Чому в Україні продовжують воєнний стан до кінця літа
Костянтин Гончаров
20 травня 2022 р.
Влада пояснює необхідність продовження воєнного стану на три місяці потребою йти в контрнаступ у війні з РФ. Критики цієї позиції вважають, що строки правового режиму можуть бути іншими, а деякі обмеження - переглянуті.
Реклама
Воєнний стан та терміни проведення мобілізації в Україні планують продовжити майже до кінця літа. 18 травня президент України Володимир Зеленський вніс відповідні укази до парламенту на затвердження. Правовий режим воєнного стану запровадили на усій території України з 24 лютого, коли розпочалось повномасштабне вторгнення Росії. У середині березня дію цього режиму продовжили на 30 діб і наприкінці квітня ще на такий же термін. Тепер воєнний стан пропонують продовжити одразу на 90 днів - до 23 серпня.
Згідно з указами президента, на час дії воєнного стану в Україні можуть обмежуватись низка конституційних прав та свобод громадян. Серед них - недоторканність житла, таємниця листування та телефонних розмов, невтручання в особисте життя, свобода пересування, свобода думки і слова. Також можуть обмежуватись права на освіту, працю, підприємницьку діяльність. Забороняється проведення референдумів, виборів, зібрань, мітингів, страйків та внесення змін до Конституції. Через воєнний стан виїзд з України за кордон заборонили чоловікам віком від 18 до 60 років. Крім того, в межах дії цього правового режиму в усіх областях України утворили військові адміністрації.
Представник президента України Володимира Зеленського в Конституційному суді (КС), член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарі DW пояснив, чому строк дії воєнного стану в Україні пропонується продовжити відразу на три місяці. За його словами, Україна планує контрнаступ, а "говорити про те, що ми протягом одного місяця звільнимо наші території - це ілюзія". Парламентарій відзначив, що війна затягується, оскільки, за його словами, російські війська наразі зосередились на будівництві фортифікаційних укріплень на територіях, які вони контролюють, "а перехід у контрнаступ є значно складнішим завданням, ніж оборона".
За словами представника президента у КС, є також і юридична складова такого рішення. Депутат пояснив, що щоразу, коли в країні запроваджується чи продовжується правовий режим воєнного стану, Україна має інформувати ООН про обмеження конституційних прав та свобод, які запроваджуються. З тим, щоби щомісяця не повторювати цю процедуру, пропонується продовжити воєнний стан одразу на три місяці. Веніславський запевнив, що, якщо до цього часу вдасться звільнити окуповані території, то воєнний стан скасують.
Тому, за його словами, президент України "зважив усю інформацію, яка дозволяє йому ухвалити відповідне рішення і запропонував (Верховній Раді. - Ред.) продовжити воєнний стан ще на три місяці", На переконання Веніславського, це "абсолютно виважене і продумане рішення".
Водночас народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко не бачить необхідності у продовженні воєнного стану одразу на три місяці. "Очевидно, що в Україні потрібно продовжувати воєнний стан, але є питання, на який термін. Я б його продовжував на менший термін, тому що це також сигнал, який ми даємо, що війна триватиме ще щонайменше 90 днів", - пояснює він в коментарі DW.
Водночас Гончаренко визнає, що війна РФ проти України може бути досить тривалою. "За такою логікою воєнний стан можна продовжити одразу на 5 років, але це ж неправильно", - вважає парламентарій. На його переконання, немає жодних проблем у тому, щоб з певною періодичністю продовжувати дію цього правового режиму. "Верховна Рада збирається регулярно, немає ніяких проблем скликати засідання і ухвалити відповідне рішення", - вважає він.
Український політолог Володимир Фесенко в розмові з DW також вказує, що продовження воєнного стану на 90 діб сигналізує суспільству, армії, державному апарату, що війна скоро не закінчиться. Водночас він вважає це рішення правильним, оскільки "очевидно, що на нас чекають ще важкі випробування" і до них потрібно готуватись. "Війна затягується і вона буде складною. Росія не збирається йти з української території, а в України ще не достатньо ресурсів, щоб звільнити окуповані території і РФ все ще має величезну перевагу в ресурсах", - наголошує він. Експерт застерігає українське суспільство від занадто оптимістичних настроїв щодо швидкої перемоги над РФ.
Народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин також вважає за доцільне продовження воєнного стану на три місяці. "Ми розуміємо, що війна перейшла у затяжний етап і зараз йде випробовування на стійкість. Найімовірніше, нам будуть необхідні ці три місяці", - сказав Юрчишин в коментарі DW.
Однак, за його словами, простором для дискусії може бути не тривалість воєнного стану, а території, на які він поширюється. "Якщо подивитись на Івано-Франківську, Львівську, Волинську, Закарпатську, Чернівецьку та низку інших областей, то чи доречно там застосовувати ряд заходів, притаманних воєнному стану, наприклад, повноцінне управління територіями військовими адміністраціями, а не органами місцевого самоврядування? Тут виникає питання наскільки це ефективно, і наскільки це відповідає існуючому стану та потребам", - розмірковує політик.
Юрчишину опонує Володимир Фесенко. Він критично ставиться до цієї пропозиції. "Війна триває на всій території України. Так, є активні бойові дії на Сході та Півдні, але обстрілюють всі регіони країни", - наголошує він і додає, що в умовах воєнного стану діють, зокрема, інформаційні обмеження, необхідні в умовах регулярних ракетних обстрілів. "У нас же люблять селфі робити на місці обстрілу та викладати це в соціальних мережах з геолокацією, після чого противник може корегувати вогонь", - зауважив Фесенко. Також він вказує на важливість збереження порядку управління регіонами у воєнний час для ухвалення оперативних управлінських рішень.
Крім правового режиму воєнного стану президент іншим указом, який має затвердити Верховна Рада, пропонує продовжити на 90 діб строки проведення загальної мобілізації, яка також була оголошена у день повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого.
Володимир Фесенко пов'язує це рішення із нещодавньою заявою міністра оборони України Олексія Резнікова. Він сказав, що Київ ставить за мету забезпечити українську армію усім необхідним з розрахунку на один мільйон осіб. Водночас на початок повномасштабної війни чисельність української армії становила близько 250 тисяч.
Фесенко констатує, що продовження мобілізації пов'язане із переходом війни у затяжну фазу. "Україна теж зазнає втрат, про це мало говорять, щоб не драматизувати ситуацію, але втрати є і вони чималі. На цьому етапі війни дуже важлива, в тому числі, чисельність військ, щоб їх вистачало для закриття усіх ділянок", - підкреслив він.
За словами Фесенка, Росія "вдається до прихованої мобілізації" та спрямовує на територію України нові військові ресурси. "У нас і так є дисбаланс у військових потенціалах, у Росії більша чисельність військ і ми повинні мати військовий ресурс хоча б для ефективної оборони, а потім і для контрнаступу". За його оцінками, продовження мобілізації є просто неминучим. Водночас ніхто з опитаних DW політиків та оглядачів не береться прогнозувати, коли може настати переломний момент у бойових діях, та коли можна було б очікувати завершення війни.
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.