1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Військові аналітики про прорахунки армії РФ в Україні

Михайло Бушуєв
8 березня 2022 р.

Армія Росії воює з Україною вже 13-й день. Чого чекати далі від військ РФ, яких провалів вони вже зазнали? Аналіз для DW від експертів, які передбачили вторгнення.

Розбита військова техніка поблизу Києва
Розбита військова техніка поблизу КиєваФото: Goktay Koraltan/Depo Photo/abaca/picture alliance

"Сучасні касандри" - говорить жартома про себе і двох військових фахівців засновник нового аналітичного центру Silverado Policy Accelerator Дмитро Альперович. Він, але насамперед експерт вашингтонського Центру військово-морського аналізу (CNA) Майкл Кофман та старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики (FPRI) з Філадельфії Роберт (Роб) Лі, були тими людьми, які ще з листопада минулого року звертали увагу на скупчення військ РФ біля кордонів з Україною і змогли точно передбачити вторгнення Росії.

Увечері 6 березня майже півтори години в мережі Twitter Space Дмитро Альперович розпитував Кофмана та Лі про те, які висновки вони роблять сьогодні зі спостережень за  діями російської армії.

Просування російської армії сповільнилося

Війська РФ не просунулися значно протягом останніх днів, і характер їхніх дій також змінюється незначно - привертає  увагу лише додаткове залучення авіації до атак по українських позиціях, каже Роб Лі. "Російські війська взяли в оточення такі міста, як Суми, Харків та Чернігів. Ми бачимо бомбардування цих міст. Спочатку це були атаки за допомогою реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), таких як "Смерч", "Град" та "Ураган". останнім часом дедалі більше задіяні військові літаки Су-34 і Су-30, які здіймаються із РФ та Білорусі", - розповів експерт із FPRI.

Також російським військовим вдалося дещо просунутися до Києва зі сходу від столиці, хоча колона потрапила під обстріл з українського боку, поділився він. Загалом, просування російської армії уповільнилося. "Відкрите питання - чи вдасться армії РФ оточити Київ та розпочати облогу столиці", - констатує Лі.

Тенденцію до більш інтенсивного підключення військово-космічних сил РФ до війни проти України відначає Майкл Кофман. За його словами, російські сили зазнали втрат і заплатили високу ціну, оскільки в перші дні не змогли провести повноцінну операцію з придушення ППО України. "Вони намагалися отримати перевагу в повітрі лише локально - там, де на землі намагалися просунутися їхні сухопутні сили", - аналізує Кофман.

Чим далі просуватимуться війська РФ, тим більшими будуть їхні врати

Аналізуючи просування російських військ на півдні України, Дмитро Альперович наголосив на швидкості проникнення вглиб української території та запропонував своїм співрозмовникам порівняти її з діями армії США в Іраку у 2003 році. "Просування (армії РФ. - Ред.) не було повільним, але воно не означає, що російські сили змогли взяти під контроль усі території, які вони залишили за собою, і що вони можуть гарантувати безпеку ліній постачання", - заперечив Роб Лі. І звернув увагу на те, що швидке просування коштувало російській армії "істотних" втрат у техніці та серед особового складу.

Просування вглиб території ніяк не допомогло вирішити військові та насамперед політичні цілі війни, уточнює Лі. "Київ не вдалося взяти в облогу. Головні міста на північному сході досі тримають оборону. Так, армія РФ може обійти їх і рухатися далі, але чи достатньо в неї сил, щоб оточити Київ зі сходу? Україна - велика країна. Чим далі будуть просуватися російські сили, тим вразливішими вони стають", - зауважив старший науковий співробітник FPRI.

Російські сили, радше, просувалися занадто швидко, - сподіваючись на відсутність опору, упевнений експерт вашингтонського CNA Майкл Кофман. Командування армії РФ спробувало відправити дуже маленькі загони якнайшвидше і глибше всередину території України, але зробило це за рахунок їхньої безпеки. "Ми бачили багато танків без підтримки піхоти і, навпаки, піхоти без танкової підтримки, просування незахищених колон техніки, які потрапляли в засідки", - зазначає Кофман.

Колона військової техніки Росії, що рухається у напрямку Києва, фото 28 лютогоФото: Maxar /AP/picture alliance

Військова колона на шляху до Києва "потрапила в затор"

Військові аналітики також обговорили ситуацію з 60-кілометровою колоною російської військової техніки на заході від Києва - повідомлення про неї викликали великі побоювання в Україні та за її межами. "Це група окремих батальйонних тактичних груп, а не єдина колона завдовжки 60 км, як її представляють у ЗМІ", - пояснює Майкл Кофман. Російська колона, ймовірно, опинилася в заторі, тому що українські військові підірвали більшість мостів на їхньому шляху, а авангардні частини армії РФ зустріли опір української сторони, оцінює ситуацію Кофман.

За його спостереженнями, окремі БТР російських військ, що входять до колони, не стоять на місці, а отримали наказ про перегрупування, зосередившись, зокрема, на атаці Чернігова та інших цілей. "Думаю, що все стане ще жахливішим, і ми побачимо набагато більше вуличних боїв, ніж бачили досі", - прогнозує аналітик з CNA.

Роберт Лі на підставі припущень висловив думку, що ЗСУ продовжують, у тому числі за допомогою безпілотників, атакувати позиції армії РФ на захід від Києва, зосереджені в цій колоні, але зауважив, що, на відміну від перших днів війни, відеоматеріалів, які підтверджують такі атаки мало.

У чому аналітики вбачають причини провалу армії РФ в Україні

Роб Лі зізнається, що він і його колеги змогли точно передбачити масштаб військового вторгнення і навіть основні напрямки атаки, але не "характер операції", який, як він висловився, сам він та багато інших військових експертів вважають "украй дивним". "У РФ реально вважали, що зможуть стрімко провести зміну керівництва в Україні і не зустрінуть суттєвого опору, і вони відправили російські війська, виходячи з цих установок. Вони були покарані за жахливий прорахунок", - вважає Роб Лі.

Два фактори, на його думку, відіграли ключову роль у розвитку цієї війни: “Припущення керівництва РФ, що армія України суттєво не змінилася з 2014 року, та розрахунок, що вони буквально за кілька днів захоплять країну. Це здається диким чи абсурдним, але сам характер операції однозначно підтверджує такі вихідні імпульси". Експерт FPRI називає дії Росії "спробою підкорити найбільшу країну в Європі, але без проведення відповідної військової операції".

Український солдат у Києві, 26 лютогоФото: Sergei Supinsky/AFP

Російська армія, на думку аналітиків, припустилася тих помилок, яких, як вважалося, вона не зробить: серед них вони називають недостатньо активне придушення ППО та авіації, військових комунікацій ЗСУ, а також відсутність підтримки між власними військовими підрозділами. "Ніякого загальновійськового бою не було! Тільки через 4-5 днів після початку війни російські сили зробили перші спроби розпочати загальновійськовий бій", тобто об'єднати зусилля сухопутних військ з іншими видами своїх збройних сил, поділився спостереженнями Роб Лі.

РФ може втратити "більше солдатів, ніж за три останні війни"

Виходячи з інформації, що є в його розпорядженні, Лі впевнений, що більшість російських військовослужбовців до останньої хвилини не знали про те, що їх відправлять на війну. "Вони провели навчання, їм сказали, що нічого серйозного більше не станеться. І тільки безпосередньо перед наступом молодший офіцерський склад дав команду на перехід кордону", - так описує ситуацію Роб Лі.

Він припускає, що війська були шоковані та психологічно не підготовлені до такого наказу: "Їм, очевидно, казали, що їхня місія полягатиме в тому, щоб допомогти українцям звільнитися від режиму, що, звичайно, абсолютна неправда, і ці ілюзії та ця брехня розбилися біля першої  ж влаштованої українською обороною засідки". А наступ малими загонами, які не мають підкріплення, різко підвищив ризик дезертирства, додав Майкл Кофман.

Внаслідок зазначених прорахунків втрати російської армії йдуть "на тисячі", вважає Роберт Лі. Офіційно міноборони РФ повідомило 3 березня про майже 500 загиблих з початку військової операції. Пентагон вважав можливою загибель близько 4500 військовослужбовців РФ. За українськими даними, станом на 8 березня, втрати армії РФстановлять близько 12 тисяч осіб. Темпи втрат цілком можуть призвести до того, що Росія "втратить більше солдатів, ніж за три останні війни", зауважив Лі, маючи на увазі операції в Сирії, підтримку сепаратистів на Донбасі в 2014-му і війну в Грузії в 2008-му.

А далі? Спроба облоги Києва та провал політичних цілей, упевнені експерти

Війна РФ проти України перебуває на дуже ранній стадії, і розвиток ситуації "ще не визначений", застеріг від поспішних висновків Майкл Кофман. Він очікує посилення атак військ РФ за допомогою зброї невибіркової дії та зростання кількості жертв. "Не думаю, що план включає захоплення великих міст, крім Києва. Міста забирають сили, вони з'їдають армії. Росія для таких боїв не має військових сил", - упевнений Кофман.

Український солдат у Києві, 5 березняФото: Pavel Nemecek/CTK Photo/dpa/picture alliance

Армія РФ проводить перегрупування військ і лише розробляє новий план, продовжує він. Вона спробує утримувати ключові логістичні центри під контролем, відрізати великі армійські підрозділи ЗСУ та змушувати їх здаватися, припустив аналітик CNA. Кофман скептично оцінює шанси російської армії взяти Київ: "Сили тих, хто наступає, скоро будуть вичерпані, Росії буде потрібне припинення вогню для перегрупування".

Читайте також: За що білоруські добровольці воюють в Україні 

Необхідність у такому передиху передбачувана, а час грає проти Москви, упевнений аналітик FPRI Роб Лі: "Якщо дивитися на загальну картину подій, то Росія має ще два-три тижні для облоги та взяття великих українських міст, поки не почне зростати тиск на російське керівництво всередині самої Росії через погіршення економічної ситуації". Спробу облоги Києва та вуличних боїв аналітик також вважає мало перспективною для російської сторони. "Я не знаю, які у них плани, але неможливо взяти рішуче налаштоване захищатися місто, не зруйнувавши його", - сказав Лі.

План Путіна провалився? Західні експерти про тактику Кремля

04:38

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW