Федеральна прокуратура Німеччини у Карлсруе розпочала розслідування у зв'язку з імовірними воєнними злочинами Росії на території України. Генеральний прокурор при Верховному суді ФРН Петер Франк (Peter Frank) ініціював так зване структурне розслідування, на підставі якого згодом можна буде порушити кримінальні справи щодо конкретних обвинувачених. Про перспективи проведення судових процесів у Німеччині та можливість притягнення до кримінальної відповідальності російського президента Володимира Путіна та вищих посадових осіб Росії DW поговорила з Флоріаном Єсберґером (Florian Jeßberger), професором міжнародного права у Берлінському університеті імені Гумбольдта.

DW: Генеральний прокурор при Верховному суді Німеччини Петер Франк ініціював процедуру структурного розслідування ймовірних воєнних злочинів, скоєних в Україні російськими військовослужбовцями. Що таке структурне розслідування? Яка його мета?

Флоріан Єсберґер: Структурне розслідування - це особливий вид судового розгляду згідно з Кримінально-процесуальним кодексом Німеччини. На відміну від звичайних судових розглядів, де йдеться про конкретних підозрюваних, структурні розгляди насамперед спрямовані на збір та документацію доказів щодо більшого комплексу злочинів, у даному разі, під час війни в Україні. Всі можливі докази в цьому випадку збирає Федеральна прокуратура в Карлсруе, щоб згодом їх можна було застосувати у кримінальному процесі проти конкретної особи, що може проходити в Німеччині, іншій країні ЄС або Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.

Чому Німеччина розпочала цю процедуру?

Юридичним підґрунтям для структурного розгляду є Міжнародний кримінальний кодекс ФРН, що дозволяє розпочати екстериторіальне розслідування певного типу злочинів - воєнних злочинів, злочинів проти людяності, злочинів агресії - незалежно від того, де вони були скоєні. Під ці визначення підпадають і дії, які, ймовірно, вчинили в Україні військовослужбовці російських збройних сил. А однією з причин, з якої Німеччина вирішила розпочати це розслідування, безумовно, став той факт, що зараз до країни прибуває величезна кількість біженців з України, які можуть бути свідками злочинів і надати певні докази.

Як виглядає процедура структурного розслідування? Хто її проводить?

Зазвичай такі розгляди перебувають у юрисдикції Генерального прокурора при Верховному суді ФРН у Карлсруе - найвищого органу кримінального переслідування в країні. Генпрокурору допомагає відділ у Федеральному відомстві у кримінальних справах. Оскільки в даному разі йдеться про можливі злочини за кордоном, провести слідчі дії на місцях - в Україні чи Росії - зі зрозумілих причин неможливо. Тому перше, що необхідно зробити, це зібрати та задокументувати докази, які, ймовірно, можуть надати свідки у Німеччині чи ЗМІ.

Про які докази може йтися? І хто їх збиратиме?

Які саме свідчення та яку інформацію буде розглянуто, має вирішувати генеральний прокурор. Німеччина не вперше проводить розслідування можливих воєнних злочинів, скоєних за кордоном, і Верховний суд у Карлсруе знайомий з процедурою збору даних. Це може бути інформація з відкритих джерел або свідчення свідків - біженців з України. Є ціла низка даних від правозахисних організацій - від Amnesty International до ООН. Генпрокурор вивчить усі ці звіти, щоб зробити висновок, чи можна на їхній основі ініціювати судовий розгляд.

Які перспективи того, що справу буде доведено до суду?

Відповідь на запитання про те, чи вдасться порушити кримінальні справи в Німеччині проти конкретних обвинувачених, нині може бути лише умоглядною. З одного боку, для кримінального розгляду та ухвалення обвинувального вироку в Німеччині необхідно, щоб обвинувачені перебували в цій країні. Це головна передумова, тож у цьому сенсі шанси невеликі.

Читайте також: Україна в Міжнародному суді ООН: Це РФ розпочала геноцид проти українців

З іншого боку, варто згадати про те, що у ФРН відбулися судові процеси у зв'язку з воєнними злочинами в Сирії, і це говорить про те, що шанси розпочати кримінальний процес все ж таки є. Ну і, крім того, ордер на арешт щодо певної людини, виписаний у Німеччині, можна виконувати на всій території Євросоюзу. І це може стати відправною точкою щодо кримінального процесу у Німеччині.

Іншими словами, якщо підозрювані у воєнних злочинах не будуть перебувати на території ЄС, розпочати проти них процес та винести вирок заочно неможливо?

Так і є. Згідно з кримінально-процесуальним правом Німеччини, не можна вести судовий процес, якщо обвинувачений перебуває поза зоною досяжності правоохоронних органів країни. Присутність обвинуваченого в Німеччині або його екстрадиція є обов'язковою умовою для ухвалення обвинувального вироку. Судовий розгляд щодо відсутніх у Німеччині осіб неможливий. Але можливий структурний розгляд, не спрямований проти окремих осіб, а той, хто розслідує весь комплекс злочинів і збирає свідоцтва воєнних злочинів. Ці докази можуть бути задіяні проти людини, щодо якої порушено конкретну кримінальну справу.

У Європі дуже добре організована співпраця між органами прокуратури різних країн та міжнародними кримінальними судами. Тож, докази, зібрані в Німеччині, можна буде застосувати навіть у тому разі, якщо кримінальний розгляд відбуватиметься, приміром, у Польщі чи Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.

Якщо справа дійде до суду, де відбуватиметься процес і хто у цьому випадку буде відповідачем?

Якщо у Німеччині проходитиме кримінальний процес у зв'язку з воєнними злочинами в Україні, обвинуваченим на ньому, як і на всіх інших судових процесах, буде конкретний виконавець або кілька конкретних виконавців. Кримінальне переслідування проти держави не провадиться. Місце проведення процесу залежить від різних обставин, але зазвичай у таких випадках розгляд у першій інстанції відбувається у Вищих земельних судах Німеччини, які займаються такими серйозними правопорушеннями, як воєнні злочини чи злочини проти людяності.

Чи може Путін як головнокомандувач стати відповідачем на такому суді?

Доки Путін залишається чинним президентом Росії, він не може постати перед кримінальним судом у Німеччині. Цьому перешкоджає міжнародне право, а саме міжнародно-правовий принцип імунітету. Цей імунітет не поширюється на представників нижчої ланки, які вчинили кримінальні злочини, наприклад, на генералів або солдатів, але він захищає від державного кримінального переслідування керівників найвищого рангу, таких, як у цьому разі, глава держави, міністр закордонних справ або міністр оборони. І тут правова ситуація у Німеччині нічим не відрізняється від міжнародної.

Однак у Міжнародному кримінальному суді (МКС) у Гаазі, який паралельно розслідує злочини, вчинені Росією під час війни в Україні, це обмеження не діє. Тож МКС може, принаймні з точки зору закону, розпочати кримінальне переслідування проти Володимира Путіна.

Яке покарання може загрожувати обвинуваченим у воєнних злочинах, якщо суд визнає їх винними?

За воєнні злочини та злочини проти людяності кримінальне законодавство передбачає найсуворіші форми покарання - аж до довічного ув'язнення. Звісно, вирок залежатиме від кожного конкретного випадку, але в тому, що це будуть серйозні покарання, можна не сумніватися.