На тлі побоювань Заходу про можливе вторгнення Росії в Україну в Білорусі відбудуться навчання "Союзна рішучість - 2022". Про відомі факти та відкриті питання про маневри - у DW.
Реклама
Напруженість, що виникла після висування озвучених Росією та відкинутих США та НАТО ультимативних вимог щодо "гарантій безпеки" Москві, не спадає. Очікується, що її градус зросте через російсько-білоруські військові навчання "Союзна рішучість - 2022", які проходять у Білорусі з 10 по 20 лютого.
На Заході побоюються, що під прикриттям цих маневрів РФ може розпочати вторгнення до сусідньої України. Москва та Мінськ наявність таких планів рішуче відкидають. DW зібрала інформацію про те, що відомо на момент початку "Союзної рішучості - 2022".
Особливості навчань та заявлена мета
Військові навчання Росії та Білорусі не рідкість, але нинішні - багато в чому особливі. Як правило, маневри проходять ранньою осінню, а про їх проведення оголошують більш ніж за півроку. Про нинішні стало відомо лише незадовго до початку. Правитель Білорусі Олександр Лукашенко наприкінці 2021 року анонсував їх проведення, але формально про них було оголошено лише у середині січня. Про те, чи запрошені, як це зазвичай буває, іноземні спостерігачі, не повідомляється.
Крім того, одночасно проводяться навчання та раптові перевірки військ в інших регіонах Росії, у тому числі - ракетних військ стратегічного призначення (РВСП). Загальне переміщення військ територією Союзної держави Росії та Білорусі вважається одним із наймасштабніших після закінчення холодної війни. За словами міністра оборони РФ Сергія Шойгу, мета навчань - "забезпечення військової безпеки двох країн та протидія тероризму".
Наскільки виправдані побоювання щодо вторгнення в Україну
Чи можуть навчання перерости у вторгнення російських військ в Україну, як цього побоюються на Заході і що не відкидає влада в Києві? Вольфґанґ Ріхтер (Wolfgang Richter), військовий експерт берлінського Фонду "Наука та політика" (SWP), у розмові з DW назвав це малоймовірним.
"У період напруженості військові маневри надсилають політичні сигнали", - каже Ріхтер. На його думку, це можуть бути сигнали "залякування". Ріхтер вважає, що вторгнення в Україну було б "контрпродуктивним" з точки зору дипломатичних зусиль, які робляться цими днями, і "пов'язане з багатьма ризиками" для російської армії.
Які війська та техніку РФ направила до Білорусі
За офіційними даними міноборони РФ, навчання відбудуться на п'яти полігонах, розташованих переважно на заході та південному заході Білорусі - Доманівському, Гозькому, Обуз-Лісновському, Брестському та Осиповичському. Також використовуватимуть чотири аеродроми - у Барановичах, Лунінці, Ліді та Мачулищах.
Про точну кількість військових, які візьмуть участь у навчаннях, даних немає. Оглядач Артем Шрайбман у статті для Московського центру Карнегі пише, що "такої кількості російських військових на білоруській території не було за всю пострадянську історію". Генсек НАТО Єнс Столтенберг оцінив їхню кількість у 30 тисяч. За словами міністра оборони РФ Сергія Шойгу, кількість не перевищує норми, запропонованої Віденським документом 2011 року, але російська сторона добровільно поінформувала закордонних партнерів про маневри. Віденський документ передбачає інформування про військову діяльність, якщо в ній беруть участь щонайменше дев'ять тисяч військовослужбовців. Причому йдеться лише про сухопутні війська, решта не враховуються.
Міноборони РФ повідомило про перекидання для навчань до Білорусі частин із Сибіру та з Далекого Сходу. Зокрема, йшлося про винищувачі Су-35, штурмовики Су-25СМ, ЗРК С-400 та "Панцир-С". За даними НАТО, також перекинули ракетні комплекси "Іскандер-М", але російська сторона офіційно це не підтвердила. Крім зазначеної техніки у навчаннях візьмуть участь підрозділи ПДВ, морської піхоти та артилерії. Експерт SWP Ріхтер вважає, що йдеться про "повноцінні навчання, в ході яких відпрацьовуються всі можливі сценарії - від оборони до контрнаступу".
Реклама
Чи братимуть ядерні сили участь у навчаннях
Про те, чи буде на цих навчаннях використано бойову техніку, здатну нести ядерну зброю, невідомо. За даними міноборони РФ, до початку "Союзної рішучості - 2022" російські стратегічні бомбардувальники-ракетоносці далекої дії Ту-22М3 брали участь у спільному з білоруськими ВПС патрулюванні кордонів. Оперативно-тактичні комплекси "Іскандер" також здатні використовувати ракети з ядерними боєголовками.
Експерт SWP Ріхтер каже, що у патрулюванні кордонів стратегічними бомбардувальниками немає нічого незвичайного. За його словами, цим займаються як Росія, так і США.
Чи залишаться російські війська у Білорусі
Білоруський Генштаб заявив, що після навчань російські військові залишать республіку. Про це ж, як написала після візиту західна преса, за підсумками своїх переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним у Москві 7 лютого нібито домовився президент Франції Емманюель Макрон.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 8 лютого пообіцяв, що російські "війська повернуться до місць постійної дислокації". Про те, що станеться з технікою, яка доставлена до Білорусі, не повідомляється. Лукашенко раніше заявляв, що Мінськ хотів би придбати сучасні російські озброєння, у тому числі комплекси С-400.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Конфлікт Росії та України сягає корінням в історію. Його суть - Кремль не визнає незалежності України. DW нагадує про ключові події новітньої історії, що передували загостренню ситуації між країнами.
Фото: DW
Розпад Радянського Союзу і створення СНД
У грудні 1991 року Україна разом із Росією та Білоруссю закріпила розпад СРСР. Москва, очевидно, розраховувала зберегти вплив за допомогою СНД та постачання дешевого газу. Але вийшло інакше. РФ та Білорусь створили союзну державу, Україна дедалі частіше дивилася на Захід. На фото - Леонід Кравчук, Нурсултан Назарбаєв, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич під час офіційного заснування СНД в Алмати.
Фото: dpa/picture-alliance
Спадок СРСР та Будапештський меморандум
Україна успадкувала від СРСР майже мільйонну армію та третій у світі ядерний арсенал. Від ракет Київ відмовився, передавши їх Росії в обмін на економічну допомогу та гарантії безпеки (Будапештський меморандум 1994 року). Поки Захід не відповідав Києву взаємністю і не збирався інтегрувати її до своєї структури, реакція РФ виглядала стриманою.
Фото: David Brauchli/AP Photo/picture alliance
Росія визнає кордони України з Кримом
Пострілів не було, якщо не брати до уваги інцидент зі стріляниною у повітря 1992 року, коли сторожовий корабель ЧФ підняв прапор України і пішов із Севастополя до Одеси. Росія перші 10 років була слабка економічно, а чеченські війни забирали ресурси. Розділивши Чорноморський флот і підписавши у 1997 році "Великий договір", РФ визнала кордони України, включаючи Крим. На фото: Севастополь, 1992 рік.
Фото: Sergei Supinsky/dpa/picture alliance
Тріщини в радянській дружбі: конфлікт навколо Тузли
Перша велика дипломатична криза між Москвою та Києвом відбулася за президенства Володимира Путіна. Восени 2003 року РФ раптово почала будувати дамбу в Керченській протоці в напрямку українського острова Тузла. Київ сприйняв це як спробу переділу кордонів. Конфлікт було вирішено після особистої зустрічі президентів. Будівництво припинили, але задекларована дружба двох країн отримала перші тріщини.
Фото: Valeriy Solovyov/dpa/picture-alliance
Помаранчева революція
На виборах президента України 2004 року РФ активно підтримала проросійського кандидата Віктора Януковича, але "помаранчева революція" не допустила його перемоги на тлі звинувачень у фальсифікації. Президентом став прозахідний Віктор Ющенко. Його перемога стала відправною точкою до політичних змін у РФ. Вони спрямовані на недопущення того, що в Москві називають "кольоровими революціями".
Фото: Sergey Dolzhenko/picture-alliance/dpa
Перекриття газового крану у 2000-х
За часів президентства Ющенка РФ двічі перекривала Україні газовий кран - у 2006 та 2009 роках, що призвело до перебоїв транзитних поставок до Європи.
На фото 2009 рік: співробітник "Газпрому" на газовимірювальній станції "Суджа", за 200 метрів від українського кордону, Курська область, РФ.
Фото: Maxim Shipenkov/dpa/picture alliance
Обіцянки членства у НАТО
Ключова подія сталася у 2008 році. На саміті НАТО в Бухаресті президент США Джордж Буш спробував надати Україні та Грузії План дій з підготовки членства в альянсі (ПДЧ). Путін різко виступив проти, Москва дала зрозуміти, що не визнає повністю незалежність України. У результаті ФРН та Франція заблокували план Буша. Україні та Грузії, було обіцяно членство в НАТО, але без дати.
Фото: Vladimir Rodionov/dpa/picture-alliance
Курс України на Євросоюз
Оскільки швидко просунутися до НАТО не вдалося, Київ взяв курс на економічну інтеграцію з ЄС. Влітку 2013 року, за кілька місяців до можливого підписання угоди про асоціацію з ЄС, РФ почала тиск, майже перекривши на кордоні експорт з України. Уряд Януковича заявив про призупинення підготовки до підписання угоди. Це викликало масові протести в Україні, Янукович у 2014 році втік до Росії.
Фото: Getty Images
Анексія Криму
У Києві виник вакуум влади, у березні 2014 року Росія анексувала Крим. Це було поворотним моментом, початком неоголошеної війни. На фото: російські військові в Криму (Сімферополь, березень 2014 року).
Фото: Filippo Monteforte/AFP/Getty Images
Війна на Донбасі
Одночасно російські та місцеві напіввоєнні структури дали поштовх сепаратизму, були проголошені "народні республіки" в Донецьку та Луганську, якими керували люди, що приїхали з РФ, у формі без розпізнавальних знаків. Київ реагував повільно, чекав на президентські вибори наприкінці травня й лише потім зважився на масштабне застосування сили. На фото: танк бойовиків у Донецьку, 2015 рік.
Фото: REUTERS/Maxim Shemetov
Поява "нормандського формату"
На початку червня 2014 року у Франції на заходах з нагоди 70-х роковин висадки союзників у Нормандії новообраний президент України Петро Порошенко вперше зустрівся з російським колегою Путіним за посередництва лідерів Німеччини та Франції. Так виник "нормандський формат".
Фото: Bundesregierung/Bergmann/dpa
"Іловайський котел"
Улітку 2014-го українська армія почала тіснити сепаратистів, але наприкінці серпня Росія, як стверджує Київ, масштабно застосувала на Донбасі свою армію. Москва це заперечує. Українські сили зазнали поразки під Іловайськом, що стало піком конфлікту. Активні бойові дії по всій лінії фронту закінчилася підписанням у вересні в Мінську угоди про припинення вогню, яка була швидко порушена.
Фото: Reuters
Позиційна війна триває
На початку 2015 року сепаратисти перейшли у широкий наступ. Київ знову звинуватив Москву у застосуванні армії без розпізнавальних знаків, РФ знову все заперечувала. Українські сили зазнали поразки в районі вузлового міста Дебальцеве, яке їм довелося поспіхом залишити. Тоді за посередництва ФРН та Франції було підписано Мінськ-2. Жоден з його пунктів повністю не виконаний.
Фото: Andriy Andriyenko/AP/dpa/picture alliance
Скупчення військ на кордоні
У 2021 році трапилося нове загострення. Росія двічі скупчує свої війська біля західних кордонів: навесні та восени. Українська та західна розвідки повідомляють про загрозу можливого вторгнення РФ в Україну. Аби розрядити обстановку, на Заході пройшла низка міжнародних переговорів. Однак РФ вимагає гарантій невступу України в НАТО і дає знати, що поки відводити війська вона не збирається.
Фото: Maxar Technologies/AFP
14 фото1 | 14
Українці беруться за зброю на випадок вторгнення Росії