейським актом Магнітського", російський аудитор у ньому не згадується. Одна з причин цього полягає у тому, що в Брюсселі не хотіли створювати прив'язку до Росії, адже цей режим поширюється на всі країн світу за межами ЄС.

Санкції ЄС у справі Навального та за переслідування геїв у Чечні

Утім, так збіглося, що перші санкції в рамках цього режиму стосувалися лише Росії. На початку березня під обмеження потрапили голова слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін, генпрокурор Ігор Краснов, директор федеральної служби виконання покарань Олександр Калашников і командувач нацгвардією Віктор Золотов. ЄС вважає їх відповідальними за переслідування Навального та за придушення протестів у Росії в кінці січня.

Тепер же ЄС додав у санкційний список командира чеченського спецзагону швидкого реагування "Терек" Абузайда Вісмурадова та колишнього начальника поліції міста Аргун неподалік від Грозного Аюба Катаєва. У рішення Ради ЄС зазначається, що обидва вони особисто наглядали за "масштабними та систематичними переслідуваннями" представників ЛГБТІ-спільноти у Чечні. Вісмурадова і "Терек" називають відповідальними за "тортури й інші види жорстокого, нелюдського та принизливого поводження", за свавільні затримання й арешти, а також за позасудові страти. Катаєв, за даними ЄС, особисто брав участь у "тортурах затриманих".

Санкції ЄС за порушення прав людини в Китаї, КНДР і країнах Африки

Однак цього разу санкції проти чеченських силовиків стали лише частиною з більш широкого пакета обмежень. 22 березня санкції наклали загалом на 11 осіб і чотири організації з шести країн. У списку опинилися два міністри та прокуратура Північної Кореї, лівійські бойовики, генерал з Південного Судану та бюро держбезпеки Еритреї.

Особливу ж увагу до себе привернули санкції проти чотирьох китайських чиновників, партійних функціонерів і силовиків з провінції Сіньцзян, а також відділу безпеки Сіньцзянського виробничо-будівельного корпусу. Їх у ЄС вважають відповідальними за серйозні порушення прав уйгурів і представників інших мусульманських меншин у Китаї.

Пекін відреагував у лічені години. На думку МЗС Китаю, це рішення ЄС "не засновується ні на чому іншому, крім як на брехні та дезінформації", а також "грубо втручається у внутрішні справи Китаю". КНР запровадила санкції одразу проти десяти фізичних осіб і чотирьох організацій з ЄС. Ідеться, зокрема, про п'ятьох євродепутатів, Комітет з питань політики та безпеки Ради ЄС, а також підкомітет з прав людини Європарламенту.

Варто зауважити, що востаннє серйозні санкції щодо Китаю ЄС запроваджував у 1989 році, заборонивши торгівлю озброєннями за придушення протестів на площі Тяньаньмень. Після цього, у 2020 році, були запроваджені лише санкції проти двох китайських хакерів і однієї компанії за кібератаки.

Географічний баланс у санкціях ЄС

Запроваджуючи санкції за порушення прав людини ще у п'яти країнах, крім Росії, ЄС забезпечив географічний "баланс". Адже тепер Брюсселю не можна буде закинути, що глобальний режим санкцій за порушення прав людини спрямований лише на Росію.

Говорячи про нові санкції, Боррель двічі наголосив, що ці заходи не мають географічної прив'язки. "Пакет спрямовано на дуже серйозні порушення прав людини та зловживання ними, незалежно від того, де їх скоїли", - зауважив він.

На те саме вказав і міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс. "Я щасливий, що у нас є цей інструмент глобальних санкцій. Це означає, що Європа починає дивитися на порушення прав людини не з географічної точки зору, а глобально", - заявив він у інтерв'ю DW.